Ухвала суду № 57305537, 13.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3229/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Сватаненка В.І.

суддів Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про зменшення розміру аліментів на дитину», за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 1 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

18.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, вимоги по якому у подальшому були уточненні, по якому просив змінити розмір аліментів, визначений у нотаріально посвідченому договорі між батьками по сплаті аліментів на утримання дитини, укладений 11.07.2014 року між ним та ОСОБА_3 та в нотаріально посвідченому договорі про внесення змін до договору на утримання дитини, укладений 16.03.2015 року між ним та ОСОБА_3 з твердої грошової суми у розмірі 8708 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_5, повноліття на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На обґрунтування вимог, позивач посилався на те, що з моменту укладання вказаних договорів, він виконував умови договорів та сплачував аліменти у відповідному розмірі щомісячно, але з березня 2015 року його матеріальний стан суттєво погіршився, оскільки він створив нову сімю, у нього народилась дитина та він проживає із сімєю в орендованій квартирі, що змусило його звернутись до суду із даним позовом.

Позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01.03.2016 року позов задоволений: змінений розмір аліментів, визначений у договорі між батьками по сплаті аліментів на утримання дитини, укладений 11.07.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та в договорі про внесення змін до договору на утримання дитини, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 11.07.2014 року, укладений 16.03.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16.03.2015 року, з твердої грошової суми у розмірі 8708 грн., щомісячно, до досягнення ОСОБА_5 повноліття, на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

10.03.2016 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на вказане рішення районного суду, по якій просить рішення районного суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, а також на незаконність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом установлено такі обставини та відповідні ним правовідносини.

18 грудня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області був зроблений актовий запис за № 485.

Під час шлюбу, 11 серпня 2004 року у подружжя народився син ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом І-ЖД № 216137, виданим відділом РАЦС Іллічівського міського правління юстиції Одеської області 31 серпня 2004 року, актовий запис № 469.

11 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 8187 (вісім тисяч сто вісімдесят сім грн.) 02 копійки щомісячно, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6, за № 1392.

16 березня 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін до вищевказаного договору та згідно якому, за домовленістю сторін, розмір аліментів на утримання дитини визначено в розмірі 8708 (вісім тисяч сімсот вісім) гривень 15 коп. щомісячно, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 за №476.

17 березня 2015 року рішенням Іллічівського міського суду Одеської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний.

25 квітня 2015 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_8, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було зроблено актовий запис за № 420.

17 жовтня 2015 року від шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 народився син ОСОБА_10, про що свідчить свідоцтво про народження дитини серії І-ЖД № 457833 від 20 жовтня 2015 року.

Отже, на час розгляду даної справи судом першої інстанції у ОСОБА_2 змінився його сімейний стан: він створив нову сім'ю, у нього народилася дитина, і його син разом з дружиною знаходяться на його утриманні.

Також, позивач зазначав, що його майновий стан з початку 2015 року погіршився у звязку із втратою роботи, тому він вимушений був шукати іншу роботу для сплати оренди за квартиру.

Згідно довідки за № 01/18 від 18.03.2015 року, виданої ТОВ «Трінітін-Груп», ОСОБА_2 з 01.02.2015року, принятий до підприємства на посаду менеджера з оптової торгівлі.

Окрім того, суд першої інстанції у порядку забезпечення доказів, отримав повідомлення за місцем працевлаштування позивача: з управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі м. Києва про сплату страхових внесків за позивача ТОВ «ТРІНІТІ ГРУП», ТОВ «СІЛЬХОЗ ГРУПА», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕРЛІ» та із ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про розмір податку із заробітної плати позивача, які перераховуються даними підприємствами до бюджету, відповідно із розмірів заробітних плат - 2600,00 грн., 1300,00 грн, 1300,00 грн. ( а.с. 41-45).

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Колегія суддів вважає, районний суд, задовольняючи позов ОСОБА_2, правильно керувався розясненнями Верховного Суду України, викладеними в п. 23Постанови Пленуму від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», я кому зазначено, щовідповідно дост.192 СК Українирозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що утримання неповнолітньої дитини потребує значних матеріальних коштів, зокрема, на придбання харчування, одягу, предметів гігієни, ліків тощо.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, районний суд правильно і обґрунтовано вважав, що на момент звернення до суду із позовом, ОСОБА_2 має регулярний дохід, що є підставою для визначення розміру аліментів у частці від доходу, тобто змінити розмір аліментів із твердої грошової суми 8708 грн. на ? частину всіх видів заробітку, щомісячно.

Ствердження апелянта про те, що позивач працює механіком суден флоту згідно контракту із судовласником та отримує заробітну плату в розмірі 7000 доларів США на місяць ні якими доказами не підтверджується, оскільки саме за клопотанням представника відповідача судом першої інстанції витребувана відповідна інформація із компанії « ЕМ ЕС СІ КРЮІНГ СЕРВІСЕС» та згідно повідомлення цієї компанії ОСОБА_2 не звертався до компанії з метою отримання посередницьких послуг щодо працевлаштування. ( а.с. 57)

Також, апелянт вважала, що позивачем був неправильно обраний спосіб захисту своїх прав, оскільки вона вважала, що укладений між сторонами нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дитину не є тотожнім поняттю «домовленості» між батьками щодо визначення розміру аліментів, які підлягають сплаті, тобто до даних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст. 192 СК України.

Колегія суддів вважає, що таке твердження є помилковим, оскільки встановлений даним законом розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками, передбачає і письмову форму такого договору, у тому числі, якщо така домовленість нотаріально посвідчена.

Не впливає на висновки районного суду, щодо працевлаштування позивача на постійну роботу, і отримана судом інформація із Державної прикордонної служби України про те, що позивач тричі перебував за кордоном, оскільки відсутні належні письмові докази його праці за контрактом механіком суден флоту.

Інші доводи апеляційної скарги також не є переконливими та обґрунтованими, тому не впливають на законність ухваленого судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що районний суд, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до правильного обґрунтованого висновку, що твердження позивача є доведеними та підтвердженими, у звязку з чим підлягаючими задоволенню.

Висновки суду першої інстанції відповідаютьматеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильним по суті, відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 1 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

13.04.2016 року м. Одеса