Рішення № 5733097, 14.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2009 р. Справа № 38/203-09

вх. № 5061/6-38

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мороз О.М., дов. № 01/06 від 19.06.2009 року, відповідача не зявився.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Полімерсервіс Трейд", м. Харків

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 65028,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРСЕРВІС ТРЕЙД» (далі позивач) полягають у стягненні на його користь з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) 65028,43 грн. заборгованості за надане за Договором № 02/09 на поставку обладнання від 16.02.2009 обладнання. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.02.2009 між Приватною виробничо-комерційною фірмою «ПОЛІМЕРСЕРВІС» (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено Договір № 02/09 на поставку обладнання. На виконання договору № 02/09 на поставку обладнання ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС» було поставлено обладнання на загальну суму 433261,88 грн. Проте відповідач оплатив отримане обладнання лише частково в сумі 368233,25 грн.. У звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 65028,43 грн.. 02.06.2009 ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС» відступила позивачу право вимоги до відповідача, про що між сторонами було підписано Договір про відступлення права вимоги (цесії). 16.06.2009 відповідача було повідомлено про заміну кредитора у зобовязанні.

Ухвалою суду від 26.06.2009 р.порушено провадження у справі № 38/203-09 та призначено до розгляду 02.07.2009 р.

Розгляд справи було відкладено на 14.07.2009 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання не зявлявся та не надав відзиву на позовну заяву. При цьому ухвали надсилалися відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 18.06.2009 № 516314 місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 є наступна адреса: АДРЕСА_1, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві і за якою надсилались процесуальні документи відповідачу.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» обовязок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п .11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 26.06.2009 про порушення провадження у справі та ухвали від 02.07.2009 р., які наявні у справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Ця відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин справу, із врахуванням вимог ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексуУкраїни.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

16.02.2009 між Приватною виробничо-комерційною фірмою „ПОЛІМЕРСЕРВІС” та відповідачем було укладено Договір № 02/09 на поставку обладнання, предметом якого є зобовязання ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС» передати обладнання (високошвидкісний екструдер) відповідно до Додатку 1 до Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата вартості обладнання за Договором здійснюється Покупцем у два етапи у наступному порядку: перший етап оплати складає суму, яка еквівалентна 47000,00 (сорок сім тисяч) доларів США. Платежі здійснюються у гривні за курсом, який на 1,75 % перевищує курс НБУ, що діяв на день, який передує здійсненню платежу. Покупець здійснює перерахування грошових коштів у день підписання Договору. Другий етап оплати складає суму, яка еквівалентна 8300,00 (вісім тисяч триста) доларів США. Платежі здійснюються в гривні за курсом, який на 1,75 % перевищує курс НБУ, який діяв на день, що передує здійсненню платежу. Покупець здійснює перерахування грошових коштів протягом трьох банківських днів після підписання Технічного акту про контрольний пуск змонтованого обладнання.

Відповідно до цього договору ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС» поставила, а відповідач отримав за накладними обладнання на загальну суму 433261,88 грн.. Факт поставки обладнання на цю суму підтверджується видатковими накладними, доданими позивачем до позовної заяви. Проте позивач ствердив, що оплата за поставлений товар згідно договору здійснена лише частково на суму 368233,25 грн..

При цьому, будь-яких претензій під час приймання товару щодо кількості та якості отриманого товару відповідачем заявлено не було.

Згідно з п. 3.3. Договору на поставку обладнання оплата за другим етапом повинна здійснюватися після підписання Технічного акту про контрольний пуск змонтованого обладнання. На виконання умов договору ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС» було складено Технічний акт про контрольний пуск змонтованого обладнання від 06.03.2009, який передавався відповідачу в день виконання робіт з запуску обладнання 06.03.2009, 29.04.2009, та надсилався відповідачу позивачем, до якого перейшло право вимоги від ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС», цінним листом з описом вкладеного 16.06.2009 та 23.06.2009. Тобто, позивачем було належним чином надано Технічний акт про контрольний пуск змонтованого обладнання.

Крім того, позивачем було надано докази, що обладнання дійсно поставлено у відповідності до договору та воно введено в експлуатацію і використовується відповідачем: Договір № 01/03-09 від 02.03.2009 про виконання робіт між ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС» та ТОВ «ПОЛІМЕРМАНУФАКТУРА» (за яким ТОВ «ПОЛІМЕРМАНУФАКТУРА» виконувалися роботи з установки обладнання, що було передане відповідачу за Договором № 02/09 на поставку обладнання від 16.02.2009), Акт про введення в експлуатацію від 06.03.2009, складеного Комісією по введенню в експлуатацію, Акту здавання-приймання виконаної роботи від 06.03.2009 за Договором № 01/03-09 від 02.03.2009, претензія відповідача, у якій він підтверджує використання обладнання у своїй діяльності.

Отже, за вказаних обставин суд вважає, що Технічний акт про контрольний пуск змонтованого обладнання належним чином було надано відповідачу, який його не підписав та відмовився від оплати вартості наданого обладнання, ПВКФ «ПОЛІМЕРСЕРВІС» свої зобовязання було виконано у повному обсязі, а відповідно суд вважає, що у відповідача існує невиконане грошове зобовязання перед позивачем. Та строк оплати є таким, що настав 10.03.2009.

Оплата за другим етапом відповідно до п. 3.3 Договору визначена наступним чином: «Другий етап оплати складає суму, яка еквівалентна 8300,00 (вісім тисяч триста) доларів США. Платежі здійснюються в гривні за курсом, який на 1,75 % перевищує курс НБУ, який діяв на день, що передує здійсненню платежу. Покупець здійснює перерахування грошових коштів протягом трьох банківських днів після підписання Технічного акту про контрольний пуск змонтованого обладнання.».

Відповідно до ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті. Ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, сторони погодили, що оплата здійснюється в гривні, сума договору визначається у гривні, але сторонами у договорі погоджено порядок обрахунку ціни.

Згідно даних Національного банку України офіційний курс долара США на момент настання строку оплати (09.03.2009) складає 7,70 грн. за один долар.

З врахуванням викладеного, суд погоджується із розрахунком позивача щодо визначення суми боргу відповідача, який складає 65028,43 грн. (8300,00*7,70+(8300,00*7,70*1,75)/100).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Тобто відповідач не має права відмовлятися від виконання своїх зобовязань з оплати обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності до ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного погашення спірної заборгованості суду відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРСЕРВІС ТРЕЙД» (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 13, корпус А-8, офіс № 5-4, код 36373676) 65028 грн. 43 коп. основного боргу, 650 грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя