Ухвала суду № 57309899, 06.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 755/9650/15-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1108/2016Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі:Юрченко А.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 4 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 26 липня 2012 року о 7 годині 45 хвилин по автодорозі с. Стоянка - м. Ірпінь, Києво-Святошинського району Київської області сталася дорожньо- транспортна пригода за участю автомобіля марки «КАМАЗ5511» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки «ФольцвагенБОРА» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належить позивачу. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2012 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Лафорт», що підтверджується полісом АВ /7760870 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» з повідомленням про подію, що сталася за участю забезпеченого транспорту звертався ОСОБА_3 та ОСОБА_5 30 липня 2012 року. Також, представник позивача звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 8 190,14 грн., що складає вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Фольцваген БОРА» д/н НОМЕР_2, однак на момент звернення до суду страхове відшкодування виплачено не було.

Посилаючись на те, що ПрАТ «СК «Лафорт» з 25 вересня 2014 року перебуває в стані припинення, просила стягнути з МТСБУ як гаранта відшкодування шкоди за обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність, страхове відшкодування в сумі 8190 грн.14 коп..

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 4 листопада 2015 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 8190 грн. 14 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., а всього 8433 грн. 74 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України, через свого представника ЧєхоєвуН.М., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове,яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання відповідач МТСБУ не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.98).

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право отримати страхове відшкодування від Моторного (транспортного) страхового бюро України, оскільки у ПрАТ «Лафорт», який визнаний банкрутом, недостатньо коштів для виконання його зобов'язань за внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Такий висновок суду ґрунтується на встановлених обставинах та відповідає нормам матеріального права.

Судом установлено, що 16 червня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт» та власником автомобіля марки «КАМАЗ 5511» д/н НОМЕР_1 був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ /7760870 (а.с. 5)

26 липня 2012 року о 07 годині 45 хвилин по автодорозі с. Стоянка - м. Ірпінь, Києво- Святошинського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «КАМАЗ 5511» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки «Фольцваген БОРА» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належить позивачу, в результаті чого автомобіль марки «Фольцваген БОРА» д/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

31 липня 2012 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 визнано винним у скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.4)

Відповідно до Звіту № 3532 про оцінку транспортного засобу від 20 березня 2013 року вартість матеріального збитку автомобіля марки «Фольцваген БОРА» д/н НОМЕР_2 становити 8 190,14 грн.(а.с.9-10).

Згідно ремонтної калькуляції № 3532 від 20 березня 2013 року, вартість ремонту автомобіля марки «Фольцваген БОРА» д/н НОМЕР_2 становить 11 967,82 грн.(а.с. 10-11,12).

30 липня 2012 року до ПрАТ «СК «Лафорт» звернувся ОСОБА_3 з повідомленням про дорожньо-транспортну подію (а.с.7), а 29 серпня 2012 року звернувся з заявою про отримання страхового відшкодування (а.с.92), яке у визначені законом строки виплачено не було, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не приймалося.

Відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 10 вересня 2014 року по справі № 910/20063/13, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Лафорт» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. При цьому, судом установлено, що наявного у ПрАТ «СК «Лафорт» майна та коштів не достатньо для погашення всієї кредиторської заборгованості.

Відповідно до п.п. «г» п.41.1 ст.41 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, вказаний закон визначає наступні необхідні умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом: підтвердження факту визнання страховика банкрутом; наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Оскільки встановлено, що ПрАТ «Лафорт» є банкрутом, має невиконані зобов'язання страховика перед позивачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, його коштів та майна недостатньо для виконання його зобов'язань, а тому, - висновок суду про наявність всіх передбачених законом підстав для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика ґрунтується на вимогах закону та встановлених судом обставинах.

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність, а тому підлягають відхиленню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 4 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: