Рішення № 57330285, 20.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/963/15-ц 20.04.2016 20.04.2016

Справа №481/963/15-ц

Провадження №22-ц/784/737/16

Категорія 23 Головуючий у першій інстанції: Уманська О.В.

Доповідач в апеляційній інстанції: Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої судді: Кутової Т.З.,

суддів: Буренкової К.О., Прокопчук Л.М.,

із секретарем судового засідання: Горенко Ю.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2016 року за позовом

ОСОБА_5

до

ОСОБА_4

про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі та пені, повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а:

В червні 2015 року ОСОБА_5 з вернувся до суду до відповідача ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі та пені, повернення земельної ділянки.

Позивач зазначав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 10,09 га, яка розташована на території Баратівької сільської ради Новобузького району Миколаївської області. Між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі від 03 березня 2008 року за яким позивач згідно акту приймання-передачі передав, а відповідач прийняв зазначену земельну ділянку в оренду строком на 49 років. Цей договір було зареєстровано Новобузьким центром реєстрації Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», 13 травня 2008 року за № 040802005041. Відповідно до умов договору оренди землі відповідач повинен щорічно, до 01 грудня, сплачувати позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 1000,00 грн. Проте, відповідач систематично порушує умови договору оренди землі, не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, чим порушує права позивача по справі на отримання матеріальної вигоди, внаслідок чого позбавлений того, на що розраховував при його укладенні.

Посилаючись на вказані обставини, та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди, позивач просив припинити дію договору оренди, шляхом його розірвання та повернути земельну ділянку і сплатити заборгованість по орендній платі та пені.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача в рахунок відшкодування орендної плати та пені за договором оренди 3188 грн.20 коп. Розірвано договір оренди землі від 3 березня 2008 року та зобов'язано відповідача повернути ОСОБА_5 земельну ділянку, належну йому на праві власності. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, та невірне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.

Районний суд задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання та систематично не сплачує орендну плату за землю, а тому є підстави для стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди, а також витребування земельної ділянки.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна так як він не ґрунтується на доказах, які містяться у справі.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_2 від 02 липня 2014 року, позивачу ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 10,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер : НОМЕР_1 ( а.с. 8,9 ).

В силу вимог ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 3 березня 2008 року, зареєстрованого 13 травня 2008 року в Державному реєстрі земель, між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_4 було досягнуто угоди щодо оренди вищезазначеної земельної ділянки, строком на 49 років (а.с. 11-12).

На виконання умов вказаного договору відповідно до акту приймання передача, вказана земельна ділянка була передана в користування орендарю (а.с. 13).

За правилами статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що орендна плата може справлятись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть встановити у договорі поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до пунктів 9, 11, 14 вказаного договору сторони домовились, що відповідач ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати позивачу ОСОБА_5 орендну плату, яка за один рік складає 1000,00 грн. в строк до 1 грудня кожного року. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,02% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Із наданої відповідачем власноруч складеної позивачем ОСОБА_5 розписки слідує, що за оренду земельного паю зданого на 49 років він отримав розрахунок в сумі 49 000 грн. і претензій до ОСОБА_4 не має (а.с. 52).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 651, ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, у такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Пунктом 36 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку( а.с.12).

Так, наявність вказаної розписки позивача, є фактичним оформленням у простій письмовій формі сторонами договору про зміну умов цього договору оренди землі в частині порядку сплати орендної плати, відповідно до яких сторони домовились про сплату суми орендної плати, визначеної в п. 9 договору, одноразово за весь період дії договору. В зв'язку з такою домовленістю, орендар, відповідач у справі, передав власнику землі орендодавцю, позивачу у справі, грошову суму в розмірі 49000 грн. в рахунок майбутніх платежів по орендній платі відповідно до наведених умову договору.

Вказані обставини свідчать про належне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати вказаної в п. 9 цього договору.

Районний суд не приймаючи вказану розписку як письмовий доказ передачі грошей, послався на те, що в даній розписці не зазначено дату та відомості за яким саме договором оренди передавались кошти а також на те, що позивач заперечує отримання вказаної суми.

Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам справи. Так, з пояснень позивача слідує, що з відповідачем він укладав лише один договір оренди, факт складання вказаної розписки позивач не оспорював лише зазначав про її безгрошовість, а із показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що вказана розписка складалася за погодженнями сторін саме за цим договором оренди під час його укладення, на наявність іншого договору вона також не посилалась.

Також суд безпідставно послався як на належний доказ невизнання позивачем передачу грошових коштів за вказаною розпискою та на покази вказаного свідка ОСОБА_6, яка зазначила про те, що гроші за вказаною розпискою не передавались. Суд не врахував положення ч. 1 ст. 218 ЦК України, згідно з якими заперечення однією із сторін факту вчинення правочину, або оспорення окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Тому висновок суду про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що істотно порушує права та інтереси позивача є безпідставним.

Також як на доказ не сплати щомісячних орендних платежів районний суд послався на те, що відповідачем не здійснюються щомісячні платежі податку, а також на те що відповідач визнав не здійснення ним щомісячних платежів.

Однак, суд не вірно дав оцінку вказаним обставинам, оскільки щомісячні платежі на користь позивача відсутні, не тому, що відповідач не виконує зобов'язання за договором, а тому, що останній їх виконав достроково та сплатив орендну плату позивачу наперед. Обставини належного виконання зобов'язань відповідача перед бюджетом щодо сплати податку з суми орендної плати, як то встановлено п. 19 договору оренди, не впливає на спірні правовідносини та має бути предметом перевірки належних органів із застосуванням відповідних наслідків встановлених законом. До того ж в суді апеляційної інстанції представником відповідача надані квитанції щодо сплати вказаного податку.

На неналежне виконання інших умов договору позивач не посилався.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, як про стягнення орендної плати з відповідача так і про розірвання договору оренди. В зв'язку з цим не підлягають задоволенню і вимоги про витребування земельної ділянки, як похідні вимоги від попередніх.

Враховуючи невідповідність висновків районного суду обставинам справи, відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4- задовольнити.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2016 року скасувати, а по справі ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі, пені та повернення земельної ділянки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: Т.З. Кутова

К.О. Буренкова

Л.М. Прокопчук