Ухвала суду № 57304331, 14.04.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/506/16-к

н\п 1-кс/490/1909/2016

У Х В А Л А

14.04.2016р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., за участю секретаря Ковганюк В.Д., прокурора Деміда А.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області Становського А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_2, 20.05.1986р.н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1 краю Російської Федерації, громадянки України, раніше не судимої, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

В С Т А Н О В И В :

22.07.2015р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12015150000000181 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом здійснення діяльності по заволодінню грошовими коштами фізичних осіб, стосовно здачі їм в оренду житла та їх працевлаштування, шляхом надання завідомо неправдивих відомостей про надані послуги.

12.04.2016 ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 13.04.2016 р. їй повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Згідно вказаної підозри ОСОБА_2, реалізуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи відповідно до розробленого плану вчинення злочину з організатором злочинної групи - ОСОБА_3, в вересні та в грудні 2015 року підшукала та залучила до заняття спільною злочинною діяльністю раніше знайомих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлену в ході слідства особу. В період часу з вересень-грудень 2015 року по квітень 2016 року, останні систематично заволодівали грошовими коштами потерпілих, шляхом укладання фіктивних договорів з ними про надання консультативних послуг щодо пошуку в оренду житла та працевлаштування в м. Миколаєві, за що отримували відповідні грошові кошти в складі організованої злочинної групи.

14.04.2016р. слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказавши в обґрунтування клопотання, що виходячи з тяжкості покарання встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілих і свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність; перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином. За такого є достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з передбачених більш м'яких запобіжних заходів не дасть змоги запобігти наявним ризикам та не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваної.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрювана пояснила, що вперше познайомилася з ОСОБА_3 4 роки потому, коли за оголошенням прийшла влаштовуватися на роботу. Їй також запропонували спочатку сплатити внесок за отримання адреси місця роботи, однак грошових коштів в неї не було та вона відмовилася. Після цього їй було запропоновано пройти стажування. після проходження стажування вона познайомилася з ОСОБА_3, який прийняв її на роботу. Її робота полягала в тому, що вона повинна була під видом менеджера вводити в оману громадян, які мають бажання зняти в оренду житло. Цим вона займалася певний час, однак їй було соромно це робити, вона відводила очі, в зв'язку з чим припинила цим займатися. Вже в 2015р. ОСОБА_3 їй зателефонував та запропонував знаходитися за місцем мешкання та по телефону робити вигляд, що вона є особою, що здає в оренду житло. В її функції входило вдень відповідати що квартиру можливо буде оглянути ввечері, а ввечері ввімкнути телефон. Кожного дня вона змінювала сім-картки, за грошові кошти, що отримувала в офісі. З грудня 2015р. ОСОБА_3 запропонував їй бути її представником в м. Миколаєві. З цього часу вона пересилала грошові кошти ОСОБА_3 через "Приватбанк" в Росію. Сама отримувала стільки, скільки як винагороду визначав ОСОБА_3 Зазвичай це було близько 2000грн. Проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечувала.

Захисник також не заперечував проти обрання вказаного запобіжного заходу, однак без застосування електронного засобу контролю.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру в скоєні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, який є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, вчинене повторно організованою групою, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Така підозра є обґрунтованою та підтверджується наступними зібраними доказами по справі:

- протоколом проведення обшуку в житлі за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено: бланки договорів про надання консультативних послуг, прибуткові касові ордери і квитанції підприємств, реквізити яких було використано під час вчинення злочинів; рекламні газети м. Миколаєва з опублікованими учасниками злочинів фіктивними оголошеннями про оренду житла і працевлаштування; заяви від потерпілих щодо повернення належних їм грошових коштів; сім-картки в кількості 39 штук, які використовувались під час вчинення злочинів;

- протоколом проведення обшуку в житлі за місцем мешкання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, під час якого виявлений та вилучений мобільний телефон ОСОБА_8, який використовувався під час вчинення злочинів;

- протоколом проведення обшуку в автомобілі "Хюндай GETZ GL 1.4 АТ", д.н. М032КК60RUS, яким керує ОСОБА_3, під час якого виявлено і вилучено: два мобільні телефони з сім-картками ОСОБА_3 та п'ять мобільних телефонів з сім-картками ОСОБА_2, які використовувались під час вчинення злочинів; квитанції щодо розміщення фіктивних оголошень про оренду житла та працевлаштування в рекламних газетах м. Миколаєва; блокнот з чорновими записами ОСОБА_3 за період вчинених злочинів;

- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій по зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів мобільних телефонів ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_6 Ю,Ю., якими зафіксовані їх телефонні розмови між собою і потерпілими.

З урахуванням того, що є достатні підстави вважати що існують ризики, передбачені п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового слідства та суду. За такого приходжу до переконання, що вказаним ризикам можливо завадити шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст. 181, 196 КПК України

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити, обрати щодо ОСОБА_2, 20.05.1986р.н. запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 12.04.2016р., поклавши на неї наступні обовязки:

- не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

- зявлятися за викликом слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до СУ ГУНП в Миколаївській області закордонний паспорт/інші документи, що дають право на виїзд за межі України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів.

Слідчий суддя Дірко І.І.