Постанова № 57311296, 20.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року справа №805/3240/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 р. у справі № 805/3240/15-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці від 09 квітня 2015 року № 77 о/с, зі змінами, внесеними наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 22 квітня 2015 року № 89 о/с; зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці поновити на службі в органах внутрішніх справ; виплатити середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу (а.с.4-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року залишено без розгляду позовні вимоги про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці поновити ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав незаконним та скасував наказ т.в.о начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 09 квітня 2015 року № 77 о/с зі змінами, внесеними наказом начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці від 22 квітня 2015 року № 89 о/с; стягнув з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з 10 квітня 2015 року по 11 січня 2016 року в сумі 25334 гривні 88 копійок (а.с.208-209).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи (а.с.212-220).

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі - Положення № 114), оскільки позивача було звільнено не за власним бажанням за п. 64 «ж» Положення № 114, а за пунктом 64 «а» Положення № 114. Позивач, ще у 2014 році досяг граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ - 45 років, передбаченого пунктом 7 Положення № 114. Крім того, позивачем з моменту подання рапорту про звільнення за віком 09.04.2015 року не вчинялось жодних дій, спрямованих на відкликання цього рапорту, повідомлення про намір продовжувати службу, як і не подавались скарги на дії керівництва Управління щодо здійснення відносно ОСОБА_2 обману або примусу з метою його звільнення зі служби.

Від позивача надійшло клопотання про зупинення та відкладення розгляду справи, у зв'язку із занятістю позивача в іншому судовому процесі Апеляційного суду Донецької області 20 квітня 2016 року о 11 годині 30 хвилин, проте, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивач викладені в ньому обставини належними доказами не підтверджує (ухвала суду, судова повістка тощо), крім того, судом явка позивача не визнавалась обов'язковою.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 24 листопада 1998 року та на момент звільнення мав спеціальне звання підполковник міліції.

Відповідно до витягу з наказу Управління МВС на Донецькій залізниці від 30.12.2014 року № 400 о/с «По особовому складу», призначено майора міліції ОСОБА_2 старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС на Донецькій залізниці (а.с.10).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем подано рапорт начальнику Управління МВС на Донецькій залізниці, в якому він просив його звільнити з ОВС у запас збройних сил за пунктом 64 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за загальним трудовим стажем з 2015 року. Також, просив питання його звільнення з ОВС розглянути на кадровій комісії без його участі. Рапорт про звільнення прийнятий та затверджений до виконання 09 квітня 2015 року (а.с.55).

Відповідно до витягу з протоколу № 5 засідання кадрової комісії при т.в.о. начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці від 09 квітня 2015 року, комісією за результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 про звільнення позивача з ОВС у запас збройних сил за пунктом 64 «а» (за віком) Положення № 114 , ухвалено, з урахуванням досягнення ОСОБА_2 граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ - задовольнити рапорт ОСОБА_2 про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ(а.с.60).

З витягу наказу Управління МВС на Донецькій залізниці від 09.04.2015 року № 77 о/с «По особовому складу», відповідно до Положення № 114 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за пунктом 64 «а» (за віком) Положення № 114, підполковника міліції ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС на Донецькій залізниці, 09 квітня 2015 року, установивши за квітень 2015 року премію в розмірі 85 відсотків (невикористана частина відпустки за 2015 рік складає 10 (десять) діб) (а.с.8).

Відповідно до Акту про відмову ставити особистий підпис та дату про ознайомлення в наказі Управління МВС на Донецькій залізниці від 09.04.2015 року, комісією було запропоновано ОСОБА_2 особисто ознайомитись з наказом Управління МВС на Донецькій залізниці від 09.04.2015 року № 77 о/с про його звільнення за п. 64 «а» (за віком) Положення № 114 з 09.04.2015 року, а потім поставити особистий підпис та дату про ознайомлення в зазначеному наказі. В акті також зазначено, що ОСОБА_2 уважно ознайомився в присутності комісії зі змістом наказу, але особистий підпис та дату про ознайомлення з наказом ставити відмовився (а.с.78).

Відповідно до витягу з наказу Управління МВС на Донецькій залізниці від 22.04.2015 року № 89 о/с «По особовому складу», внесено зміни до наказу Управління МВС на Донецькій залізниці від 09.04.2015 року № 77 о/с щодо звільнення ОСОБА_2, доповнивши його новим абзацом такого змісту: «Вислуга років на службі в органах внутрішніх справ на день звільнення в календарному обчисленні становить 18 років 03 місяці 06 днів, загальний трудовий стаж - 28 років 04 місяці 15 днів»

Позивач, вважаючи зазначений наказ про звільнення протиправним, не погоджуючись зі звільненням, звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що дії відповідача щодо звільнення позивача зі служби є неправомірними, а наказ від 09 квітня 2015 року № 77 о/с підлягає скасуванню.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, дослідивши правомірність даного звільнення, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні відносини публічної служби з приводу прийняття громадян на службу в органи внутрішніх справ, її проходження та звільнення з неї врегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.91 року № 114.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону № 565-XII, права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. В областях, містах, районах міліцією, крім транспортної, керують відповідно начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті, начальники міських і районних відділів (управлінь) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті.

Положеннями статті 16 Закону № 565-XII визначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання.

Згідно з статтею 18 Закону № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 р. № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, яке визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

Відповідно до п1, 2 Розділу І Положення № 114, це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки. Особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються такі спеціальні звання: старший начальницький склад: майор міліції, майор внутрішньої служби; підполковник міліції, підполковник внутрішньої служби; полковник міліції, полковник внутрішньої служби.

Пунктом 7 Положення № 114 встановлений вік перебування на службі в органах внутрішніх справ для осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань. Так, згідно з абзацом 1 цього пункту Положення особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 45 років.

Відповідно до матеріалів справи, позивач на час звільнення досяг віку 45 років, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту, та мав спеціальне звання підполковник міліції, яке належить до старшого начальницького складу.

За правилами пункту 8 Положення № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку перебування на службі, підлягають звільненню в запас із постановкою на військовий облік або у відставку.

При необхідності на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п'яти років зокрема особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно - начальниками, яким надано право призначати їх на посаду.

У виняткових випадках особам середнього, старшого або вищого начальницького складу строк служби в органах внутрішніх справ може бути продовжено, з урахуванням стану здоров'я, в такому ж порядку повторно до 5 років, а окремим із них, які мають вчену ступінь або вчене звання, - до 10 років.

Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залишені на службі в органах внутрішніх справ понад граничний вік перебування на службі, можуть бути звільнені в запас Збройних Сил або у відставку до закінчення строку, на який вони були залишені на службі.

З матеріалів справи вбачається, що рапорт про продовження строку служби в органах внутрішніх справ позивач не подавав і до керівництва із вказаним рапортом не звертався, в матеріалах справи відсутнє та позивачем не надано доказів існування рішення (наказу, розпорядження) про необхідність залишення його на службі.

Крім того, як вбачається з витягу № 5 засідання кадрової комісії, кадрова комісія дійшла до висновку про звільнення позивача за віком і будь якого висновку щодо необхідності подовження перебування позивача на службі не містить.

Колегія суддів зазначає, що питання подовження проходження служби особи, яка досягла граничного віку перебування на службі у відповідності до Положення № 114 є виключною компетенцією відповідача.

Натомість, матеріали справи містять рапорт позивача про звільнення його з ОВС у запас збройних сил за пунктом 64 «а» (за віком) Положення № 114, за загальним трудовим стажем з 2015 року.

Колегія суддів не приймає посилання позивача щодо складення вказаного рапорту під тиском, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів про подання позивачем скарг на дії керівництва Управління щодо здійснення відносно нього примусу з метою звільнення зі служби.

Крім того, позивачем з моменту подання рапорту про звільнення за віком 09.04.2015 року не вчинялось жодних дій, спрямованих на відкликання цього рапорту, повідомлення про намір продовжувати службу.

Як вбачається з стройової записки відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС України на Донецькій залізниці за квітень 2015 року, кількість днів які позивач не виходив на службу після його звільнення - 21 (а.с.79).

Відповідно до підпункту «а» пункту 65 Положення особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років.

Таким чином, аналіз положень Закону N 565-XII та Положення № 114 дає підстави дійти висновку, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ можуть бути звільнені у відставку на підставі підпункту «а» пункту 65 Положення № 114 за умови досягнення граничного віку перебування на службі залежно від присвоєного їм спеціального звання, а також досягнення граничного віку перебування в запасі у військовому званні, яке такій особі було присвоєно.

Колегія суддів зазначає, що позивач не має військового звання, а має лише спеціальне звання «підполковник міліції», а отже звільняючи позивача зі служби в органах внутрішніх справ України за віком відповідно до пункту 64 «а» Положення № 114 після досягнення ним 45-річного віку, з урахуванням п. 7 Положення № 114, відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства та не порушував права та законні інтереси позивача.

Стосовно посилання суду першої інстанції та позивача на пункт 68 Положення № 114, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 68 Положення №114, особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Підставою для звільнення позивача слугувало досягнення ним граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ передбаченого пунктом 7 Положення № 114, що, в свою чергу, унеможливлює проходження ним служби в органах внутрішніх справ. Вимога встановлена п. 68 вказаного положення стосується безпосередньо осіб які мають намір звільнитись із органів внутрішніх справ за власним бажанням на підставі підпункту «ж» пунктів 63 та 64 Положення № 114, а отже в даному випадку не підлягає застосуванню.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 26.05.2015 року у справі № 21-172а15.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню з викладених в постанові підстав, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 р. у справі № 805/3240/15-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 р. у справі № 805/3240/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання неправомірним та скасування наказу т.в.о. начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці від 09 квітня 2015 року № 77 о/с, зі змінами, внесеними наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 22 квітня 2015 року № 89 о/с, виплату середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська