Ухвала суду № 57334202, 20.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/3115/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Заєць Т.О.

Доповідач-Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року та додаткове рішення від 29 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3,3-я особа:ОСОБА_5 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року позивач пред»явила позов до відповідача про стягнення аліментів та зазначала, що від шлюбу з відповідачем, зареєстрованого 11 січня 1997 року, мають дітей: повнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Посилаючись на те, що подружнє життя не склалося , з січня 2015 року припинені шлюбні відносини та ведення спільного господарства, діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні, а відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, позивач просила стягнути з відповідача на утримання сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 аліменти у розмірі по 1000 грн. на кожного та 1500 грн. на утримання доньки ОСОБА_5 щомісячно до досягнення нею двадцяти трьох років на період її навчання у Київському національному університети ім. Т.Шевченка на денному відділенні по спеціальності біологія.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року позов задоволено часково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісяця у розмірі 800 грн. та на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісяця аліменти у розмірі 800 грн., починаючи з 15.06.2015 року та до досягнення кожною дитиною повноліття. В задоволенні інших вимог відмовлено. Додатковим рішенням того ж суду від 29.01.2016 року з відповідача на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 243,60 грн..

В апеляційних скаргах представник відповідача просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця у розмірі 700 грн. та на утримання доньки ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісяця аліменти у розмірі 500 грн.. Зазначає, що судом при вирішенні питання щодо розміру аліментів не враховано,що відповідач безробітний і сам потребує матеріальної допомоги, а не ухиляється від утримання дітей, які проживають разом з ним та дружиною. Непорозуміння стосовно утримання дітей виникло між ним та дружиною лише через розмір цього утримання.

Крім того, суд безпідставно відхилив клопотання представника відповідача про звільнення від сплати судових витрат через скрутний матеріальних стан, а тому вважає додаткове рішення безпідставним, просить його скасувати та звільнити відповідача від сплати судових витрат.

Вислухавши доповідь судді, пояснення відповідача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 11.01.1997 року сторони у справі уклали шлюб, від якого мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також повнолітню доньку ОСОБА_5.

Із січня 2015 року сторони припинили спільні шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, діти перебувають на утриманні позивача, оскільки відповідач

не працює, тобто має мінливий нерегулярний дохід .

Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі по 800 грн. на утримання двох малолітніх дітей сторін, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має нерегулярний дохід, інших дітей, непрацездатних дружини і батьків на утриманні не має, врахувавши при цьому працездатний вік останнього.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим , постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що він не працює і сам потребує матеріальної допомоги, і тільки завдяки підтримці більш заможних знайомих мав би можливість виплачувати аліменти у розмірі 700 грн. на середню дитину та 500 грн. на молодшу дитину.

Проте з такими доводами відповідача колегія суддів погодитись не може, оскільки нормами ст. 184 СК України передбачено присудження аліментів у твердій грошовій сумі за умов, що платник аліментів має нерегулярний , мінливий дохід, про що зазначає і сам ОСОБА_3, заявляючи про те, що він не працює та перебуває на обліку у Святошинському районному Центрі зайнятості.

При цьому колегія суддів враховує працездатний вік відповідача, відсутність інших осіб на його утриманні, вік дітей та їх потреби в існуванні (їжа ,одяг, комфорт, користування житлово-комунальними та медичними послугами) та потреби в реалізації соціального та духовного розвитку .

Та обставина, що ОСОБА_3 надав квитанції про те, що він придбавав для дітей продукти харчування , відвідував з молодшою дитиною цирк та зоопарк, де купляв для неї їжу, сплачував за медичну допомогу, яка надавалась сину ОСОБА_6, ніс витрати на купівлю побутової техніки у 2008, 20011 роках , оплату квитків на поїзд для оздоровлення молодшої дитини за липень-серпень 2015 року , робив ремонт у квартирі, щоб діти мали можливість мешкати в комфортних життєвих умовах у 2011 році , сплатив за відвідування дитячого садка за молодшу дитину у грудні 2015 року на висновок суду не впливають, оскільки відповідно до ст. 180 СК України, обов»язок утримувати дитину є рівною мірою обов»язком як матері, так і батька, причому обов»язком особистим.

При цьому слід звернути увагу на ту обставину, що з наданих відповідачем документальних доказів не вбачається стійка стабільність утримання дітей зі сторони відповідача, що виключає можливість вважати, що розмір такої допомоги є достатнім для задоволення розумних потреб малолітніх дітей сторін, які є щоденними.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Зазначаючи про те, що він хворіє на хронічні недуги і сам потребує допомоги, будь-яких належних доказів тому, що в установленому законом порядку йому дано групу інвалідності , ОСОБА_3 не надав .

Слід зазначити, що надані відповідачем медичні документи про стан його здоров»я лише констатують наявність у нього деяких вікових захворювань, проте не вказують на постійне лікування вказаних хвороб, що потребує значних матеріальних витрат. При чому ряд наданих відповідачем документів датований 2006 , 2009 , 2013 роками.

На підставі викладеного рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідним встановленим обставинам справи та відповідає інтересам дітей та правам відповідача .

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо скасування додаткового рішення ухваленого у даній справі, оскільки суд першої інстанції правомірно без порушень ч. 3 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, у порядку п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України стягнув з відповідача судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп..

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року та додаткове рішення від 29 січня 2016 року відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року та додаткове рішення від 29 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: