Ухвала суду № 57322153, 19.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/6412/15 Головуючий у 1 інстанції: Жукова О.Є.

Провадження № 22-ц/778/1496/16 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Міського комунального підприємства «Основаніє» про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до МКП «Основаніє» про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.10.2014 року по АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

По факту залиття квартири МКП «Основаніє» було складено акт від 30.10.2014 року та в результаті повторного обстеження квартири складено додатково акт від 10.11.2014р.

Згідно акту, у зв'язку із аварійною ситуацією на технічному поверсі 29.10.2014р. на трубопроводі центрального опалення з різьби під тиском був зірваний шар кран д. 15.

Вважає, що залиття квартири сталось внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягали в неналежному утриманні внутрішньобудинкових комунікацій.

Внаслідок залиття квартири йому було завдано матеріальної шкоди.

Для визначення завданої матеріальної шкоди, було проведено огляд квартири та складено звіт про визначення розміру вартості відшкодування матеріальної шкоди від 10.12.2014 року (копія додається).

Відповідно до звіту судового експерта-оцінщика Булейко О.А. від 10.12.2014 року вартість матеріальної шкоди становить 82 543,41 грн. та складається з матеріальної шкоди, завданої оздобленню квартири та її вмісту.

Вміст та оздоблення квартири на момент залиття було ним застраховано за договором страхування майна та відповідальності власника (користувача) квартири (житлового приміщення) «Квартира експрес» №КЕН14055 від 17.10.2014р., відповідно до якого йому було відшкодовано 36 853,06 грн.

Вказана сума рішенням господарського суду Запорізької області від 22.06.2015 року по справі №908/3007/15, що набрало законної сили, була стягнута з МКП «Основаніє» на користь ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

Залишок заподіяної шкоди становить 45 690,35 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

На підставі зазначеного просив стягнути з МКП «Основаніє» на його користь 45 690,35 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з МКП «Основаніє» на користь ОСОБА_3 в відшкодування матеріальної шкоди 45 690 гривень 35 копійок, судовий збір 456 гривень 90 копійок.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні заяви МКП «Основаніє» про перегляд заочного рішення.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду, МКП «Основаніє» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рівних частках на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.01.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотаріальної контори Процюк Н.П. (а.с.8-9).

17 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» був укладений договір страхування майна та відповідальності власника ( користувача) квартири ( житлового приміщення) «Квартира експрес» (а.с.31).

Судом також встановлено та не заперечувалось сторонами, що балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 є МКП «ОСНОВАНІЄ», яке, відповідно цілей та мети створення, проводить діяльність щодо належного утримання будинків з повним переліком робіт, передбаченим чинним законодавством у відповідності до затверджених тарифів.

Актами обстеження технічного стану квартири від 30.10.2014 року та від 10.11.2014 року, складеними комісією за участю працівників МКП «ОСНОВАНІЄ» встановлено, що 29.10.2014 року з технічного поверху будинку відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (а.с.11,12).

На підставі договору страхування 26 січня 2015 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 36 853,06 гривень (а.с.50).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.06.2015 року по справі № 908/3007/15 за позовом ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до МКП «Основаніє» про стягнення 36 853,06 гривень (а.с.32-34), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року (а.с.79-82), встановлено вину відповідача у заподіянні ОСОБА_3 матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, яке відбулося 29.10.2014 року.

Також вказаним рішенням суду встановлено розмір матеріального збитку заподіяного ОСОБА_3 в сумі 82 543,41 гривень, який складається з наступного: 29 615,35 гривень - збиток, завданий оздобленню квартири, 1722,50 гривень - збиток, завданий шафі-купе, 875,00 гривень - збиток, завданий кондиціонеру, 22 846,88 гривень - збиток, завданий комп'ютеру, 25 120,97 гривень - збиток, завданий ноутбуку, 1092,81 гривень - збиток, завданий блоку живлення, 1269,90 гривень - збиток, завданий матрацу.

Стягнуто з Міського комунального підприємства «Основаніє» на користь ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 36 853 гривень 06 коп. (а.с. 32-34,5479-82).

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з Міського комунального підприємства «Основаніє» на користь позивача завданої йому матеріальної шкоди з врахуванням сплаченого страхового відшкодування 36 853 гривень 06 коп. в сумі 45690,35 гривень ( 82 543,41 гривень - 36 853,06 гривень), до якої входить франшиза в сумі 500 гривень.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Суд першої інстанції правильно застосував положення ст.1166 ЦК України.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 24 ЖК України визначено, що житлово-експлуатаційні організації забезпечують високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють утримання жилого будинку та прибудинкової території.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 21 цього Закону передбачені зобов'язання виконавця, а саме утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

За змістом п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі-Правил), затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №927/11207 від 25 серпня 2005року, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток №4).

Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, складається в присутності представника власника будинку або будинкового комітету, в ньому повинні бути зазначені: конкретні причини залиття, а саме: несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо, незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та інше), завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість), висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, підписи членів комісії, та з цим актом повинні бути ознайомлені мешканці обох квартир.

Суд належним чином застосував норми матеріального та процесуального права при вирішенні справи.

Що стосується доводів апеляційної скарги, щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди та повноважень оцінщика Булейко А.А., який складав кошторис щодо відшкодування шкоди в наслідок залиття квартири, колегія суддів виходить з наступного.

Зазначеним запереченням Міського комунального підприємства «Основаніє» вже була надана оцінка Донецьким апеляційним господарським судом в постанові від 25.11.2015 року при перевірці законності та обґрунтованості рішення Господарського суду Запорізької області при розгляді по справи № 908/3007/15 за позовом ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до МКП «Основаніє» про стягнення суми заподіяної шкоди.

В постанові від 25.11.2015 року Донецький апеляційний господарським суд зазначив, що повноваження оцінщика Булейко О.А підтверджуються наявним в матеріалах справи сертифікатом НОМЕР_1 від 21.07.2001 року Фонду державного майна України, свідоцтво про реєстрацію в Державному Реєстрі оцінювачів від 30.12.2014 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_2 від 22.05.2013 року, НОМЕР_3 від 24.05.2013 року.

За змістом вищезазначених документів оцінщик Булейко О.А. має право здійснювати оціночну діяльність за такими напрямками: оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок; оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, дорожніх транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів та тих, що становлять культурну цінність.

Таким чином, колегія суддів зазначила, що оцінщик Булейко О.А. мав право оцінювати завдану шкоду оздобленню пошкодженої квартири та її вмісту, а саме оцінювати речі, які були пошкоджені внаслідок затоплення квартири.

Будь-яких інших документальних доказів здійсненої іншої оцінки пошкодженої квартири внаслідок залиття, в тому числі яка б замовлялася відповідачем, та на спростування наявного звіту про визначення розміру вартості відшкодування матеріальної шкоди від 10.12.2014р., МКП «Основаніє» не надало.

Посилання Міського комунального підприємства «Основаніє» на те, що у відповідності до акту обстеження технічного стану квартири № АДРЕСА_1 складено комісією за участю майстрів Комунарського територіального відділення МКП «Основаніє» та власника квартири № 105 М.А. ОСОБА_3, 30.10.2014 року в процесі залиття квартири пошкоджені окремі елементи стін та стелі та підлоги, при тому, що будь-яких інших пошкоджень речей побуту не зазначено, також не взято до уваги, згідно до наступного.

Колегією суддів встановлено, що в додатках до звіту б/н про визначення розміру вартості відшкодування матеріальної шкоди від 10.12.2014 року наявні документи спеціалізованих сервісних центрів, а саме: акт № 25 огляду-дефікації «Сіті лайф кліматичні системи» (кондиціонер), де зазначено: на платі кондиціонера вбачаються сліди замкнення та вологи; висновок про проходження сервісного обслуговування № 11 від 17.11.2014 року СЦ «Apple Centre» (комп'ютерна техніка), де зазначено: техніка не вмикається після попадання вологи, висновки: техніка не підлягає відновленню в зв'язку з наявністю численних пошкоджень материнської плати, які виникли в зв'язку з дією вологи на техніку; висновок про проходження сервісного обслуговування № 2081 (комп'ютерна техніка-ноутбук), де зазначено: пошкодження материнської плати та жорсткого диску внаслідок потрапляння вологи, а саме залиття квартири. Таким чином вбачається, що електронна техніка була пошкоджена саме внаслідок залиття квартири (а.с.79-82).

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє» відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: