Рішення № 57320763, 20.04.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3458/15-ц 2/335/1163/2016

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Герченової А.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «БАНК ФОРУМ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» ОСОБА_2 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір№0096/07/07-Z від 15 червня 2007 р., згідно з яким ОСОБА_4 отримала кредит на суму 64 500 доларів США. На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 15 червня 2007 р., за яким відповідач передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, б. 151 / вулиця Сталеварів, б. 11, квартира 121. Однак ОСОБА_4 умови кредитного договору виконувала не належним чином, внаслідок чого банком було предявлено вимогу про усунення порушень умов кредитного договору та попереджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. Станом на 24 листопада 2014 р. загальна заборгованість позичальника по кредитному договору № 0096/07/07-Z від 15 червня 2007 р. становить 557901,61 гривень, що еквівалентно 36956,33 доларів США. Посилаючись на вимоги Закону України «Про іпотеку», Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором звернути стягнення на вищевказаний предмет іпотеки, визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки задовольнити вимогу ПАТ «БАНК ФОРУМ» у сумі 36956,33 доларів США (арк. справи 3031).

Ухвалою суду від 21 січня 2016 р. позов ПАТ «БАНК ФОРУМ» залишався без розгляду у звязку із повторною неявкою представника позивача в судове засідання (арк. справи 135), проте ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2016 р. вказана ухвала суду першої інстанції була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду (арк. справи 189191).

Представник позивача у судових засіданнях, які відбулись 7 липня 2015 р., 6 серпня 2015 р., 9 вересня 2015 р. позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі. В подальшому в судове засідання не зявлявся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (арк. справи 196). За таких обставин суд вважав за можливе закінчити розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що позивач не обґрунтував розмір заборгованості за кредитним договором, не вірно обрахував розмір пені. Також вважала, що позивачем не надано ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій, з огляду на що відсутні підстави для заявлення позовних вимог у доларах США. Зазначила, що позивачем не було здійснено оцінки вартості предмета іпотеки. Крім того, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було прийнято рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості по кредитному договору від 15 червня 2007 р. в розмірі 36956,33 доларів США. В цей же час, позивач не надав суду доказів про те, що ці заходи не призвели до належного виконання зобовязання. Відтак, відбувається подвійне стягнення з боржника та поручителя, а також з майнового поручителя. Просила в позові відмовити (арк. справи 4243, 9899).

Третя особа про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином рекомендованим листом із повідомленням, причину неявки не повідомив. Як вбачається з довідок поштового відділення на конвертах із поштовими відправленнями судових повісток, конверти були повернуті на адресу суду за закінченням терміну зберігання, що свідчить про фактичну відмову третьої особи від отримання судових повісток на поштовому відділенні. Відповідно до частини восьмої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.

15 червня 2007 р. між АКБ «ФОРУМ» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0096/07/07-Z, згідно з умовами якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 64 500 доларів США на строк до 13 червня 2017 р. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних (арк. справи 45).

До вказаного договору між сторонами укладались додаткові угоди, якими змінювався розмір щомісячних платежів повернення кредитних коштів та порядок оплати процентів (арк. справи 67).

ПАТ «БАНК ФОРУМ» є правонаступником усіх прав і зобовязань АКБ «ФОРУМ», що підтверджується Статутом ПАТ «БАНК ФОРУМ», копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 1924). ПАТ «БАНК ФОРУМ» перебуває в процедурі ліквідації (арк. справи 142150). Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» є ОСОБА_2, що підтверджується рішенням Виконавчої дирекції цього Фонду від 19 січня 2015 р. № 10 (арк. справи 14).

Право АКБ «ФОРУМ» на здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» підтверджено банківською ліцензією № 62 від 3 грудня 2001 р., виданою Національним Банком України (арк. справи 80). Відповідно до додатку до дозволу Національного Банку України № 62-3 від 10 червня 2005 р., АКБ «ФОРУМ» вправі здійснювати ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, операцій за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами грошового ринку, з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках (арк. справи 8182). Отже, судом не приймаються заперечення представника відповідача в частині відсутності права в позивача на здійснення валютних операцій, оскільки вони спростовуються вищезазначеними ліцензією та додатком до дозволу Національного Банку України.

Відповідно до п. 2.1 вищевказаного кредитного договору, забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є іпотечний договір квартири, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, б. 151 / вулиця Сталеварів, б. 11, квартира 121, що буде належати майновому поручителю ОСОБА_3 після укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором,15 червня 2007 року між АКБ «ФОРУМ» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, згідно умов якогоОСОБА_3 передала в іпотеку банку квартиру, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, б. 151 / вулиця Сталеварів, б. 11, квартира 121, яка належить їй на праві власності (арк. справи 89).

Внаслідок невиконання позичальником ОСОБА_4 взятих на себе кредитних зобов'язань станом на 24 листопада 2014 р. в неї утворилась заборгованість за кредитним договором, яка дорівнює у гривневому еквіваленті 557901,61 гривня, в тому числі 126132,86 гривень (еквівалент 8335,25 доларів США) прострочена заборгованість за кредитом, 314907,57 гривень (еквівалент 20860,00 доларів США) поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 48441,12 гривень (еквівалент 3208,82 доларів США) прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 3663,10 гривень (еквівалент 242,65 доларів США) поточна заборгованість за нарахованими процентами, пеня 64756,97 гривень (4289,61 доларів США), що підтверджено наданими позивачем розрахунками (арк. справи 3, 8387). Представник відповідача, заперечуючи проти зазначеного розміру заборгованості, цей розмір відповідними доказами не спростувала. Натомість позивачем було надано також і розгорнутий розрахунок суми заборгованості на підтвердження своїх вимог (арк. справи 8387).

Пунктом 5.4 договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, пунктом 5.5 договору сторони узгодили, що у разі порушення умов Основного зобовязання та/або умов цього договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцяти денного строку з дати її направлення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодавець вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України «Про іпотеку».

Позивач у позовній заяві зазначав, що ним направлялася відповідна вимога на адресу відповідача про усунення порушень із попередженням про наслідки її невиконання у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки. В цей же час, до матеріалів позовної заяви, а також у судовому засіданні позивачем не було додано копії цієї вимоги (акт працівників канцелярії суду від 14 квітня 2015 р. № 31 арк. справи 25), так само як і не надано доказів її направлення та отримання відповідачем. Більше того, в самій позовній заяві позивач не вказує конкретної дати надсилання вимоги, з огляду на що суд позбавлений можливості здійснити перевірку цієї обставини та, як наслідок, перевірити дотримання сторонами умов п. 5.5 договору, на який позивач посилається в обґрунтування позову.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частинами першоютретьою статті 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що позивач (з урахуванням принципу змагальності) не довів в цій частині обґрунтованості заявленого позову.

Крім того, як визначено положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку», в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відтак, посилання позивача у позовній заяві на визначення початкової ціни предмету іпотеки під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку», отже в даному випадку позивачем обрано спосіб захисту права, який не відповідає вимогам закону.

Крім того, позивачем не додано до позовної заяви відповідної оцінки предмета іпотеки, з якої мав би виходити суд при розгляді даної справи. Більше того, у судовому засіданні представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача про призначення у справі судової експертизи з метою визначення оцінки вартості майна, мотивуючи це тим, що оцінка має бути проведена на стадії виконання рішення (ухвала суду від 9 вересня 2015 р. арк. справи 107).

Верховний Суд України в постанові від 7 жовтня 2015 р. у справі № 6-1935цс15 сформулював правовий висновок, за яким, виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», у розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону. Зазначений висновок Верховного Суду України враховується судом при розгляді даної справи відповідно до положень частини першої статті 360-7 ЦПК України.

Крім того, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 33 та статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 36 цього Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 р. № 6-1851цс15 в справі про звернення стягнення на предмет іпотеки було наголошено на тому, що судами попередніх інстанцій не встановлено наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, що передбачено умовами договору іпотеки як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя.

Як вбачається зі змісту договору іпотеки від 15 червня 2007 р., укладеного між АКБ «ФОРУМ» та відповідачем, у розділі 6 договору міститься застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя. Зокрема, зазначено, що сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом: передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобовязання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; продажу іпотеко держателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону та направлення вирученої суми на погашення заборгованості за основним зобовязанням.

Отже, договором установлено згоду сторін на позасудовий спосіб врегулювання спору. В цей же час, позивачем не надано суду доказів про застосування позасудового способу врегулювання спору на виконання умов договору, що може свідчити про передчасність звернення до суду в даному випадку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позову ПАТ «БАНК ФОРУМ» без задоволення.

Відповідно до статті 88 ЦПК України судові витрати в даному випадку стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61,88,208, 212-215ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» ОСОБА_2 відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 квітня 2016 р.

Повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2016 р.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя А.В. Шалагінова