Ухвала суду № 57314673, 13.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2491/15-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/1118/16 Доповідач у 2 інстанції Антоненко В. І.Категорія 42 13.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Поліщука М.А.,

за участю секретаря - Петленко І.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом прокурора м.Ірпеня Київської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про накладення заборони на відчуження житла дітей.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Гостомель, Київської області. Рідною матір'ю ОСОБА_3 є ОСОБА_4 (далі - Відповідач), яку 08 квітня 2010 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області позбавлено батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_5. Рідним батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 01 червня 2010 року №№118/10, 118/11 малолітньому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1., встановлений статус дитини, позбавленої батьківського піклування та призначено ОСОБА_2 його опікуном. Зазначають, що власником 1/2 квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 є Відповідач. Враховуючи вищевикладене, просили накласти заборону на відчуження ? частини будинку АДРЕСА_2, а саме: приміщення основної частини літ. «А» (площею 26,45 кв.м.), в тому числі: частину приміщення 1-2, коридор площею 2,25 кв.м., приміщення 1-4, площею 8,70 кв.м., приміщення 1-5, площею 8,0 кв.м., приміщення 1-6, площею 7,50 кв.м. до досягнення повноліття малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.; накласти заборону на відчуження 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, до досягнення повноліття малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2015 року позов задоволено. Накладено заборону на відчуження 1/2 частини будинку АДРЕСА_2, а саме: приміщення основної частини літ. «А» (площею 26,45 кв.м.), в тому числі: частину приміщення 1-2, коридор площею 2,25 кв.м., приміщення 1-4, площею 8,70 кв.м., приміщення 1-5, площею 8,0 кв.м., приміщення 1-6, площею 7,50 кв.м. до досягнення повноліття малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Накладено заборону на відчуження 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, до досягнення повноліття малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селище Гостомель, Київської області. Рідною матір'ю ОСОБА_3 є ОСОБА_4 (а.с.4), яку 08 квітня 2010 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області позбавлено батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_5 (а.с.8-9). Рідним батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7). Рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 01 червня 2010 року №№118/10, 118/11 малолітньому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1., встановлений статус дитини, позбавленої батьківського піклування та призначено ОСОБА_2 його опікуном (а.с.10-11). Судом встановлено, що власником ? квартири АДРЕСА_1 та ? частини будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 (а.с.18-25).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд обгрунтовано виходив з положень ст. 71 ЖК України, ст. 248 СК України та прийшов до правильного висновку про те, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують обставини справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у разі влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно з вимогами ч. 3 ст.25 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. 1 ст.32 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у разі передачі дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи - інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Частиною 1 статті 248 СК України передбачено, що дитина - сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або в іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.

Згідно ч. 1 ст. 20 Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Оскільки рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08 квітня 2010 року позбавлено Відповідача батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_5, питання щодо накладання заборони на відчуження житла дитини одночасно з позбавленням матері батьківських прав не вирішувалося, суд з метою захисту законних прав та інтересів малолітньої дитини прийшов до правильного висновку про необхіднсть задоволення позову в повному обсязі.

Зазначені вище обставини стверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_1, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 НОМЕР_2, копією рішень виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 01 червня 2010 року №№118/10, 118/11, копією рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 квітня 2010 року по справі № 2-442/2010, копією рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2014 року по справі № 367/3799/13-ц, копією договору купівлі-продажу квартири від 30 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Матвієць Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за №1769 та іншими матеріалами справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилаються апелянти в своїх апеляційних скаргах, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: