Постанова № 57309567, 19.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2016 р. Справа№ 910/29735/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Богатчук К.І.

від представників сторін :

від позивача - Козак О.Д.

від відповідача - Хамрай Д.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 (Маринченко Я.В.).

за позовом Приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 52568,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 по справі №910/29735/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" 27316 грн. 51 коп. заборгованості, 226 грн. 76 коп. 3% річних, 44 грн. 35 коп. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в сумі 723 грн. 16 коп. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 прийнято до провадження з призначенням на 19.04.2016.

12 квітня 2016 року представником позивача, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано відзив на апеляційну скаргу, який долучено судом до матеріалів справи.

Розпорядженням від 18.04.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з участю судді Калатай Н.Ф. у підготовці для підтримання кваліфікації.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 18.04.2016, в зв'язку з участю судді Калатай Н.Ф., який не є головуючим суддею, у підготовці для підтримання кваліфікації, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до свого провадження.

19 квітня 2016 року представником відповідача, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київську міську державну адміністрацію.

В судове засідання 19.04.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за Договором укладеним між позивачем та відповідачем. Згідно з укладеним Договором плата за договором здійснюється відповідачем на рахунки позивача та не впливає на права та обов'язки Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

26 червня 2012 року між ПП "Сінта-сервіс" (підрядник) та ПАТ "АК "Київводоканал" (замовник) укладено договір № 637/31/14-12/26 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору замовник зобов'язався прийняти та оплатити, а підрядник - виконати роботи по капітальному ремонту фонтану "Великий фонтан" по парній стороні на Майдані Незалежності.

Пунктами 3.1, 3.3 Договору встановлено, що загальна договірна ціна на роботи, що будуть виконані за цим договором складає 199671,70 грн. в т.ч. ПДВ - 20%, що становить 33278,62 грн. Вартість фактично виконаних робіт підтверджується належним чином оформленими сторонами актами виконаних робіт форми КБ-2в.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання акта виконаних робіт сторонами.

Пунктом 4.3 сторони передбачили, що оплата здійснюється тільки за умови отримання замовником бюджетних коштів на підставі ст..ст.46-49, ст.ст. 70,71, 78 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 днів з моменту отримання замовником бюджетних коштів.

Відповідно до положень п.10.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку на виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 199671,70 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині оплати належним чином не виконав, а саме, частково розрахувався за виконані роботи на суму 172355,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості за договором, яка отримана відповідачем 27.08.2015, проте залишена без задоволення.

Відповідно до норм ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, доказів належної оплати за Договором матеріали справи не містять, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апелянта щодо відсутності в останнього обов'язку з оплати в зв'язку відсутністю бюджетного фінансування робіт, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки ця подія не є такою, яка неминуче має настати і в силу вимог ст. 530 ЦК України не є визначеним строком виконання зобов'язання.

Крім того, доводи апелянта про те, що умовами Договору передбачено здійснення оплати робіт по мірі надходження коштів з бюджету міста Києва, спростовується наступним.

Стаття 96 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а в частині 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частині 2 статті 218 Господарського кодексу України містяться нормативно закріплені положення про те, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань.

Діючі норми цивільного і господарського законодавства не містять винятків про зміну відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

Верховний Суд України у постанові від 15.05.2012 по справі № 11/446 зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3% річних в розмірі 226,76 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44,35 грн. за період з 04.08.2015 по 12.11.2015, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Також, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив в стягненні пені, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за договором.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 по справі №910/29735/15 без змін.

Матеріали справи №910/29735/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна