Ухвала суду № 57334083, 14.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі: Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк АндрійМиколайович, Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А

В серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.06.2015, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А.М.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2016 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ХижнякАндрій Миколайович, Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.06.2015, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком Андрієм Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 840, яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки AUDI, модель - А6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2013, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Справа № 759/12655/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4794/2016Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243, 60 грн., витрати за надання правової допомоги в розмірі 3846, 00 грн., витрати, пов'язані з переїздом представника в розмірі 1104,87 грн., а всього 5194,47 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність і необґрунтованість судового рішення суду у зв'язку із порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що подані відповідачем нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості позивача є хибним, та суперечить чинному законодавству, зокрема положенням ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, та ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Крім того вказує, що суд дійшов помилкового висновку про неповідомлення позивача про обов'язок повернути кредит та погасити заборгованість. Також відповідач зазначає, що судовий збір стягнутий судом в порушення вимог ст. ст. 85, 88 ЦПК України. На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник ТОВ «Порше Мобіліті» підтримав апеляційну скаргу та просив про її задоволення.

Представник ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, тому, в порядку ст. 305 ч 2 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.09.2013 між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50010487, відповідно до якого ТОВ «Порше Мобіліті» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 321810,42 грн., що є еквівалентом 39384,46 доларів США на дату укладання договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки AUDI, модель А6, кузов № НОМЕР_2, об'єм двигуна 1 968 куб. см., рік випуску 2013, а ОСОБА_1 зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути ТОВ «Порше Мобіліті» кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредитом, а також інші платежі відповідно до умов вказаного кредитного договору.

Також, відповідно до умов договору, ТОВ «Порше Мобіліті» зобов'язався надати ОСОБА_1 додатковий кредит у сумі 137636,00 грн., що є еквівалентом 16844,45 доларів США на дату укладання договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - оплата страхових платежів згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору.

В забезпечення виконання позичальником своїх обов'язків за кредитним договором, між сторонами 09.09.2013 був укладений договір застави зазначеного транспортного засобу № 50010487, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Підгайною О.І. (а.с. 21-24).

17.04.2015 ТОВ «Порше Мобіліті» направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.

21.06.2015 приватним нотаріусом КМНО Хижняком А.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль марки AUDI, модель - А6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2013, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі 750827,68 грн. (а.с. 80).

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М. 21.06.2016 виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх законності та обґрунтованості, так як недотримані вимоги щодо безспірності заборгованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону Країни «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Пунктами 2.1, 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

За змістом п.п. 3.1, 3.2 вказаного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п. 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал кредитного договору б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи бухгалтерські документи підтверджують лише суми несплачених позивачем чергових платежів, а сума кредиту, яка підлягала достроковому стягненню в розмірі 28941,25 доларів США, що еквівалентно 625159, 94 грн., та яка зазначена у вимозі (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором від 17.04.2015 не підтверджена відповідними доказами.

Крім того, як вбачається з відповіді АТ «СК «АХА Страхування» та копій платіжних доручень 11.06.2015 та 04.09.2015 на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» були перераховані кошти в розмірі 57906 грн. 12 коп. та 14476 грн. 53 коп. в якості страхового відшкодування згідно договору, укладеного з ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 75 - 77), що в свою чергу є ще одним доказом на підтвердження того, що вказана сума боргу не є безспірною, разом з тим вказані обставини не були відомі нотаріусу на момент вчинення виконавчого напису.

А тому, враховуючи вищевикладене доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Порше Мобіліті» відносно того, що сума боргу позивача є безспірною, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт безспірності суми боргу, яку просить стягнути ТОВ «Порше Мобіліті» з ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, подані нотаріусу документи не підтверджують безспірність заборгованості позивача перед ТОВ «Порше Мобіліті», а тому висновки суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обгрунтованими.

Що ж стосується тверджень апелянта відносно порушень та невірного застосування судом першої інстанцій положень ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 88 ЦПК України, то колегія суддів їх до уваги не приймає виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Статтею 85 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також наймання житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту) а також компенсація за втрачений заробіток.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

Судові витрати відшкодовуються відповідно з вимогами Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», відповідно до якого граничний розмір компенсації, що виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

В постанові від 01.10.2002 у справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Так, позивачем на підтвердження вказаних вимог було надано до суду наступні докази: копія договору № 32/1 від 31.07.2015 (т. 1 а.с. 248) про надання правової допомоги, розрахунки вартості наданої правової допомоги та оригінали квитанцій, а також оригінали квитанцій, та квитки, що підтверджують витрати на проїзд представника позивача до суду (т. 1 а.с. 249-250д, т.2 а.с. 12-14, 27, 28, 29а, 101-104), а тому враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3846грн., та витрати, пов'язані з явкою представника до суду в розмірі 1104,87грн.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, та правильно вирішив спір по суті у, визначений спосіб.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: