Ухвала суду № 57309874, 19.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5056/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «СОНА» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «СОНА» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство «Спортивно-технічний клуб «СОНА» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Відповідача №627 від 24.06.2015 року «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської дільності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року» в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві «Спортивно-технічний клуб «СОНА»; визнання протиправним та скасування наказу Відповідача №35-Л від 21.09.2015 року «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» в частині зупинення дії ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ №639027), що видана Малому приватному підприємству «Спортивно-технічний клуб «СОНА».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Відповідача №35-Л від 21.09.2015 року «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» в частині зупинення дії ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ №639027), що видана Малому приватному підприємству «Спортивно-технічний клуб «СОНА». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Відповідача №627 від 24.06.2015 року «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської дільності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року» в частині призначення планової перевірки Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «СОНА».

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 лютого 2015 року згідно наказу Державної архітектурно-будівельною інспекції України №5-Л від 16 лютого 2015 року Позивачу видано ліцензію серії АЕ №639027 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 16 лютого 2015 року по 16 лютого 2020 року.

У липні 2015 року Позивачем отримано лист департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №10/10-44/2207/06/01 від 22 липня 2015 року, в якому зазначено, що у зв'язку з проведенням у серпні 2015 року планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 року №148, вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Позивачу необхідно надати до Департаменту пакет документів, перелік яких наведено у цьому запиті, протягом 10 днів з дня отримання даного листа та зазначено, що у випадку неподання до департаменту матеріалів, необхідних для перевірки, протягом десяти робочих днів з дня отримання даного листа, департамент буде вимушений вважати це за відмову від проведення зазначеної перевірки, що є підставою для анулювання ліцензії (а.с.8).

Позивач листом надав Відповідачу відповідь, в якому зазначив, що у департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відсутні будь-які правові підстави для проведення перевірки і для надання документів, запитуваних листом від 22.07.2015 №10/10-44/2207/06/01 (а.с.9-10).

В подальшому на адресу Позивача надійшов акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015 року та акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015 року.

29 вересня 2015 року на адресу Відповідача надійшов адвокатський запит Позивача щодо надання копій документів стосовно перевірки ліцензійних умов провадження господарської діяльності Позивача.

Відповідачем на вказаний запит супровідним листом від 08.10.2015 року №10/10-35/0810/08/01 Позивачу надано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №627 від 24.06.2015 року «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року», направлення для проведення планової перевірки №19 від 22.07.2015 року, витяг з наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №35-Л від 21.09.2015 року «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» із витягом з додатку №6 до цього наказу про зупинення дії ліцензії позивача серії АЕ №639027.

Згідно п.п.3, 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року (далі - Закон) ліцензіат - суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності; орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Частинами 1, 7 статті 19 Закону визначено, що державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Положеннями статтей 10, 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України.

Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктами 1, 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Отже, Держархбудінспекція є органом ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а позивач у спірних правовідносинах є ліцензіатом, який має відповідну ліцензію на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Згідно ст.ст.4, 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання; одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю); оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Частинами 11, 12 статті 19 Закону визначено, що перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов проводиться органом ліцензування залежно від предмета перевірки: за місцезнаходженням ліцензіата; за місцями провадження ліцензіатом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

З метою забезпечення ліцензіатом присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування планової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, орган ліцензування вживає вичерпних заходів попереднього інформування (не менш як за десять робочих днів) ліцензіата про дату та місце проведення планової перевірки, зокрема за допомогою засобів поштового, телефонного, факсимільного та/або електронного поштового зв'язку.

Відповідно п.п.5, 6, 8, 14, 15, 16, 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого остановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 21 вказаного порядку визначено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З врахуванням наведених правових норм, колегія суддів звертає увагу, що підставою для проведення планового заходу з перевірки дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, є наказ на проведення планового заходу (перевірки), а для проведення заходу є необхідним письмове повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем видано наказ №627 від 24.06.2015 року «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року», в додатку до якого у пункті 19 вказано МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона».

Зі змісту вказаного наказу та додатку до нього вбачається, що проведення планової перевірки Позивача доручено Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, зі строком проведення перевірки у серпні 2015 року.

Як зазначалось вище, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на адресу Позивача було направлено повідомлення про проведення планового заходу (перевірки), оформлене листом від 22.07.2015 №10/10-44/2207/06/01, що підтверджується фіскальним чеком про оплату рекомендованого поштового відправлення та списком на відправлення рекомендованих листів (а.с.96-98).

Вказане повідомлення отримано Позивачем 30 липня 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.99).

В матеріалах справи міститься повідомлення Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про проведення перевірки №19 від 22.07.2015 року, в якому зазначено дату початку та дату закінчення заходу (строк дії направлення) з 25.08.2015 року до 31.08.2015 року.

В подальшому Відповідачем на адресу Позивача поштою рекомендованим листом зі штрихкодовим ідентифікатором №0303111144195 були направлені акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015 року та акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015 року, які отримані Позивачем 08.09.2015 року, що підтверджується випискою з інтернет-сайту щодо відстеження пересилання поштових відправлень Укрпошти (а.с.103-107).

Зі змісту акту про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015 року вбачається, що начальником інспекційного відділу №2 Григоренком А.М. та головним державним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Погребняком Б.М. із залученням директора Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» Пащинського С.І. у період з 25.08.2015 року по 31.08.2015 року проведено планову перевірку додержання суб'єктом господарювання Малим приватним підприємством «Спортивно-технічний клуб «Сона» ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 року №47.

Також, у вказаному акті зазначено, що під час перевірки Позивача було відмовлено ліцензіатом у проведенні перевірки, а саме: вимога Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, надіслана листом 22.07.2015 року №10/10-44/2207/06/01 прибути в десятиденний термін з дня отримання листа до Департаменту та надати відповідні документи для проведення перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, Позивачем не виконана.

Відповідач отримав лист від Позивача за вх.№10/10-1408/3 від 14.08.2015 року з відмовою надання відповідних документів для проведення перевірки.

Також в акті зазначено, що директор МПП «СТК «Сона» від підпису та отримання даного акту відмовився.

Зазначена інформація, також міститься в акті планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015 року. У висновках даного акту зазначено, що враховуючи акт №3/19/1-15 від 31.08.2015 року пропонується анулювати ліцензію серії АЕ №639027, видану 25.02.2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі абзацу 12 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» від 05.12.2007 року №1396.

В апеляційній скарзі Позивач зазначає, що згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Апелянт наголошує, що застосовуючи словосполучення «контролюючі органи» у наведеному абзаці пункту Прикінцевих положень Закону №71-VIII, законодавець не уточнює на які саме контролюючі органи розповсюджується встановлені обмеження. З огляду на це, вимоги пункту 3 Прикінцевих положень Закону №71-VII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України.

За таких обставин, оскільки Позивач за попередній календарний рік (2014 рік) мав обсяг доходу до 20 мільйонів гривень, то Відповідач мав право проводити перевірку лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

З такими доводами апелянта колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Так, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон №71-VІІІ).

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також: законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Відповідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з

правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що під контролюючими органами в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ слід розуміти лише перелік органів, визначених підпунктом 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України, до яких не відноситься Державна архітектурно-будівельна інспекція та її структурні підрозділи.

Таким чином, доводи апелянта про те, що п.3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України, а створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи, в тому числі і на Відповідача, колегія суддів вважає помилковими і безпідставними, оскільки метою законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», як зазначено в пояснювальній записці до нього, є покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки.

Отже, вказаний Закон №71-VІІІ направлений на регулювання правовідносин у сфері оподаткування і не регулює діяльності інших органів державної влади, а тому обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановлені п.3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII, не поширюються на Позивача, а перевірка додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яку намагався провести Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, не підпадає під дію обмежень у проведенні перевірок, встановлених п.3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини врегульовані Законом України від 28.12.2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який також набрав чинності з 01.01.2015 року.

Згідно п.8 Прикінцевих положень вказаного Закону №76-VIII перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Аналізуючи наведену правову норму, колегія суддів вважає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII протягом січня - червня 2015 року встановлено мораторій на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців всіма контролюючими органами, зокрема, і Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, а можливість проведення перевірок обмежена необхідністю отримання дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Тобто, дія мораторію на проведення перевірок, встановленого пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII, закінчена 30.06.2015 року і з 01.07.2015 року перевірки проводяться відповідно до вимог чинного законодавства без вищевказаних обмежень, які діяли лише в період січня - червня 2015 року.

З врахуванням наведених правових норм та обставин справи, колегія суддів вважає, що у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області після 30.06.2015 року були правові підстави для проведення перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а тому підстави для визнання протиправним та скасування наказу Відповідача №627 від 24.06.2015 року «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року», в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві «Спортивно-технічний клуб «СОНА» зі строком проведення перевірки у серпні 2015 року - відсутні.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «СОНА» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 21 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.