Рішення № 57328099, 19.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №619/4654/13-ц Головуючий І інстанції - Остропілець Є.Р.

Провадження №22ц/790/2648/16 Суддя-доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: договірні

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Кіпенка І.С.,

суддів Кіся П.В., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря Брулевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 травня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

12 вересня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №МL-708/040/2008, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 53 893,00 долари США.

У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки, а між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки РМL708/040/2008, відповідно до пункту 1.1. якого, для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань Іпотекодавець надав у іпотеку Іпотекодержателю - Банку житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у ссмт Солоніцевка, Дергачівського району, Харківської облості, в-д Горького 3.

18 березня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором.

Посилаючись на неналежне виконання умов кредитного договору, позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, що станом на 09.09.2013 року становить: суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47 063,62 доларів США, що еквівалентно 376 179,51 грн. та заборгованість з процентів у розмірі 7 811,59 доларів США, що еквівалентно 62 438,03 грн. нарахованої пені у розмірі 632 238,78 грн.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 14 травня 2014 року позов задоволено.

Суд стягнув солідарно з відповідачів, - боржника ОСОБА_4, поручителя ОСОБА_5 та іпотекодавця ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором №МL-708/040/2008 у розмірі 376 179,51 грн. - за тілом кредиту та заборгованість з процентів у розмірі 62 438,03 грн. нарахованої пені у розмірі 632 238 (шістсот тридцять дві тисячі двісті тридцять вісім ) грн. 78 коп., а також судові витрати, по оплаті судового збору у розмірі 3441(три тисячі чотириста сорок одна) грн.,00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Інші особи які приймали участь у справі рішення суду не оскаржили.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов в частині вимоги про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог та солідарної відповідальності іпотекодавця ОСОБА_3 перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Проте повністю погодитись із такими висновками суду не можна.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення в частині вирішення позову до іпотекодавця ОСОБА_3 не відповідає, а у порушення вимог ст. 214 ЦПК України суд першої інстанції взагалі не з'ясував які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №МL-708/040/2008, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 53 893,00 долари США.

У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки, а між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки РМL708/040/2008, відповідно до пункту 1.1. якого для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань Іпотекодавець надав у іпотеку Іпотекодержателю - Банку житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у смт Солоніцевка, Дергачівського району, Харківської області, в-д Горького 3.

18 березня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у зазначені в договорі строки, а також, сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені договором. За умовами договору, повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється ОСОБА_4 щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 не виконує, у зв'язку з чим заборгованість, за кредитним договором станом на 09.09.2013 року становить: суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47 063,62 доларів США, що еквівалентно 376 179,51 грн. та заборгованість з процентів у розмірі 7 811,59 доларів США, що еквівалентно 62 438,03 грн. нарахованої пені у розмірі 632 238,78 грн.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_4 факту укладання кредитного договору не заперечує, рішення суду не оскаржила.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

ОСОБА_3 не є поручителем і не відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Згідно зі ст.589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про іпотеку" також передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

З позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до суду не звертався.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про солідарне стягнення з іпотекодавця ОСОБА_3 заборгованості перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, суд першої інстанції на зазначені вище вимоги закону уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст.214, 215 ЦПК України в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і застосував правову норму, що не підлягає до застосування.

За таких обставин ухвалене у справі судове рішення в частині солідарного стягнення заборгованості за порушення зобов'язання боржником, за кредитним договором з іпотекодавця ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а рішення суду зміні з підстав, передбачених статтею 309 ЦПК України, з відмовою у задоволенні позову в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_3

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачами сплачено судовий збір при подачі позову до суду першої інстанції 3441грн., зазначені витрати підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пропорційно по 1720грн.50коп. з кожного.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_3 сплачено судовий збір в розмірі 3785грн.10коп. Вказані судові витрати підлягають стягненню з позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, ст.192, ст.1054 ЦК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 14 травня 2014 року змінити, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення судових витрат, та в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення суми боргу за договором кредиту від 14 березня 2008 року до ОСОБА_3, та в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кожного по 1720грн.50коп. судових витрат по сплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_3 3785грн.10коп. судових витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

В іншій частині це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: І.С. Кіпенко,

Судді: П.В. Кісь,

Н.М. Шаповал