Рішення № 57316937, 14.04.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/75/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Казидуб О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І.суддівБородійчука В. Г. , Демченка В. А. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ «Альфа Банк» на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Альфа Банк», треті особи: ОСОБА_7, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання договору споживчого кредитування недійсним та визнання неправомірними дій банківської установи щодо порушення прав споживача,

в с т а н о в и л а :

12 січня 2015 р. ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Альфа Банк», треті особи: ОСОБА_7, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання договору споживчого кредитування недійсним та визнання неправомірними дій банківської установи щодо порушення прав споживача.

В обґрунтування зазначених вимог вказав, що 26 липня 2008 р. ним було підписано з представником ЗАТ «Альфа-Банк» договір споживчого кредитування № 700007932 на придбання легкового автомобіля марки Chery T11 Tiggo, який коштував в салоні ТОВ «Сі Ей АВТОМОТІВ» 82 828 грн.

Оскільки надання коштів за спірним кредитним договором відповідає всім ознакам споживчого кредиту, то позивач 7 грудня 2012 р. у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» подав на адресу начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області скаргу на протиправні дії банківської установи щодо порушень прав споживача банківського кредиту.

На початку лютого 2013 р. особисто отримав лист-відповідь Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області № 19 від 04 січня 2013 р. про результати перевірки його скарги, в якому вказано, що кредитний договір № 700007932 від 26 липня 2008 р. укладено з суттєвими порушеннями законодавства про захист прав споживачів. З того часу, на його погляд, має обліковуватися термін позовної давності за вказаним позовом. Умовами договору споживчого кредитування, які на думку позивача суперечать чинному законодавству є те, що з самого початку проведення менеджером з ним співбесіди, щодо оформлення споживчого кредиту йому не було роз'яснено інформації, щодо валюти повернення споживчого кредиту, графіку погашення основного тіла кредиту та місячних платежів у валюті чи гривні, порядку нарахування процентів, комісії, а також його не було попереджено про ризики валютного та гривневого споживчого кредитування, не вказано про наслідки можливого зростання курсу іноземної валюти.

В ході оформлення паперів для підписання договору, представник відповідача повідомив, що ціна автомобіля марки Chery T11 Tiggo, - 82 828 грн., лише по формальним міркуванням прив'язується до валютного еквіваленту в доларах США в розмірі 18 454 грн. 82 коп. Вказані обставини з боку представника банку пояснювалися валютним ресурсом ЗАТ «Альфа Банк», якому нібито вигідніше було обліковувати всі споживчі кредити в іноземній валюті. За словами представника відповідача такий порядок підписання кредитного договору не суперечить вимогам діючого законодавства та є формальною умовою, оскільки в дійсності кошти на рахунок ТОВ «Сі Ей АВТОМОТІВ» будуть перераховані ЗАТ «Альфа-Банк» в національній валюті, а саме в сумі 82 828 грн.

Крім того, позивач стверджує, що йому на підпис було надано декілька примірників кредитного договору, які були надруковані досить дрібним шрифтом, фактично нерозбірливим для читання, зважаючи на його незадовільний стан зору. З виділених в договорі чорним шрифтом положень він зрозумів, що розмір споживчого кредиту дійсно становить 82 928 грн. Менеджер банку роз'яснив позивачу про те, що по суті споживчий кредит надається йому в гривневому еквіваленті, але для здешевлення процентів та зручності обліку кредитний договір формально має обліковуватися банком як валютний кредит.

Позивач також зазначив, що курс валют на дату оформлення кредитного договору на міжбанківській валютній біржі становив 4 грн.85 коп. за 1 долар США. Представником банку йому було повідомлено, що погашення кредиту відбудеться виключно у гривні та через будь-який термінал у м. Черкаси. При цьому, процентна ставка не буде змінюватися в жодному випадку, для підтвердження зазначеного позивачу представником відповідача надано банківські реквізити та розрахунок суми щомісячного платежу в гривні. Жодного кредитного документу після оформлення вказаних паперів йому не було надано, кредитну угоду та розрахунок заборгованості він отримав лише після звернення ПАТ «Альфа-Банк» до третейського суду.

Враховуючи зазначене позивач просив поновити процесуальний строк для подачі даної позовної заяви, визнати неправомірними дії ПАТ «Альфа-Банк», щодо порушення прав споживача фінансових послуг та визнати недійсним, з моменту укладення, договір споживчого кредитування № 700007932 від 26.07.2008 р. між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк», на придбання легкового автомобіля марки Chery T11 Tiggo, 2008 р. в.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 червня 2015 р. позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано неправомірними дії ПАТ «Альфа-Банк» щодо порушення прав споживачів фінансових послуг - ОСОБА_6

Визнано недійсним з моменту укладення договір споживчого кредитування № 700007932 від 26.07.2008 р. між ОСОБА_6 та ПАТ «Альфа-Банк» на придбання легкового автомобіля марки Chery T I I Tiggo,2008 р. випуску.

Зобов'язано сторони - ОСОБА_6 та ПАТ «Альфа Банк» привести в початковий стан, тобто повернути одержане сторонам за наслідками недійсного договору споживчого кредитування від 26 липня 2008 р. № 700007932.

6 липня 2015 р. представник ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з заявою про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 червня 2015 р.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2015 р. заяву ПАТ «Альфа-Банк» про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Альфа Банк», треті особи: ОСОБА_7, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання договору споживчого кредитування недійсним та визнання неправомірними дій банківської установи щодо порушення прав споживача, залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, ПАТ «Альфа-Банк» подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

При цьому вказав, що ОСОБА_6 при укладенні кредитного договору в повній мірі був ознайомлений з умовами його надання, в тому числі сукупною вартістю кредиту з урахуванням реальної процентної ставки, значення абсолютного подорожчання кредиту, видів, предметів, вартості супутніх послуг, його перевагами та недоліками, методикою яка використовуються банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом. Тобто, ОСОБА_6, було надано всю необхідну інформацію по умовам кредитування, що вимагається Законом України «Про захист прав споживачів» та Правил надання споживачу інформації по кредиту, і він в свою чергу, не надав жодних заперечень, щодо умов кредитного договору, а тому, вважається, що сторони досягли всіх істотних умов при укладенні договору, і згода позичальника підтверджена його особистим підписом на договорі.

Крім того, зазначив, що висновки суду першої інстанції зроблені без фактичного дослідження матеріалів справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_6 та його представників, вивчивши надані ПАТ «Альфа-Банк» оригінали кредитної справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими.

Однак, погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідність обставинам справи, судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі статтею 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалене у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Звертаючись 12 січня 2015 р. до суду з позовом про визнання договору споживчого кредитування недійсним в цілому, позивач, як на підставу звернення, послався, зокрема на статтю 215 ЦК України, яка регламентує недійсність правочину, статтю 223 цього Кодексу, яка визначає правові наслідки вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності, статтю 229 ЦК України, яка регулює правові наслідки вчинення правочину під впливом помилки та статті 1, 6, 11, 15, 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Також просив суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

При цьому, заявляючи вимогу про визнання неправомірними дій ПАТ «Альфа-Банк» щодо порушення прав споживачів фінансових послуг, ОСОБА_6 в прохальній частині не конкретизував які ж дії повинні бути визнані неправомірними та в чому саме полягає їх неправомірність.

В свою чергу суд першої інстанції визнаючи неправомірними дії ПАТ «Альфа-Банк» щодо порушення прав споживачів фінансових послуг ОСОБА_6, також, в резолютивній частині рішення не конкретизував які це дії та в чому полягає їх неправомірність.

За правилами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Судом встановлено, що 24 липня 2008 р. між ТОВ «Сі Ей АВТОМОТІВ», як продавцем, та фізичною особою ОСОБА_6, як покупцем, з урахуванням того, що перед підписанням цього договору продавцем покупцю було надано пакет документів для оформлення банківського кредиту на придбання автомобіля, покупець попередньо погодив із структурним підрозділом банку ЗАТ «Альфа-Банк» питання про кредитування покупця і банком прийнято рішення про кредитування покупця, про що надано гарантійний лист №700007932 від 30.06.2008 р., було укладено договір № 214127-467 купівлі-продажу автомобіля Tiggo вартістю 82 928 грн. т. 1 а. с. 52-56.

26 липня 2008 р. між кредитором ЗАТ «Альфа-Банк» та позичальником ОСОБА_6 було укладено договір споживчого кредитування № 700007932 на придбання легкового автомобіля марки Chery T11 Tiggo, який коштував в салоні ТОВ «Сі Ей АВТОМОТІВ» 82 828 грн.

Згідно до анкети-заяви на отримання кредиту від 30.06.2008 р. ОСОБА_6 в якості валюти кредиту вказав американський долар. Власні стабільні щомісячні доходи вказував в доларах США. За п.6 даної анкети-заяви, повернення кредиту здійснюється рівними частинами щомісячно у терміни та в обсягах, визначених умовами договору та/або графіком повернення. Пунктом 7 визначено, що позичальник має право повернути кредит або його частину достроково без згоди банку та без штрафних санкцій, але виключно у будь-який з термінів (днів) чергового повернення частини кредиту, визначених договором та/або графіком повернення. У відповідності до п.9 запропонована схема кредитування має ряд переваг, серед яких слід зазначити швидкість та простоту оформлення, зручність в обслуговуванні кредиту. З основними умовами кредиту особа, що подає анкету ознайомлена та згідна. При цьому, анкета-заява містить підпис особи, що її подає. т. 1 а. с. 14, 47, 48.

Укладений між сторонами кредитний договір складається з двох розділів: №1 «Базові умови кредитування» та №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб». Договір вважається укладеним за умови підписання сторонами розділу №1 цього договору, включаючи всі додатки до нього, які складають невід'ємну частину цього договору - п.1.

Відповідно до п.2.1 даного кредитного договору, який визначав суму кредиту та валюту кредиту, сума кредиту, що надавався ОСОБА_6 складала 18 454,82 доларів США.

Процентна ставка, згідно до п.2.2 договору становила 12,25% річних.

Дата остаточного повернення кредиту за п.2.3 визначена 27 липням 2014 р. Цільовим призначенням кредиту було придбання вищезазначеного транспортного засобу, який відповідно і був предметом застави.

Пункт 2.7 договору визначає порядок надання кредиту, зокрема, що кредит надається однією сумою в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1, відкритий позичальником у кредитора ЗАТ «Альфа-Банк».

У разі надання кредиту в валюті кредиту - долар США: позичальник здійснює продаж іноземної валюти, отриманої як кредитні кошти за договором, за безготівковим курсом, встановленим банком на день здійснення валютообмінної операції та одразу зараховує отриману в результаті такої операції суму в національній валюті України на поточний рахунок

Пунктом 2.8 передбачено порядок та строки його повернення, а саме платежі з повернення кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячними рівними частинами відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною в порядку та на умовах, визначених цим договором.

- у разі сплати у валюті кредиту 27 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 363 доларів США;

- у разі погашення кредиту у валюті відмінній від валюти кредиту таке погашення має здійснюватись не пізніше 26 числа кожного місяця у сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно до п.8 договору підпис позичальника на оригіналі договору, що залишається в банку є письмовим підтвердженням того, що позичальник отримав свій примірник договору, ознайомлений у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту,вартості, видів та предметів супутніх послуг, надання позичальнику іншої інформації, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство.

Спірний договір, зокрема і розділ №1 цього договору, підписаний його сторонами. т. 1 а. с. 7, 42-43.

Додатком №1 до договору № 700007932 від 26.07.2008 р. визначено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, яким визначено помісячно розмір платежів, зокрема погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом, починаючи з 27.08.2008 р. по 27.07.2014 р. Крім того, в ньому зазначено, що в разі реалізації позичальником права на дострокове повернення кредиту, графік повернення в новій редакції не оформляється, в той же час коригування зобов'язань позичальника відбувається відповідно до договору. Також в додатку зазначено, що підпис позичальника на цьому договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування. При цьому, кожна сторінка наведеного додатку містить підписи сторін договору, зокрема позичальника - ОСОБА_6 т. 1 а. с. 11-12, 44-46.

Наряду з наведеним матеріали справи містять заяву ОСОБА_6 №700007932 від 26.07.2008 р. про продаж іноземної валюти для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, згідно до якої він доручив банку продати з його рахунку в іноземній валюті № НОМЕР_1 у ЗАТ «Альфа-Банк» іноземну валюту в сумі 18 454,82 долара США на умовах зазначених у заяві. Крім того, доручив уповноваженому банку перерахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти на поточний рахунок у гривнях № НОМЕР_1 у ЗАТ «Альфа-Банк». Дана заява підписана особисто ОСОБА_6 т. 1 а. с. 13.

Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом.

У статтях 47, 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

З банківської ліцензії № 61 Національного банку України, вбачається, що вона видана ЗАТ «Альфа-Банк» на право здійснення банківських операцій визначених ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з 03 грудня 2001 р. Відповідно до Дозволу № 61-3 Національного банку України від 31 травня 2002 р., виданого ЗАТ «Альфа-Банк» вбачається, що ЗАТ «Альфа-Банк» має право на здійснення операцій , визначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з 03 грудня 2001 р., згідно з додатком до цього Дозволу. В додатку до Дозволу № 61-3 від 31 травня 2002 р. зазначено ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку позивачем протягом 2008 - 2009 років умови договору виконувались.

9 грудня 2009 р. ОСОБА_6, відповідно до акту приймання-передачі автомобіля, автомобіль Tiggo державний номер НОМЕР_2 був переданий на зберігання ПАТ «Альфа-Банк» та в подальшому останнім реалізований, отримані від його реалізації кошти були зараховані на погашення спірного кредитного договору.

В грудні 2012 р. позивач звернувся до начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області зі зверненням на неправомірні дії банківської установи, а саме ПАТ «Альфа-Банк», щодо порушення прав споживача банківських послуг.

У лютому 2013 р. ОСОБА_6 отримав відповідь від 04.01.2013 р. за № 19 на своє звернення про результати перевірки його скарги, в якому вказано, що кредитний договір № 700007932 від 25 липня 2008 р. укладено з порушенням законодавства про захист прав споживачів, зокрема в ньому в порушення п. 4.6 ч. 4 ст. 11 вимог Закону України «Про захист прав споживача» не вказано право споживача на дострокове повернення кредиту та не зазначені умови дострокового розірвання договору. Крім того, перед укладанням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець (банк) не повідомив споживача у письмовій формі про: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі зобов'язаннями споживача; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. т. 1 а. с.20.

Таким чином, викладене свідчить про те, що спірний договір споживчого кредиту, з строком дії з 26 липня 2008 р. по 27 липням 2014 р., підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачеві документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг; у договорі та додатках до договору споживчого кредиту визначено «Сума кредиту, Валюта кредиту» та «Графік платежів», які підписані позивачем, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.

Поряд з викладеним колегія суддів враховує і те, що за час дії спірного договору, як зазначалось умовами договору строк його дії визначений з 26.07.2008 р. по 27.07.2014 р., позивачем умови договору не оспорювались, а позов до суду ним поданий поза межами строку визначеного договором, а саме 12.01.2015 р.

При цьому, вимоги позивача заявлені щодо визнання кредитного договору недійсним в цілому, а не конкретних його положень.

Згідно зі ст. 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає безпідставним посилання позивача на те, що він у 2008 р. не підписував другий аркуш анкети-заяви на отримання спірного кредиту, перший, другий та третій аркуші графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та заяви щодо продажу іноземної валюти, виходячи з наступного.

Так, саме анкета-заява, виготовлена на одному двосторонньому аркуші, слугувала підставою для вирішення банком питання відносно видачі кредиту позивачу.

ПАТ «Альфа-Банк» повністю виконав умови спірного договору надавши однією сумою в безготівковій формі кредитні кошти визначені договором, шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, після чого позичальник здійснив продаж іноземної валюти, отриманої як кредитні кошти за договором, а відповідач зарахував отримані кошти в національній валюті на поточний рахунок та в подальшому перерахував їх продавцю з метою оплати за транспортний засіб за договором купівлі-продажу від 24.07.2008 р. Позивач, в свою чергу, отримав транспортний на придбання якого брав кредит.

Щодо графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту, то відповідно до спірного кредитного договору даний графік є додатком № 1 до договору та є його невід'ємною частиною в порядку та на умовах, визначених договором. Щомісячний платіж в 363 долара США визначений як в договорі п. 2.8 так і відображений у даному графіку.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору споживчого кредиту за підстав наведених у позовній заяві.

За таких обставин апеляційна скарга ПАТ «Альфа-Банк» підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» задовольнити.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 червня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ «Альфа Банк», треті особи: ОСОБА_7, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання договору споживчого кредитування недійсним та визнання неправомірними дій банківської установи щодо порушення прав споживача, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :