Вирок № 57305851, 19.04.2016, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1452/16-к

Номер провадження 1-кп/585/119/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Ганзя О.Д., з участю: секретаря - Шаповаленко Н.І., прокурора - Скоромного О.М., потерпілого - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни матеріали кримінального провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015200100001480 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1,

з вищою освітою, не одруженого, приватного підприємця,

раніше не судимого, військовозобов'язаного,

ідентифікаційний номер: НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В:

01.12.2015 року приблизно о 17.30 год. водій автомобіля ВАЗ 21112 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 прямуючи по вул. Полтавська м. Ромни (міст через р.Сула) не врахував дорожню обстановку і не дотримався безпечної дистанції та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок наїзду ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження з якими був госпіталізований до Роменської ЦРЛ для надання медичної допомоги.

В даній дорожній ситуації у водія автомобіля ВАЗ 21112 ОСОБА_2 в процесі руху не виникало раптових змін дорожньої обстановки і перешкод для своєчасного виявлення велосипедиста ОСОБА_1, що рухався в попутному напрямку і можливість попередити наїзд визначалась лише діями водія автомобіля ВАЗ 21112 обирати безпечну дистанцію при попутному русі транспортних засобів.

Водій автомобіля ВАЗ 21112 рухаючись по проїзній частині вул. Полтавської м.Ромни на технічно справному автомобілі, не маючи перешкод для своєчасного виявлення велосипедиста, що рухався в попутному напрямку, повинен був знизити швидкість до швидкості велосипедиста із зберіганням безпечної дистанції, щоб уникнути пригоди.

Так, згідно Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху України), водій автомобіля ВАЗ 21112 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов 'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21112 мав об'єктивну можливість знизити швидкість керованого ним автомобіля та дотримуватись безпечної дистанції з велосипедистом, що рухався в попутному напрямку, що виключало можливість наїзду на велосипедиста.

Тобто, водій автомобіля ВАЗ 21112 ОСОБА_2 повинен був постійно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, не дотримався безпечної дистанції, що і стало причиною дорожньо- транспортної пригоди.

Як випливає з обвинувального акту, згідно висновку автотехнічної експертизи №34 від 29.02.2016 року водій автомобіля ВАЗ 21112 повинен був діяти відповідно до вимог п.2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля ВАЗ 21112 мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля ВАЗ 21112 вбачається невідповідність вимогам п.2.3 «б». 13.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

З обвинувального акту, з яким погодився ОСОБА_2, вбачається, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 64 від 9 березня 2016 року у ОСОБА_1 виявлено: Відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, лінійний перелом тім'яно-височних кісток з обох сторін з переходом на пірамідку вискової кістки справа. Посттравматичний субарахноїдальний крововилив. Субдуральна гематома справа в пізній підгострій стадії. Симптом лікворної гіпертензії. Стійкий цефалгічний синдром. Комбіноване двостороннє зниження слуху. Астенічний розлад зі зниженням пам'яті легкого ступеня. Ангіопатія сітківки обох очей. Характер ушкоджень свідчить про те, що вони могли утворитися в результаті травматичних контактів з тупими, твердими предметами, можливо під час ДТП. Ушкодження в області голови, розглядаються в сукупності, згідно п.2.1.3 правил визначення тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 від 17.01.1995 року МОЗ України, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1, знаходиться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася в результаті допущених водієм ОСОБА_2 порушень вимог Правил дорожнього руху України.

Будучи допитаним у судовому засіданні, ОСОБА_1 свою провину визнав повністю. Суду пояснив, що керуючи автомобілем дійсно допустив порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який отримав тяжкі тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаюється.

Згідно вимог ч.3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до категорії тяжких, особу винного, який раніше не судимий та обставини, передбачені ст. ст. 66-67 КК.

Обставин, які обтяжують призначення покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують призначення покарання ОСОБА_2, є щире каяття обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував збитки потерпілому.

Сам потерпілий прохав суд суворо не карати обвинуваченого і не позбавляти його прав керування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому на підставі ст. ст. 75-76 КК України, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього відповідних обов'язків.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи, що ОСОБА_2 раніше не притягувався до відповідальності за порушення ПДР України, потерпілий прохав суд не позбавляти обвинуваченого прав керування. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 використовує автомобіль для зайняття підприємницькою діяльністю і це є для нього єдиним джерелом доходу, у випадку позбавлення прав керування можуть виникнути труднощі з відшкодування витрат на користь держави за проведення експертизи та витрат за лікування потерпілого.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів, справедливим у співвідношенні зі скоєним та особою самого обвинуваченого.

До вступу вироку в законну силу обвинуваченому слід залишити міру запобіжного заходу у виді особистогозобов'язання.

Цивільний позов.

Прокурор Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської Ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому прохав стягнути з останнього 12603 грн. 19 коп., коштів витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_1, який перебував на стаціонарному лікуванні з 01.12.2015 року по 02.12.2015 року в хірургічному відділенні Роменської ЦРЛ, з 02.12.2015 року по 15.12.2015 року у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, з 07.12.2015 року по 15.12.2015 року в хірургічному відділенні, з 15.12.2015 року по 30.12.2015 року у неврологічному відділенні Роменської ЦРЛ, а всього за 30 ліжко-днів.

У судовому засіданні прокурор та представник Фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської Ради позовні вимог підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов визнав повністю.

Суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову на підставі ст.ст. 128, 129 КПК України, ст. 1206 ЦК України та стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської ради коштів витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого в розмірі 12603 грн. 19 коп., оскільки внаслідок дій обвинуваченого були понесені витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, розмір яких підтверджується довідкою Роменської ЦРЛ № 01-20/1197 від 28.03.2016 року (а.с. 13).

З обвинуваченого ОСОБА_1 також підлягають стягненню процесуальні витрати на користь держави за проведення інженерно-транспортної експертизи в сумі 1228,80 грн.

Речові докази: ВАЗ 21112 реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться на майданчику тимчасового утримання слід повернути власнику, велосипед переданий під розписку ОСОБА_1 слід залишити за належністю останньому.

Керуючись ст. ст. 373 - 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 місяців без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили продовжити ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Цивільний позов прокурора Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської Ради до ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування потерпілого - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Роменської ької ради розрахунковий рахунок 31416544700011, МФО 837013, код платежу 24060300 ід. Код 37929744 банк УДКСУ у Сумській області кошти витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого в сумі 12603 (дванадцять тисяч шістсот три) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави, код класифікації доходів 24060300 (інші надходження) витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи № 12 від 24.02.2016 року в сумі 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 80 коп.

Речові докази: ВАЗ 21112 реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться на майданчику тимчасового утримання - повернути власнику, велосипед переданий під розписку ОСОБА_1 - залишити за належністю останньому.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ: підпис ...

КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Д. Ганзя