Рішення № 57309017, 19.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/123/16 19.04.16 р.

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про стягнення 9 302,50 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лисий В.І. за довіреністю № 18-11-08360 від 25.12.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 9 302,50 грн.

Ухвалою від 16.02.2016 р. справу № 904/123/16 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

За результатом здійсненого автоматичного розподілу справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 04.03.2016 р. справу № 904/123/16 прийнято до свого провадження суддею Зеленіною Н.І., розгляд справи призначено на 22.03.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні 22.03.2016 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 22.03.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15днів, розгляд справи відкладено на 19.04.2016 р.

У судове засідання 19.04.2016 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень містяться у матеріалах справи). Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2016 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.04.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.09.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - позивач, Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (надалі - відповідач, Орендар) укладено договір оренди № 132 нерухомого державного майна (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - частину даху загальною площею 20,0 кв.м адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 2, реєстровий номер 00100227.14.АААДКВ134 (надалі - Майно), та перебуває на балансі ВП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - Балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна, станом на 31.05.2013 року і становить за незалежною оцінкою 48 480,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами), (надалі - Методика), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2013 року 1 614,38 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - вересень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди липень 2013 року на індекс інфляції за серпень та вересень 2013 року.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата перераховується до держаного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні:

- 70% до державного бюджету на рахунок визначений Державною казначейською службою України, а саме: Одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080300);

- 30% на рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір укладено строком на два роки 11 місяців що діє з 24 вересня 2013 року по 23 серпня 2016 року.

24.09.2013 р. між сторонами було підписано акт приймання - передачі нерухомого державного майна, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - частину даху загальною площею 20,0 кв.м адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 2, реєстровий номер 00100227.14.АААДКВ134 (надалі - Майно), та перебуває на балансі ВП "Національна енергетична компанія " Укренерго" (надалі - Балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна, станом на 31.05.2013 року і становить за незалежною оцінкою 48 480,00 грн. без ПДВ.

01.12.2015 р. між Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області підписано акт прийому - передачі індивідуально визначеного нерухомого Майна, що належить до державної власності згідно Договору 24.09.2013 р. № 132, відповідно до якого Орендар передає, а Балансоутримувач приймає з строкового платного користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - частину даху загальною площею 20,0 кв.м адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 2, та перебуває на балансі ВП "Національна енергетична компанія " Укренерго" (надалі - Балансоутримувач).

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договорами належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим допустив заборгованість перед позивачем, загальний розмір якої станом на час розгляду справи становить 8 117,71 грн.

Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Договору сторони погодили що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 373,02 грн. пені та 811,77 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, бул. Русанівський, 7; код ЄДРПОУ 22599262) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (одержувач коштів: Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача: 38008294, банк одержувача: ГУДКСУ у Львівській області (МФО 825014), рахунок № 31114092702002, код рахунку 22080300) 8 117 (вісім тисяч сто сімнадцять) грн. 71 коп. заборгованості по орендній платі, 373 (триста сімдесят три) грн. 02 коп. пені та 811 (вісімсот одинадцять) грн. 77 коп. штрафу.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, бул. Русанівський, 7; код ЄДРПОУ 22599262) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (р/р 35215032000186 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 20823070) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.042016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна