Постанова № 57309563, 19.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016 року Справа № 904/8256/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Антонік С.Г., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016р. у справі № 904/8256/15

за позовом: Приватного підприємства "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр", м.Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 22 647,5 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 69-70), просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", заборгованість у розмірі 22 647,50 грн., з яких основна заборгованість у розмірі 12 623,46 грн.; пеня за прострочення розрахунку у розмірі 1 208,21 грн.; пеня за прострочення підписання актів виконаних робіт у розмірі 1 168,55 грн.; інфляційні втрати у розмірі 7 647,28 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року у справі №904/8256/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на користь приватного підприємства "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр" основний борг у сумі 12 623,46грн., пеню за порушення строків оплати вартості виконаних робіт у сумі 652,44грн., пеню за затримку підписання актів виконаних робіт у сумі 627,18грн., втрати від інфляції у сумі 6 097,53грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 075,65грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, на момент предявлення позовних вимог щодо стягнення заборгованості надані за договором послуги між ПП «Будівельно монтажна фірма «Барєр» та ТОВ «Місія-1» не існувало господарських правовідносин, та будь яких грошових зобовязань одного перед іншим. Також зазначає, що Приватним підприємством «Будівельно монтажна фірма «Барєр» не надано належних доказів здійснення господарських операцій з технічного обслуговування системи автоматичного пожежегасіння протягом травня, червня, липня та серпня 2014 року, так як акти перевірки системи протипожежного захисту не підписувалися заступником директора ОСОБА_2, а тому й не можуть бути належними доказами. Просить скасувати рішення частково в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місія - 1» заборгованості за надані послуги по обслуговуванню установок системи автоматичного водяного пожежегасіння в сумі 12623461 грн., пені за порушення строків оплати наданих послуг сумою 652,44грн., пені за затримку підписання актів надання послуг сумою 627,18грн., інфляційних втрат сумою 6097,53 грн., та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству «Будівельно монтажна фірма «Барєр» у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2016р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 01.03.2016р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.03.2016р. у звязку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.03.2016р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошена перерва до 19.04.2016р.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2016р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Антонік С.Г.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.04.2016р. представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 01 лютого 2010 року між приватним підприємством "Будівельно-монтажна фірма "Бар'єр" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (замовник) укладено договір №08/ТО-10 на здійснення технічного обслуговування установок пожежегасіння Торгівельного центру "Приозерний", розташований за адресою: вул. Боброва, 1, м. Дніпропетровськ, відповідно до умов якого (п.1.1 договору), виконавець приймає на себе роботи по технічному обслуговуванню всіх змонтованих, справних і працездатних установок системи автоматичного водяного пожежегасіння на обєкті ТЦ "Приозерний" (надалі - Договір).

В пункті 6.1 Договору, сторони узгодили, що він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін, вважається дійсним з моменту його підписання, є безстроковим.

Технічне обслуговування складається з:

- технічного нагляду за правильним дотриманням і організацією експлуатації установок замовником, а також проведення незначного ремонту технічних засобів, які входять до складу установок;

- проведення планових регламентних робіт, необхідних для утримання установок у справному стані;

- здійснення контролю технічного стану установок для своєчасного проведення ремонтів та замін з метою підтримання працездатного стану технічних засобів, які входять до складу установок;

- надання технічної допомоги замовнику з питань експлуатації установок (інструктаж, складання інструкцій);

- усунення недоліків по виклику замовника (в обємі поточного ремонту);

- видача технічних рекомендацій з поліпшення роботи установок (п.1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.6. Договору, щомісячно, після закінчення робіт з технічного обслуговування виконавцем, не пізніше 5-го числа наступного місяця, замовник підтверджує виконання робіт з технічного обслуговування та приймає установки для подальшої експлуатації, про що підписується акт виконаних робіт.

Вартість виконаних робіт і порядок проведення розрахунків передбачені розділом 3 договору.

Так, відповідно до п.3.1. Договору, вартість за рік технічного обслуговування установок визначається прейскурантом, який затверджений наказом Мінпромполітики України від 25.06.2003 №261, листом Держбуду України від 11.06.2003 №7/3-536, згідно додатку №1 до договору і складає 24 997,00грн., ПДВ 20% - 4 999,4грн., а всього з урахуванням ПДВ 29 996,4грн.

Оплата за виконані роботи по технічному обслуговуванню установок проводиться замовником щомісячно у сумі, яка дорівнює 1/12 частині суми, вказаної у п.3.1., що складає 2 083,08грн., ПДВ 20% - 416,62грн., а всього 2 4999,7грн. на підставі виставленого рахунку, не пізніше трьох банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт. Замовник має право провести оплату робіт по технічному обслуговуванню установок авансом.

На виконання умов договору, сторони склали та підписали акти про проведення промивки (продувки) трубопроводів по обєкту ТЦ "Приозерний" від 24.01.2014, від 19.03.2014, від 17.04.2014, від 20.05.2014, від 26.06.2014, від 24.07.2014.

Крім того, на протязі 2014 року позивачем були складені акти наданих послуг з технічного обслуговування установок:

- акт наданих послуг №08/ТО-10/01 від 31.01.2014 (за січень) на суму 2 499,7грн.;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/02 від 28.02.2014 (за лютий) на суму 2 499,7грн.;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/03 від 31.03.2014 (за березень) на суму 2 499,7грн.;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/04 від 30.04.2014 (за квітень) на суму 2 374,74грн.

Вказані акти наданих послуг підписані двома сторонами, як позивачем, так і відповідачем без зауважень.

Також, позивачем були складені наступні акти за 2014 рік (а.с. 24-27):

- акт наданих послуг 08/ТО-10/05 від 30.05.2014 (за травень) на суму 2 499,7грн.;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/06 від 30.06.2014 (за червень) на суму 2 499,7грн.;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/07 від 31.07.2014 (за липень) на суму 2 499,7грн.;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/08 від 29.08.2014 (за серпень) на суму 2 499,7грн..

Слід зауважити, що акти наданих послуг за травень серпень 2014 року підписані лише з боку позивача.

Загальна вартість наданих послуг за січень-серпень 2014 року складає 19 997,6грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за надані послуги, сплатив суму 7 374,14грн., а залишок несплаченої суми становить 12 623,46грн.Листом за вих. №104 від 30.07.2014 (а.с.31) позивач направив на адресу відповідача рахунок на оплату послуг №08/ТО-10/07 від 01.07.2014 та акт виконаних робіт № 08/ТО-10/07 від 31.07.2014 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 05.08.2014, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 31.07.2014 місяться в матеріалах справи, а.с.32).

Також, 11 серпня 2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення претензію (вих. №110) про оплату заборгованості за надані послуги за травень - липень 2014 та повідомлення про припинення дії договору. До вказаної претензії позивачем додані акти виконаних робіт за травень, червень, липень 2014 року, рахунки на оплату за березень, травень, червень 2014 року та акт звіряння. Претензія з додатками до неї була отримана відповідачем 15.08.2014 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 49000 17367140 від 15.08.2014, опис вкладення у цінний лист від 11.08.2014 містяться в матеріалах справи, а.с.34).

За домовленістю сторін договір припинив свою дію з 01.09.2014р., що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до матеріалів справи, 28.10.2014 за вих. №146 позивачем була повторно направлена претензія на оплату заборгованості, яка повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.35-37). В подальшому, претензія з додатками була повторно направлена 03.12.2014 кур'єрською службою "КСД" і отримана виконавцем 14.12.2014.

14.12.2015 позивач разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог направив спірні акти наданих послуг, у тому числі й за серпень 2014 року (а.с. 27), який раніше був направлений відповідачу разом з позовною заявою (а.с. 6).

Таким чином, позивач належним чином виконав свій обовязок щодо направлення на адресу відповідача актів наданих послуг.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою, згідно ст. 628 ЦК України, є договором змішаного типу, який містить в собі елементи договорів про надання послуг (технічний нагляд за правильним дотриманням і організацією експлуатації установок замовником; здійснення контролю технічного стану установок для своєчасного проведення ремонтів та замін з метою підтримання працездатного стану технічних засобів, які входять до складу установок; надання технічної допомоги замовнику з питань експлуатації установок (інструктаж, складання інструкцій) та договору підряду (проведення незначного ремонту технічних засобів, які входять до складу установок; проведення планових регламентних робіт, необхідних для утримання установок у справному стані; усунення недоліків по виклику замовника (в обємі поточного ремонту), а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми чинного законодавства України, які регулюють відносини надання послуг та підряду.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Однією з характерних особливостей послуг є їх споживання в процесі надання, тобто безпосередньо під час здійснення певної діяльності, хоча вони й передбачають досягнення певних результатів, невід'ємних від самої роботи.

Згідно з частиною 1 ст. 903 ЦК України, замовника зобовязаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України вбачається, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 628 ЦК України, до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений на замовника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач акти наданих послуг отримав, але не підписав їх та заперечень щодо змісту актів не надав, отримані акти на адресу позивача з підписом, або зауваженнями не повернув.

При цьому, відповідач свої зобовязання по оплаті в установлений договором строк не виконав, станом на час розгляду справи заборгованість за надані послуги (роботи) відповідача перед позивачем за березень, травень - серпень 2014 року складає 12 623,46грн.

Сторони повинні виконувати зобовязання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст.526 Цивільного кодексу України). Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Обовязок замовника своєчасно оплатити виконані підрядником роботи у порядку і на умовах, визначених договором передбачено пунктом 3.2., 3.3. договору.

Розрахунки за договором здійснюються безготівковим шляхом у формі платіжного доручення або готівкою через касу на поточний рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку, не пізніше трьох банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п.3.2., 3.3. договору).

З урахуванням наведеного, виконані роботи (надані послуги) за травень - серпень 2014 року повинні бути оплачені в строк до:

- акт наданих послуг 08/ТО-10/03 від 31.03.2014 (за березень) на суму 2 499,7грн. підписано сторонами 31.03.2014, строк оплати за цим актом є таким, що настав 03.04.2014;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/05 від 30.05.2014 (за травень) на суму 2 499,7грн. та акт наданих послуг 08/ТО-10/06 від 30.06.2014 (за червень) на суму 2 499,7грн. отримано відповідачем 15.08.2014, отже строк оплати за цим актом настав 20.08.2014;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/07 від 31.07.2014 (за липень) на суму 2 499,7грн. отримано відповідачем 05.08.2014, отже строк оплати за цим актом настав 08.08.2014;

- акт наданих послуг 08/ТО-10/08 від 29.08.2014 (за серпень) на суму 2 499,7грн. відправлено на адресу відповідача 11.09.2015 разом з позовною заявою.

Зважаючи на умови договору щодо строку оплати виконаних робіт, строк оплати вартості цих робіт є таким, що настав.

В звязку з тим, що доказів оплати вартості виконаних робіт в сумі 12 623,46грн. відповідач не надав, стосовно обсягу та вартості роботи, вказаної в ОСОБА_2 здачі-приймання наданих послуг, зауважень не надано, вимога позивача про стягнення суми боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 610 Цивільного кодексу України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з Договором №08/ТО-10 від 01.02.2010р. сторонами була узгоджена передбачена відповідальність замовника за порушення термінів оплати робіт, передбачених пунктом 3.3. договору та за затримку приймання виконаних робіт і підписання актів виконаних робіт в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми (п.4.2. договору).

Розрахунок пені було перевірено судом та складає за вказаний позивачем період з 12.09.2014 по 11.03.2015: 652,44грн. з огляду на наступне.:

за зобов'язаннями травня 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 10.12.2014 пеня складає 157,92грн. за 89 днів прострочки;

за зобов'язаннями червня 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 09.01.2015 пеня складає - 217,37грн. за 120 днів прострочки;

за зобовязаннями липня 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 08.02.2015 пеня складає 277,15грн. за 150 днів прострочки.

Таким чином, пеня за прострочку виконання зобовязання з оплати вартості виконаних робіт складає 652,44грн. (157,92грн. + 217,37грн. + 277,15грн.), з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Також частковому задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення з відповідача пені за затримку підписання акта виконаних робіт у сумі 627,18грн. (148,34грн. + 209,7грн. +269,14грн.):

за прострочку підписання акта наданих послуг за травень 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 05.12.2014 пеня складає 148,34грн. за 84 дні прострочки;

за прострочку підписання акта наданих послуг за червень 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 05.01.2015 пеня складає 209,7грн. за 116 днів прострочки;

за прострочку підписання акта наданих послуг за липень 2014 року на суму 2 499,7грн. за період з 12.09.2014 по 05.02.2015 пеня складає 269,14грн. за 147 днів прострочки.

Що стосується нарахування пені за за прострочку оплати вартості виконаних робіт, і за затримку підписання актів виконаних робіт у серпні 2014р., то пеня не підлягає стягненню, оскільки акт за серпень 2014 року було направлено відповідачу у вересні та грудні 2015 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 7 647,28грн. за загальний період з лютого 2014 року по жовтень 2015 року.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При нарахуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

За вказаних обставин, з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції підлягають стягненню з відповідача у розмірі 6 097,53грн. виходячи з наступного:

- за зобовязаннями січня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 102,8132% (індекс інфляції за лютий березень 2014 року) у сумі 70,31грн.,

- за зобовязаннями лютого 2014 року на суму 2 499,7грн. х 105,5726% (індекс інфляції за березень-квітень 2014 року) у сумі 139,3грн.;

- за зобовязаннями березня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 169,12037922% (індекс інфляції за квітень 2014 року - жовтень 2015 року) = 1727,01грн.;

- за зобовязаннями квітня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 104,838 % (індекс інфляції за травень-червень 2014 року) = 120,94грн.;

- за зобовязаннями травня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 154,30594196 % (індекс інфляції за вересень 2014 року жовтень 2015 року) = 1 357,49грн.;

- за зобовязаннями червня 2014 року на суму 2 499,7грн. х154,30594196 % (індекс інфляції за вересень 2014 року жовтень 2015 року) = 1 357,49грн.;

- за зобовязаннями липня 2014 року на суму 2 499,7грн. х154,30594196 % (індекс інфляції за вересень 2014 року жовтень 2015 року) = 1 357,49грн.;

- за зобовязаннями серпня 2014 року на суму 2 499,7грн. х 98,7% (індекс інфляції за жовтень 2015 року) = - 32,50грн.

Таким чином, судом першої інстанції було обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача суму втрат від інфляції 6 097,53грн. (70,31грн. + 139,3грн. +1727,01грн. + 120,94грн. + 1 357,49грн. + 1 357,49грн. + 1 357,49грн. 32,5грн.) і в цій частині рішення суду обґрунтоване та законне.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 20 000,61грн. (основний борг у сумі 12 623,46грн. + пені за порушення строків оплати вартості виконаних робіт у сумі 652,44грн. + пені за затримку підписання актів виконаних робіт у сумі 627,18грн. + втрати від інфляції у сумі 6 097,53грн.).

В решті позовних вимог судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобовязання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

За загальним правилом зобовязання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 601, 604 609 ЦК України.

Отже, саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обовязку, тому припинення дії договору не звільняє відповідача від обовязку оплати робіт, що були виконані за цим договором.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24 червня 2015 року №3-192гс15.

Що стосується посилання відповідача на невідповідності актів наданих послуг приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, то з ними не можна погодитись, так як відсутність в актах наданих послуг такого обов'язкового реквізиту, як місця їх складання, не спростовує факт надання передбачених договором послуг, та, відповідно, здійснення господарської операції з виконання позивачем щомісячних робіт по технічному обслуговуванню установок пожежогасіння. Матеріали справи містять акти наданих послуг, які підписані та оплачені відповідачем без зауважень та які не містять посилань на місце їх складання і договором також не було передбачено такого реквізиту, як обовязкового.

Що стосується посилання відповідача на те, що факт виконання робіт в травні серпні 2014р. не доведено належними доказами, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Жодних заяв, зауважень чи претензій до виконаних робіт скаржником не було заявлено, тому слід вважати, що роботи прийняті замовником.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м.Дніпропетровськ, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року по справі №904/8256/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 21.04.2016р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді Л.П. Широбокова

ОСОБА_3