Постанова № 57309723, 13.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2016 р. Справа№ 910/31985/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 28.01.2016

у справі № 910/31985/15 (суддя Курдельчук І.Д.).

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айтекс»,

про стягнення 33 156,00 грн,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - адвокат (свідоцтво НОМЕР_1 від 29.08.2012);

від відповідача: Солдаткін О.С. - представник (довіреність №23/12-Сол від 23.12.2015);

від третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (надалі - ТОВ «Арсенал-Центр», відповідач) про стягнення 33 156,00 грн заборгованості, зумовленої неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором підряду від 13.12.2011№12/12-2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айтекс» (надалі - ТОВ «Айтекс», третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі № 910/31985/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 33 156,00 грн заборгованості та 1 218,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 колегією суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Станік С.Р., Власов Ю.Л апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.03.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 № 09-52/398/16, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за яким справа № 910/31985/15 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 13.04.2016.

05.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/5358/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс» про визнання недійсним акту виконаних робіт від 01.08.2012.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про зупинення провадження у справі №910/31985/15 та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно пункту 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 пов'язаною справою є така справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Заявник, обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, посилався на те, що справа №910/5358/16, яка розглядається Господарським судом міста Києва, і справа №910/31985/15 є взаємопов'язаними, так як підставою для стягнення заборгованості за договором є акт виконаних робіт від 01.08.2012, визнання якого недійсним є предметом позову у справі №910/5358/16, а тому до вирішення останньої розгляд даної справи є неможливим.

Оскільки факт прийняття робіт за оскаржуваним актом від 01.08.2012 був встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі №910/20103/15 та має преюдиційне значення для даної справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх безпідставними, а судове рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін.

Третя особа свого уповноваженого представника у судове засідання не направила, про відкладення розгляду справи клопотань не заявляла, про дату, місце та час судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення даній особі відповідного поштового відправлення.

Вислухавши думку представників позивача та відповідача щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі уповноваженого представника третьої особи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, за відсутності зазначеного учасника судового процесу.

13.04.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 13.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (в тексті договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айтекс» (в тексті договору - підрядник) було укладено договір підряду № 12/12-2011 (надалі - договір підряду), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за дорученням замовника роботи по влаштуванню вентильованого-утепленого фасаду із профнастилу по промисловій будівлі за вказаною адресою: м. Умань, вул. Заводська, 1, по технологічній карті (додаток № 3) та в строки, які погоджені у додатку № 2 «календарний графік виконання робіт», згідно з проектно-кошторисною документацією, які погоджені сторонами і містяться у відповідних додатках до Договору і є невід'ємною його частиною (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 2.1. договору підряду його ціна складається з вартості виконаних робіт та обладнання, необхідних для їх виконання і складає 103 945,00 грн з ПДВ.

Пунктом 3.4. договору визначено, що замовник протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору зобов'язується здійснити попередню оплату у розмірі 20% від ціни договору, що становить 20 789,00 грн з ПДВ.

Оплата здійснюється згідно акта виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3) згідно розрахунку договірної ціни (додаток №1) протягом 3-х банківських днів (пункт 3.5. договору підряду).

За правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду, за яким, відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника відносить, зокрема, оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Виходячи з приписів статей 173, 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, сторони мають виконувати зобов'язання належним чином відповідно до його умов та вимог закону, при цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору підряду ТОВ «Арсенал-Центр» сплатив ТОВ «Айтекс» 20 789,00 грн попередньої оплати згідно платіжного доручення від 14.12.2011 № 014745.

20.09.2012 ТОВ «Айтекс» виставило ТОВ «Арсенал-Центр» рахунок-фактуру №СФ-0000197 на суму 50 00,00 грн для оплати робіт за спірним договором, який був оплачений останнім згідно платіжного доручення від 25.09.2012 №011730 без зауважень.

Листом від 23.06.2015 №230615 акт виконаних робіт від 01.08.2012 за липень 2012 року був направлений ТОВ «Арсенал-Центр», проте відповідач вказаний акт не підписав та не надав письмової обґрунтованої відмови від його підписання.

Таким чином, роботи є такими, що прийняті замовником без зауважень, в липні 2015 року.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/20103/15, яким було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Арсенал-Центр» до ТОВ «Айтекс» про повернення попередньої оплати за договором підряду від 13.12.2011 №12/12-2011.

Місцевим судом встановлено, що 16.11.2015 між ТОВ «Айтекс» (в тексті договору - цедент) та ФОП ОСОБА_2 (в тексті договору - цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1 якого договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, цедентом цесіонарієві права вимоги належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором за договором підряду від 13.12.2011 №12/12-2011, укладеного між цедентом та ТОВ «Арсенал-Центр» (в тексті договору - боржник).

Згідно пункту 2 договору відступлення права вимоги до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від боржника належного та реального виконання таких обов'язків: сплати за договором боргу у сумі 33 156,00 грн.

Пунктом 4 договору встановлено, що моментом переходу права вимоги є дата підписання цього договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 9 договору відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивач і третя особа надіслали відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від 16.11.2016, в якому, також, було заявлено вимогу сплатити борг новому кредитору протягом семи банківських днів з моменту отримання цього листа.

Факт надсилання вказаного повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.11.2015 з відміткою УДППЗ «Укрпошта» та фіскальним чеком від 26.11.2015 № 4275, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач суму заборгованості позивачеві не оплатив, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з позовом про стягнення 33 156,00 грн.

Заперечення апелянта щодо неналежного виконання ТОВ «Айтекс» робіт за договором підряду не приймаються колегією суддів з огляду на те, що вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/20103/15 та мають преюдиційне значення для даної справи.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначив, що спірний акт виконаних робіт, складений підрядником, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, Наказу Мінрегіонбуду «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 №554.

Колегія суддів зазначає, що даним Наказом були затверджені примірні форми актів приймання підрядних робіт, а отже, застосування такої форми мало необов'язковий характер для сторін.

Надаючи оцінку зазначеному доказу, судова колегія дійшла висновку, що акт виконаних робіт містить всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже, є належним доказом виконання робіт.

В апеляційній скарзі апелянт вказав, що судом першої інстанції було порушено процесуальне право відповідача на участь у судовому засіданні та винесено рішення за відсутності його представника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотань про відкладення розгляду справи суду першої інстанції не заявляв, правом подати відзив на позовну заяву не скористався, а тому місцевий суд відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявній матеріалами.

При цьому колегія суддів наголошує на тому, що відкладення розгляду справи в порядку статті 77 ГПК України є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі №910/31985/15 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі №910/31985/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі №910/31985/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/31985/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук