Ухвала суду № 57315359, 07.04.2016, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1028/15-ц

Провадження № 2/542/197/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2016 року смт. Нові Санжари

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Гавриленко Т.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, треті особи: Новосанжарська державна нотаріальна контора Полтавської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою судді від 05.10.2015 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

21.03.2016 року позивач надала заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями та приватизовану земельну ділянку, що знаходяться за адресою: с. Лелюхівка, вул. Осіння, 1, Новосанжарського району Полтавської області.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою сторін, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову, що унеможливлює накладення арешту на зазначене майно.

У змісті ч. 1 ст. 152 ЦПК України вбачається, що накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Позивач просить накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку, що належала померлому та є спадковою масою, доказів того, що відповідач, Лелюхівська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, чи будь-яка інша особа може якимось чином утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду заявником надано не було, окрім того порушений принцип співмірності, оскільки в позовних вимогах ОСОБА_1 прохає визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння, а арешт просить накласти на весь будинок та земельну ділянку.

За таких підстав, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 208-210 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_4