Постанова № 57309621, 14.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2016 р. Справа№ 910/30701/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участі представників:

від позивача: Ткаченко М.В. - за дов.

від відповідача: Даниленко Є.М. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київській області

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016

у справі №910/30701/15 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

до Служби автомобільних доріг у Київській області

про стягнення 210 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби автомобільних доріг у Київській області (далі, відповідач) про стягнення 210 000,00 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи згідно Договору №12ВК-11/9530 від 11.11.2011 з розробки проектно-кошторисної документації будівництва з'єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Гора-Рогозів до автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський (М-03), Київська область.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення зі Служби автомобільних доріг у Київській області на користь Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» суму основного боргу у розмірі 210 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 150,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі №910/30701/15 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що у відповідності до умов Договору №12ВК-11/9530 від 11.11.2011 термін виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт, виконаних позивачем, безпосередньо пов'язаний з настанням певної події - отримання коштів з державного бюджету, проте кошти з державного бюджету на погашення заборгованості за вказаним договором на рахунок відповідача не надходили, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання не настав.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.03.2016.

29.02.2016 від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 31.03.2016.

30.03.2016 від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з вступом у справу нового представника відповідача та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

31.03.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу відповідача, у якому просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представники сторін подали у судовому засіданні, призначеному на 31.03.2016, клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 14.04.2016.

12.04.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких наголосив на тому, що строки виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем робіт не були передбачені, а зобов'язання замовника з оплати робіт не настало у зв'язку з відсутністю надходження йому коштів з державного бюджету.

12.04.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, у яких додатково зазначив, що прострочення відповідачем строку оплати грошових коштів у розмірі 210 000,00 грн. підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків від 14.12.2015 за період з 01.01.2014 - 14.12.2015.

Представник позивача у судових засіданнях проти доводів, викладених у апеляційній скарзі заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 11.11.2011 між Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (підрядник) та Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) укладено Договір №12ВК-11/9530 з розробки проектно-кошторисної документації будівництва з'єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Гора-Рогозів до автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський (М-03), Київська область (далі, Договір), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов'язується у 2011-2012 роках виконати роботи, зазначені в доповненні до завдання, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи. Замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт із виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування робіт: ДБН Д 1.1-7-2000. Розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та реконструкції з винесенням меж земельних ділянок в натуру. Лот № 2 Розробка проектно-кошторисної документації будівництва з'єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Гора-Рогозів до автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський (М-03), Київська область. Кінцевим продуктом виконаних робіт є державний акт на користування землею.

Згідно з пунктом 3.1. Договору, ціна договору становить 931 279,03 грн., у тому числі ПДВ 155 213,17 грн.

Ціна цього договору може бути змінена сторонами за умови зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторонами погоджено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно з планом фінансування (по мірі надходження коштів від головного розпорядника коштів на рахунок замовника).

Відповідно до пункту 4.2. Договору акт виконання робіт готує підрядник і передає для підписання замовнику у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактичного виконання обсягів робіт. До акту виконаних робіт додаються виконавчі кошториси з усіма підтверджуючими документами.

За умовами пункту 4.3. Договору замовник здійснює платежі (по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника) за фактично виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін (замовником і підрядником).

Згідно з пунктом 5.5. Договору оплата проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання на проект відведення земельної ділянки згідно з календарним планом робіт.

Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (пункт 6.1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 10.1., 10.3. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012. Строк дії договору може бути продовжений з підстав, визначених у пункті 4 частини 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Додатком до договору №12ВК-11/9530 від 11.11.2011 сторони погодили Завдання на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва з'єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від дороги Гора-Рогозів до Київ-Харків-Довжанський (М-03) в межах Бориспільського району Київської області (том 1, а.с. 20-21).

Додатковою угодою № 3 від 29.12.2012 до договору № 12ВК-11/9530 сторонами, зокрема, викладе в новій редакції п. 10.1. договору, а саме: «цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань».

Додатковою угодою №5 від 30.12.2013 до договору №12ВК-11/9530 сторонами, зокрема, викладе в новій редакції п. 10.1. договору, а саме: «договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором».

Позивач на виконання умов Договору №12ВК-11/9530 з розробки проектно-кошторисної документації будівництва з'єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Гора-Рогозів до автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський (М-03), Київська область, здійснив роботи по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, що підтверджується актами здачі-приймання робіт від 30.12.2011, від 30.11.2012 та від 18.11.2014, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 31-33).

При цьому, у вказаних актах здачі-приймання робіт згідно договору № 12ВК-11/9530 від 11.11.2011 вказано, що сторони підтверджують, що виконавець належним чином відповідно до умов договору виконав, а замовник прийняв повний обсяг робіт, передбачений вказаним договором; замовник не має жодних зауважень та претензій до виконання за цим договором робіт, а виконавець не має жодних претензій до замовника.

Відповідачем відповідно до акту здачі-приймання робіт від 30.12.2011 оплачено виконанні позивачем роботи загальною вартістю 250 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 17.02.2012, а також оплачено надані позивачем роботи за договором відповідно до акту здачі-приймання робіт від 30.11.2012 на суму 30 033,51 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 30.11.2012.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем згідно з актом здачі-приймання робіт від 18.11.2014 до договору №12ВК-11/9530 від 11.11.2011 виконані роботи загальною вартістю 210 000,00 грн. оплачено не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прийняв виконані за договором №12ВК-11/9530 від 11.11.2011, а саме за актом здачі-приймання робіт від 18.11.2014, роботи по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, що відповідно до пункту 5.5. Договору є підставою для оплати вартості таких робіт у сумі 210 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з огляду на наступне.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №12ВК-11/9530 від 11.11.2011 з розробки проектно-кошторисної документації будівництва з'єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Гора-Рогозів до автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський (М-03), Київська область, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт.

За змістом статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, сторонами підписано та скріплено печатками акт здачі-приймання робіт від 18.11.2014 згідно договору №12ВК-11/9530, з якого вбачається, що позивачем здійснено роботи по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування. Вартість виконаних робіт складає 210 000,00 грн. При цьому в акті здачі-приймання робіт від 18.11.2014 зазначено, що замовник не має жодних зауважень та претензій до виконання за цим договором робіт.

За змістом статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як передбачено статтею 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

З огляду на те, що акт здачі-приймання робіт від 18.11.2014, який складений на підтвердження виконання позивачем договору №12ВК-11/9530, підписаний сторонами та скріплений їх печатками із вказівками, що сторони претензій одна до одної не мають, а роботи за таким договором виконані в повному обсязі, це свідчить про прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт за вказаним договором.

Разом з тим, сума коштів у розмірі 210 000,00 грн. за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи останнім не сплачена, доказів протилежного, а саме доказів сплати суми у спірному розмірі, суду не надано.

Згідно пункту 5.5. Договору оплата проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання на проект відведення земельної ділянки згідно з календарним планом робіт.

При цьому, на основі сукупного аналізу умов договору суд дійшов висновку, що вказівка в такому договорі на те, що оплата проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання на проект відведення земельної ділянки фактично передбачає негайне (не пізніше наступного дня) виконання зі сторони замовника свого обов'язку з оплати вартості виконаних та прийнятих підрядних робіт, а умова викладена у пункті 4.3. Договору, відповідно до якої замовник здійснює платежі по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника за фактично виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

При цьому, законом не обмежено право сторін на визначення строку виконання обов'язків за договором, шляхом вказівки на здійснення таких обов'язків (в даному випадку оплати) після вчинення сторонами юридично значимої дії, такої як підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Зокрема, такий загальний порядок визначення строку виконання зобов'язань визначений у Цивільному кодексі України щодо правовідносин купівлі-продажу (стаття 692 Цивільного кодексу України) щодо оплати товару після його прийняття або товаро-розпорядчих документів, у випадку відсутності у договорі або спеціальному законі іншого строку оплати.

Колегія суддів наголошує на тому, що умови пункту 4.3. Договору щодо здійснення платежів по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника не є визначенням строку/терміну виконання зобов'язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України. Також, дана обставина не є відкладальною у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку вона стосується лише обов'язків покупця щодо оплати наданих послуг, у той час як відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки сторін.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє його від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості виконаних робіт за договором № 12ВК-11/9530 від 11.11.2011, а саме, за актом здачі-приймання робіт від 18.11.2014, є таким, що настав, а загальний розмір заборгованості, що рахується за відповідачем становить 210 000,00 грн.

Отже, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки Господарського суду міста Києва щодо стягнення з відповідача визначеної грошової суми обґрунтованими.

Сплату вказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Служби автомобільних доріг у Київській області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі №910/30701/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі №910/30701/15 залишити без змін.

Матеріали справи №910/30701/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко