Ухвала суду № 57324931, 21.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3778/16 Справа № 188/1538/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бурда П. О. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої: судді Кочкової Н.О.,

Суддів: Григорченка Е.І., Каратаєвої Л.О.,

При секретарі: Хлус Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача та витребування безпідставно набутого майна, - за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» - Григоренко Ірини Вікторівни на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 9 жовтня 2015 року між нею та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» підписано договір № 001434 фінансового лізингу та додаток №1 і додаток №2 до даного договору та в той же день здійснено адміністративний платіж шляхом перерахування грошових коштів в сумі 110000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_1. Однак, додаток № 3 до договору №001434, який є графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, сторонами підписано не було. Зміст основного тексту договору №001434 фінансового лізингу та додатків №1 та №2 до вказаного договору не містить повної та достовірної інформації про фінансові послуги, що надаються відповідачем, що на думку позивачки, є порушенням її прав, як споживача на отримання повної та достовірної інформації про фінансові послуги. Отже, істотні умови договору фінансового лізингу сторонами не були погоджені, що є обов'язковим для укладення договору. Таким чином, у відповідача не виникло підстав для отримання сплаченого 09.10.2015 року позивачкою платежу, передбаченого умовами договору. Позивачка вважає, що нею безпідставно здійснено перерахування зазначених грошових коштів на рахунок відповідача, тому просить стягнути їх з відповідача з урахуванням 3% річних за користування вказаними грошовими коштами (а.с.2-5).

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2, безпідставно набуте майно у вигляді грошових коштів в розмірі 110000 грн., 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 415,90 грн.; вирішено питання судових витрат (а.с.82-85).

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» Григоренко І.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживачів за безпідставністю (а.с.92-97).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що при підписанні договору фінансового лізингу сторонами не було підписано та узгоджено Додаток № 3 "Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів між сторонами", який є істотною умовою даного договору, а тому суд вважав вказаний правочин не укладеним, оскільки не було узгоджено усіх істотних умов. Тому особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно, а також відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна (ст.ст.1212, 1214 ЦК), та за користування чужими грошовими коштами зобов'язана сплачувати проценти (ст.536 ЦК).

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Встановлено, що 09.10.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» підписано договір № 001434 фінансового лізингу (а.с.9-14), додаток №1 (а.с.16) і додаток №2 (а.с.15) до даного договору. Згідно з їх умовами предметом фінансового лізингу є транспортний засіб марки Hundai Santa Fe. У цей же день (09.10.2015 року) на підставі наданого представником відповідача рахунку НОМЕР_1 позивачкою здійснено платіж шляхом перерахування грошових коштів в сумі 110000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_1, призначення: адміністративний платіж (а.с. 17).

Як вбачається з укладеного між сторонами договору, а саме п. 8.1 - сторони погоджуються, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають сплаті за цим договором на користь лізингодавця, відображають справедливу вартість предмета лізингу та забезпечують отримання лізингодавцем суми очікуваної на дату виконання договору відповідно до чинного курсу обміну долара США до української гривні за готівковими операціями, встановленого КБ "Райффайзен Банк Аваль" при продажу долара США станом на дату, коли кожен платіж підлягає оплаті.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що лізинговий платіж це платіж, що сплачується кожного місяця лізингоодержувачем на користь лізингодавця відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Додаток № 3 до договору).

Відповідно до визначення термінів договору:

- адміністративний платіж - це першочерговий одноразовий платіж, який входить до складу Першого платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення Договору, незалежно від назви визначення платежу у квитанції на сплату. Розмір платежу відображається у Додатку № 1 до договору та становить погоджений сторонами відсоток від вартості Предмета договору;

- лізинговий платіж - щомісячний платіж, що сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця у строки та в розмірі відповідно даного Договору та до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування, Додаток № 3 до Договору);

- платежі - це поняття включає всі види платежів, передбачених даним Договором;

- обсяг фінансування - сума грошових коштів, що становить різницю між Вартістю Предмета лізингу, на момент його передачі, та сплаченим Лізингоодержувачем Авансовим платежем та можливою доплатою у відповідності до умов Договору. На суму Обсягу фінансування нараховуються відсотки (проценти), обсяг фінансування та відповідні відсотки підлягають сплаті Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця. Порядок та розмір сплати Обсягу фінансування визначається у Договорі та Додатку № 3 до Договору.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з п. 1.8 укладеного між сторонами договору незалежно від наявності у Продавця Предмета Лізингу, вказаного Лізингоодержувачем в даному Договорі та за заявою лізингоодержувача, сам предмет Лізингу може бути замінений на інший предмет Лізингу до моменту купівлі Предмета лізингу. Умови такої заміни, та проведення додаткових розрахунків, вказується у відповідній Додатковій угоді до даного Договору.

П. 3.1.5 передбачено, що лізингодавець зобов'язаний ознайомити Лізингоодержувача з умовами даного договору та внутрішніми правилами та надати повну інформацію, яка передбачена чинним законодавством.

Відповідно до п. 8.5 договору всі планові платежі, які визначаються у Додатку № 1 та Додатку № 3 до даного Договору сплачуються Лізингоодержувачем згідно вказаних додатків на підставі рахунків виставлених Лізиногодавцем. Планові платежі зараховуються Лізингодавцем згідно обмінного курсу долара США до української гривні на фактичну дату зарахування платежу на рахунок Лізингодавця.

Пункт 9.6 договору передбачає, що лізингоодержувач має право в останньому місяці сплати авансового внеску та/або до купівлі предмета лізингу для лізингоодержувача звернутися до лізингодавця із письмовою заявою про надання йому будь-якої іншої марки та/або моделі та/або модифікації транспортного засобу, що відрізняється від марки та/або моделі, та/або модифікації, яка зазначена у договорі та специфікації. У цьому випадку лізингодавець залишає за собою право прийняти або відхилити таку заяву в залежності від можливостей лізингодавця та /або продавця. В разі задоволення заяви лізингоодержувача та з метою виплати лізингоодержувачем не менше 50 % від вартості вже новообраного предмета лізингу на момент купівлі новообраного предмета лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобов'язаний єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів, до моменту підписання Додатку № 3 до даного договору та до моменту купівлі новообраного предмета лізингу та передачі його лізингоодержувачу. У такому випадку сплата різниці проводиться лізингоодержувачем на підставі наданої лізингодавцем квитанції або рахунку. В разі задоволення заяви лізингоодержувача щодо заміни предмета лізингу сторони обов'язково підписують специфікацію на новообраний транспортний засіб. Остаточна вартість новообраного предмета лізингу та подальші лізингові та обов'язкові платежі будуть визначені у Додатку № 3 до даного договору, який є його невід'ємною частиною та який сторони зобов'язані підписати до моменту передачі транспортного засобу.

Відповідно до п. 10.1 договору лізинговий платіж це платіж, що сплачується кожного місяця лізингоодержувачем на користь лізингодавця відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів. Кожний лізинговий платіж включає відсотки за користування обсягом фінансування в розмірі 21 % річних на залишок частини від обсягу фінансування; - частина від обсягу фінансування (сума яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); - комісія за супроводження договору в розмірі 7 %.

Згідно п. 16.13 - додатки до договору фінансового лізингу є його невід'ємною частиною. А п. 17.2 вказує, що підписання цього договору та додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору та додатків до нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: - при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Оскільки сторонами при підписанні вищезазначеного Договору не було узгоджено та підписано Додаток № 3 "Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів між сторонами", що є невід'ємною частиною Договору та не досягнуто згоди щодо предмету лізингу, що є його істотними умовами, (чого представник відповідача не заперечував) то даний Договір слід вважати неукладеним. При цьому, судом враховано, що розмір лізингових платежів є істотною умовою Договору № 001434 від 9.10.2015 року фінансового лізингу, а відсутність підписаного сторонами Додатку № 3 свідчить про недосягнення сторонами домовленостей щодо усіх істотних умов договору, а тому він не може вважатись укладеним. Крім того, між позивачем та відповідачем також не було досягнуто згоди щодо іншої істотної умови договору - предмету лізингу, так як в договорі не зазначено індивідуальні ознаки предмету лізингу (модель, колір, комплектацію, рік випуску, виробника, тощо) у той час, як статтею 807 ЦК України передбачено, що предметом договору лізингу може бути не споживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при встановленні фактичних обставин справи судом не було порушено норми процесуального та матеріального права, а посилання в апеляційній скарзі на те, що додаток № 3 міг бути підписаним на стадії передачі предмету лізингу, - не заслуговують на увагу, оскільки протирічать вищезазначеним вимогам законодавства. Крім того, у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року зазначено, що зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Посилання апелянта на несправедливість п.12.1 договору, порядок його розірвання та стягнення неустойки (штрафу, пені) - не заслуговують на увагу, оскільки позовні вимоги з цих підстав не заявлялись і судом не розглядались.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» - Григоренко Ірини Вікторівни - ВІДХИЛИТИ.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: