Постанова № 57309767, 18.04.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" квітня 2016 р. Справа № 924/1236/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"

на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.03.2016 р.

за заявою ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"

про перегляд рішення від 28.10.2014 р. за нововиявленими обставинами

у справі № 924/1236/14 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 3832766,71 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 396235,83 грн., 3% річних в розмірі 132742,3 грн., інфляційних втрат в сумі 476105,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 3 832 766 грн 71 коп., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 396 235 грн 83 коп., 3 % річних в розмірі 132 742 грн 30 коп., інфляційних втрат в розмірі 476 105 грн 92 коп.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28 жовтня 2014 року у справі №924/1236/14 позов задоволено. Стягнуто з комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 832 766, 71 грн. боргу, 396 235,83 грн. пені, 132 742, 30 грн. 3% річних, 476 105, 92 грн. інфляційних нарахувань та 73 080 грн. судового збору.

Відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Хмельницької області від 28 жовтня 2014 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат - відмовити.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнутих сум пені, 3% річних, інфляційних втрат. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 28 жовтня 2014 року у справі №924/1236/14 залишено без змін. Відповідно до даної постанови позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 3 832 766, 71 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 396 235, 83 грн., 3 % річних в розмірі 132742,3 грн., інфляційні втрати в сумі 476105,92 грн. задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 832 766,71 грн. боргу, 395 680,86 грн. пені, 132 482,00 грн. 3 % річних, 460 540,11 грн. інфляційних нарахувань та 73 080 грн. судового збору. В позові про стягнення 554,97 грн. пені, 260,30 грн. 3 % річних, 15 565,81 грн. інфляційних нарахувань відмовлено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" 34, 17 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

26 січня 2015 року Рівненським апеляційним господарським судом було винесено Додаткову постанову, відповідно до якої повернуто відповідачу з державного бюджету України 63 029 грн. 15 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року в даній справі касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року, якою змінено рішення господарського суду Хмельницької області від 28 жовтня 2014 року у справі №924/1236/14, залишено без змін.

Зазначені вище постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій було оскаржено відповідачем до Верховного Суду України.

В результаті перегляду означених судових актів, Верховним Судом України винесено постанову від 7 жовтня 2015 року у справі №924/1236/14, якою заяву відповідача задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року та постанову Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року у частині стягнення пені у розмірі 396 235 грн 83 коп, 3 % річних у розмірі 132742 грн. 30 коп. та інфляційних втрат у розмірі 476 105 грн 92 коп скасовано. Справу №924/1236/14 у цій частині передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду. Постанову Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року в іншій частині залишено без змін.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 року у справі №924/1236/14 апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 28 жовтня 2014 року в справі № 924/1236/14 - без змін.

18.02.2016р. на адресу господарського суду Хмельницької області від ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" надійшла заява в порядку статті 113 ГПК України про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.2014р. у справі №924/1236/14 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.03.2016р. у справі №924/1236/14 заяву комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/1236/14 від 28.10.2014р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/1236/14 від 28.10.2014р. - без змін.

При винесенні вищевказаної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1236/14, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить відповідач, було прийнято 28.10.2014р., а договори про організацію взаєморозрахунків від 04.12.2014р. № 1014/30, від 04.12.2014р. № 1015/30, від 25.12.2014р. № 1610/30, від 24.11.2015р. № 31/375-в укладені вже після винесення рішення судом першої інстанції. Крім того, договори про організацію взаєморозрахунків та платіжні доручення, згідно яких позивачу перераховувались кошти на підставі вказаних договорів, подавались відповідачем в матеріали судової справи №924/1236/14 під час перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.2014р. в касаційному порядку у Вищому господарському суді України, а в подальшому відповідач посилався на вказані договори при розгляді справи № 924/1236/14 у Верховному Суді України та в Рівненському апеляційному господарському суді.

Також в обгрунтування своїх висновків суд першої інстанції вказав на те, що не можуть вважатись нововиявленими і усі інші обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві та додаткових поясненнях, в тому числі і стосовно особливого порядку здійснення оплати за газ по договору, відсутності вини відповідача у несвоєчасній оплаті за газ, тощо, оскільки усі зазначені обставини були відомі відповідачу, вказувались ним у запереченнях на позовну заяву, апеляційній скарзі, касаційній скарзі та доповненнях до неї, заяві про перегляд рішення Верховним Судом України та досліджувались судами різних інстанцій при розгляді справи №924/1236/14.

За наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області по справі № 924/1236/14 від 28.10.2014р. за нововиявленими обставинами до задоволення не підлягає.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач - Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання" звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.03.2016р. у справі №924/1236/14 скасувати, скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.14 року у справі № 924/1236/14 в частині стягнення з комунального підприємства «Славутське житлово - комунальне обєднання» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 396235,83 грн. пені, 132742,30 грн. 3% річних, 476105,92 грн. інфляційних нарахувань у звязку з нововиявленими обставинами.

Скаржник вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує, на те, що суд не врахував доводи і докази відповідача про те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції існували наступні обставини: існував факт оплати за спожитий природний газ по Договору за рахунок різниці в тарифах, відшкодованої Державою; існував факт залежності порядку і строку здійснення оплати за газ по Договору від моменту виділення коштів з державного бюджету; існував факт визначення порядку і строку оплати за газ по Договору за рахунок різниці в тарифах на законодавчому рівні; існував факт залежності дати укладення договорів про взаємоорганізацію розрахунків від моменту виділення Державою коштів з бюджету та від моменту затвердження на законодавчому рівні порядку і строку укладення договорів про взаємоорганізацію розрахунків; існував факт відсутності вини відповідача у несвоєчасній оплаті за газ по Договору.

Як зазначає скаржник, Верховний Суд України в постанові від 07.10.15 року по справі № 3-777 гс 15 вказав про те, що у порушення вимог статті 32 ГПК України суди попередніх інстанцій не дослідили положення договорів від 04.12.14 року №1014/30, від 04.12.14 року №1015/30, від 25.12.14 року №1610/30 про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що позбавляє Верховний Суд України можливості зробити висновок щодо правильності застосування судами норм матеріального права про стягнення пені та наслідків порушення грошового зобовязання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що державою невчасно відшкодовується різниця в тарифах на теплову енергію, а тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати безпідставні так як невчасне виконання відповідачем зобовязань виникло не з його вини і без умислу.

З огляду на наведені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення заяву комунального підприємства "Славутське ждитлово-комунальне об'єднання" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області по справі № 924/1236/14 від 28.10.2014р. за нововиявленими обставинами та, як наслідок, рішення господарського суду Хмельницької області по справі № 924/1236/14 від 28.10.2014р. залишено без змін.

Позивач не скористався своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення (в даному випадку - ухвали) місцевого господарського суду.

18 квітня 2016 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.03.2016р. у справі №924/1236/14 належить скасувати, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить, зокрема, поштове повідомлення, направлене позивачу у справі (Т.4, а.с. 185), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами у даній справі, між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (покупець) 28.12.2012 укладено договір № 13/2690-БО-34 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. На виконання умов договору, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в період з вересня по грудень 2013 року передало, а КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" прийняло природний газ об'ємом 1 511, 213 тис. м.куб на загальну суму 7 002 666, 71 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання", як встановлено судами попередніх інстанцій, з 01.01.2013 по 30.06.2014 здійснено оплату за поставлений природний газ згідно договору № 13/2690-БО-34 купівлі-продажу природного газу на суму 3 169 900, 00 грн. Таким чином, у зв'язку з тим, що КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" в порушення п.п.6.1 договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого природного газу виконало частково на суму 3 169 900, 00 грн., станом на 26.08.2014, дату звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 3 832 766, 71 грн.

Відтак, за наведених вище підстав, суд першої інстанції відповідно до рішення від 28.10.2014р. у справі № 924/1236/14 задоволив в повному обсязі позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 3 832 766, 71 грн, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 396 235, 83 грн, 3% річних в сумі 132 742, 30 грн, інфляційних втрат в сумі 476 105, 92 грн. З висновками суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу погодилися суд апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України та Верховний Суд України.

За результатами перегляду в апеляційному порядку на стадії нового розгляду справи рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, Рівненський апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції, у звязку з чим рішення в цій частині залишено без змін.

18.02.2016р. до господарського суду Хмельницької області від ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" надійшла заява в порядку статті 113 ГПК України про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.2014р. у справі №924/1236/14 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просить скасувати вищевказане рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 % річних та інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивуючи свої вимоги заявник звертає увагу на те, що договори про організацію взаєморозрахунків від 04.12.2014р. № 1014/30, від 04.12.2014р. №1015/30, від 25.12.2014р. №1610/30, від 24.11.2015р. № 31/375-в були укладені після винесення рішення судом першої інстанції по справі № 924/1236/14 та є істотною обставиною для справи, що не була і не могла бути відома для сторін та суду на момент розгляду справи № 924/1236/14. Окрім того, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони визначили новий порядок і строки погашення заборгованості за газ, спожитий по договору. Відповідач не порушив змінені вказаними договорами порядок і строки виконання зобов'язань, тому підстав для стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат немає. Додатково вказує, що прострочення оплати зобов'язань за спожитий природний газ виникло не з вини відповідача, так як заборгованість за спожитий природний газ виникла як різниця в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності затверджених тарифів на послуги теплопостачання фактичній їх собівартості, яка своєчасно державою не відшкодована.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.03.2016р. у справі №924/1236/14 означену вище заяву скаржника про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/1236/14 від 28.10.2014р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду у справі №924/1236/14 від 28.10.2014р. - без змін.

Переглядаючи вищевказану ухвалу суду першої інстанції на предмет відповідності вимогам діючого законодавства, суд апеляційної інстанції враховує наступні обставини справи та положення чинного законодавства.

Статтею 114 ГПК України визначено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення. Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

За приписами ч. 7 ст. 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

Таким чином, процесуальним законом унормовано, що наведені судові акти підлягають оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку.

В даному випадку, оскаржується ухвала суду першої інстанції, якою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення без змін.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як вбачається зі змісту поданої відповідачем заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник як нововиявлену обставину вказує ті фактичні дані, що після винесення судом рішення 28 жовтня 2014 року у справі № 924/1236/14 сторонами були укладені договори про організацію взаєморозрахунків від 04.12.2014р. №1014/30, від 04.12.2014р. № 1015/30, від 25.12.2014р. № 1610/30, від 24.11.2015р. №31/375-в.

Досліджуючи питання про те, чи ті фактичні дані, на які посилається заявник, є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 ГПК України, колегія суддів враховує наступні правові розяснення судів касаційних інстанцій.

Як зазначено в п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов : по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27 лютого 1981 р. розяснено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК (п.п. 3, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17).

У п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" вказано, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Між тим, у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27 лютого 1981 р. роз'яснено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

З урахуванням наведених вище роз'яснень ВГСУ та ВСУ, положень процесуального закону, очевидним є те, що обставини, на які посилається заявник, не наділені ознаками нововиявлених. Зокрема, такі обставини не існували на момент вирішення спору в суді першої інстанції, оскільки договори про організацію взаєморозрахунків від 04.12.2014р. №1014/30, від 04.12.2014р. № 1015/30, від 25.12.2014р. № 1610/30, від 24.11.2015р. №31/375-в були укладені після вирішення спору по суті у даній справі.

Більше того, як правильно відзначив суд першої інстанції, договори про організацію взаєморозрахунків та платіжні доручення, згідно яких позивачу перераховувались кошти на підставі вказаних договорів, подавались відповідачем в матеріали судової справи №924/1236/14 під час перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.2014р. в касаційному порядку у Вищому господарському суді України, а в подальшому відповідач посилався на вказані договори при розгляді справи № 924/1236/14 у Верховному Суді України та в Рівненському апеляційному господарському суді. При цьому, усі інші обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві та додаткових поясненнях, в тому числі і стосовно особливого порядку здійснення оплати за газ по договору, відсутності вини відповідача у несвоєчасній оплаті за газ, тощо не можуть розцінюватися судом як нововиявлені з огляду на те, що такі обставини були відомі відповідачу та вказувались у запереченнях на позовну заяву, касаційній скарзі та доповненнях до неї, а також у заяві про перегляд рішення Верховним Судом України та досліджувались судами різних інстанцій при розгляді справи №924/1236/14.

За таких умов, означені вище обставини з огляду на період у часі, в межах якого відповідач неодноразово зазначав про наявність таких, були попередньо відомі останньому, а тому не наділені ознакою їх відсутності в інформаційному просторі відповідача на момент винесення судового рішення.

За наведених обставин, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що заявником не доведено існування нововиявлених обставин, які мають істотне значення для розгляду даної справи та можуть спростувати наявність тих обставин, які покладено в основу висновків суду першої інстанції, що були підтверджені судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Окрім того, відповідачем, на момент здійснення судами першої та апеляційної інстанцій провадження на предмет перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не надано суду будь яких доказів того, що Договір в частині визначення порядку проведення розрахунків між сторонами, на підставі якого виникли спірні правовідносини у справі №924/1236/14, покладений в основу рішення від 28 жовтня 2014 року по даній справі, є недійсним та, як наслідок, спростовуються висновки суду, в матеріалах справи такі відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.2014р. у справі №924/1236/14 за нововиявленими обставинами.

З приводу посилання представника відповідача на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. у справі №924/1236/14 в тій частині, що апеляційна інстанція, переглядаючи рішення апріорі не може скасувати його поклавши в основу зазначені вище Договори про організацію взаєморозрахунків з огляду на ту обставину, що вони взагалі не існували на момент розгляду справи судом першої інстанції та винесення оспорюваного судового рішення з посиланням на ту обставину що даний доказ може появитися в майбутньому, адже суд (в розумінні Господарського процесуального кодексу України) розглядає справи за наявними та додатково поданими доказами, а апеляційна інстанція перевіряє законність рішення саме на момент його винесення. Відтак, у разі скасування рішення місцевого господарського суду за доказами (договорами), що не існували в юридичній природі на момент винесення судом першої інстанції оспорюваного рішення - суд, по суті, мав би вказати на незаконність і необгрунтованість не покладення в основу рішення доказу, котрого взагалі не існувало на момент його прийняття. Це б, по суті, призвело б до правового колапсу, коли рішення скасовується не зважаючи на його законність і обгрунтованість на момент його прийняття. При цьому, колегія суду наголошує на тому, що для такого випадку, як в даній справі, законодавець передбачив перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Скаржник трактує означені вище висновки судуапеляційної інстанції як такі, що беззаперечно вказують на існування нововиявлених обставин для перегляду судового рішення у даній справі в порядку ст. ст. 112-114 ГПК України, проте з огляду на відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень в частині направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд не вчинив такої процесуальної дії.

Не є за можливе погодитися із такими твердженнями скаржника з огляду на правову природу та зміст нововиявлених обставин, наявність яких у даному випадку стороною не доведено. Більше того, суд апеляційної інстанції у постанові від 27.01.2016р. у даній справі не надавав оцінку обставинам, на які посилається скаржник, як нововиявленим з огляду на положення ст. ст. 112-114 ГПК України, оскільки встановлення таких обставин не стосувалося предмету розгляду у суді апеляційної інстанції. Суд лише вказав на наявність у передбаченому законом порядку такої процедури як здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та жодним чином не встановив факту наявності таких.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що всі обставини, на які відповідач вказує як на підставу для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та суперечать положенням чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали в порядку статті 104 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 28.10.14 року у справі № 924/1236/14 належить залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 28.10.14 року у справі №924/1236/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" - без задоволення.

2.Матеріали справи №924/1236/14 повернути в господарський суд Хмельницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Мельник О.В.