Рішення № 5731324, 01.07.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.09 Справа № 13/136-09.

за позовом:малого приватного виробничо-торгівельного підприємства «ВМ»

до відповідача: субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 7500 грн. 00 коп. та зобовязання вчинити певні дії

Суддя Лиховид Б.І.

Представники:

Від позивача: Конорєв В.О., довіреність від 09.04.2009 року,

Остра Н.Є., довіреність від 04.06.2008 року

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 16.04.2009 року

В судовому засіданні 01.06.2009 року було оголошено перерву до 23.06.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд: 1) стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 7500 грн. 00 коп., в тому числі: 2500 грн. 00 коп. відшкодування збитків, 5000 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення торгівельних місць; 2) зобовязати відповідача повернути позивачу торгівельне місце № 59 в стані, в якому його одержано в оренду; а також стягнути з відповідача судові витрати.

У відзиві на позовну заяву відповідач вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

21.01.2008 року між позивачем малим приватним виробничо-торгівельним підприємством «ВМ» та відповідачем субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 59.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобовязувався передати, а відповідач прийняти у платне строкове користування торгівельне місце № 59 на території ринку, розміщеного за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 2ж, розмір якого складає 5,0 кв. м., для торгівлі продовольчими товарами.

Зазначений договір припинив дію 31.03.2008 року.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, відповідач має повернути позивачу торгівельне місце № 59.

Як зазначив позивач, до теперішнього часу відповідачем не виконані вказані обовязки та не повернуто торгівельне місце № 59 позивачу. Відповідач продовжує утримувати і використовувати на свій розсуд торгівельне місце та при цьому не сплачує відповідної плати.

Відповідачем не подано до суду доказів повернення торгівельного місця № 59, тому вимоги позивача щодо зобовязання відповідача повернути торгівельне місце № 59 в стані, в якому його було одержано, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 2500 грн. 00 коп. збитків. В обґрунтування даної вимоги, позивач посилається на те, що протягом 10 місяців відповідач перешкоджає йому отримувати доходи від використання торгівельного місця, яке відповідач не повернув після закінчення строку дії договору.

Як зазначив позивач, суму в розмірі 2500 грн. 00 коп. позивач вважає як мінімальний розмір доходу, який він втратив виходячи із розміру місячної орендної плати за користування торгівельним місцем, яка була встановлена сторонами на час дії договору № 59 від 21.01.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2500 грн. 00 коп. збитків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 5000 грн. 00 коп. неустойки за 10 місяців з дня припинення договірних відносин, посилаючись на ч. 2 ст. 785 ЦК України, якою передбачено наступне: якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до вимог ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Вказане вище зумовлює настання відповідальності відповідача у вигляді сплати на користь позивача неустойки в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5000 грн. 00 коп. неустойки за 10 місяців з дня припинення договірних відносин є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в розмірі 187 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп. та витрати на послуги адвоката в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути малому приватному виробничо-торгівельному підприємству «ВМ» (40035, м. Суми, вул. Заливна, 15, код 14001718) торгівельне місце № 59 в стані, в якому його одержано в оренду.

3.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи Абу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь малого приватного виробничо-торгівельного підприємства «ВМ» (40035, м. Суми, вул. Заливна, 15, код 14001718) 2500 грн. 00 коп. відшкодування збитків, 5000 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення торгівельних місць, 187 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯБ.І. ЛИХОВИД

Повний текст рішення підписано 02.07.2009 року.