Ухвала суду № 57305966, 20.04.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12489/14-к

Провадження № 1-кп/592/19/16

УХВАЛА

/ про відмову у накладенні арешту на майно /

20 квітня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Кондратенка М.В., за участю секретаря Безкровної К.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2, потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_3, цивільного позивача ОСОБА_4 розглянувши заяви останніх про забезпечення заявлених цивільних позовів по матеріалам кримінального провадження і внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440005895 від 23.10.2014 р. по обвинуваченню

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться зазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Потерпілим по справі - ОСОБА_3 заявлений цивільний позов , який неодноразово уточнювався і змінювався , про стягнення з обвинуваченого і Страхової компанії «ВУСО « коштів на відшкодування спричиненої йому злочином матеріальної і моральної шкоди, що становить загальну суму 62300 грн. / т.2 , а с. 55 /.

ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого і Страхової компанії « ВУСО « коштів на відшкодування спричиненої йому злочином матеріальної і моральної шкоди з підстав пошкодження вчиненим злочином належного йому майна мопеду «Дельта ЕХ 500Т-В «, яким керував його батько потерпілий ОСОБА_3 в день вчинення транспортної пригоди, що становить суму відшкодування у розмірі 19995 грн. / т.1, а.с.117-119 /.

Цивільними позивачами подані заяви про забезпечення поданих ними цивільних позовів шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 належний йому автомобіль « ГАЗ- 2705ВП - 8, н.з. ВМ 1950 АМ, бо останній не приймає заходів по відшкодуванню спричиненої злочином шкоди. Також у них є підозра, що після ухвалення вироку ОСОБА_1 з метою ухилення від виконання обов»язків цивільного відповідача може переоформити належне йому майно на інших осіб.

У судовому засіданні цивільні позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заяви про накладення арешту на належне обвинуваченому рухоме майно - автомобіль « ГАЗ- 2705ВП - 8, н.з. ВМ 1950 АМ, підтримали з зазначених вище підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1, його захисник ОСОБА_2 вважають, що заяви цивільних позивачів про накладення арешту на транспортний засіб з метою забезпечення заявлених цивільних позовів не заслуговують до уваги, бо приймаються заходи по відшкодуванню спричиненої потерпілому ОСОБА_3 шкоди та про що свідчать залучені до справи розписки про отримання останнім грошових коштів.

Також обвинувачений цивільний відповідач ОСОБА_1 зазначив, що на даний час у власності автомобіля не має, бо після транспортної пригоди майно мало значні пошкодження , транспортний засіб знаходився у неробочому стані, і тому змушений його продати.

Суд, вислухавши доводи учасників судового засідання вважає, що заяви цивільних позивачів не можуть бути задоволені, враховуючи наступне.

Так, ч.2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення/ цивільний позов / , чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так як цивільні позови заявлені в межах кримінального провадження,то до правовідносин щодо відшкодування шкоди можуть застосовуватись норми ЦПК України.

Частина 3 ст. 151 ЦПК України зазначає, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Звертаючись до суду з заявами про забезпечення цивільних позовів позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 висловили припущення, що цивільний відповдач - обвинувачений ОСОБА_1 та який не приймає заходів по відшкодуванню спричиненої своїми діями шкоди, може ухилитись від виконання судового рішення щодо відшкодування такої шкоди.

Однак необхідно звернути увагу, що обвинувачений такі заходи приймав, частину коштів сплатив ОСОБА_3 у добровільному порядку, на що суду надано розписки про отримання грошових коштів і цю обставину потерпілий не заперечував.

Також суду не надано безсумнівних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно цивільного відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи, що питання виконання судових рішень регулюються Законом України « Про виконавче провадження «, в якому передбачені права і обов»язки держаного виконавця щодо вчинення дій, направлених на стягнення з боржника грошових коштів.

Керуючись зазначеним вище, а також ст. 170 КПК України, ст. 151 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяв цивільних позивачів - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про забезпечення позовів шляхом накладення арешту на належне майно цивільного відповідача і обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути зазначені в апеляційній скарзі на вирок суду.

Суддя М.В. Кондратенко