Ухвала суду № 57302361, 21.04.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 6-а/759/1/16

ун. № 759/1928/13-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві подання

старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень

управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві Махової Д.А.

Боржники: Управління праці та соціального захисту населення Святошинського

району м.Києва,

Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

Стягувач: ОСОБА_2

про зміну способу та порядку виконання рішення суду, -

В с т а н о в и в :

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві Махова Д.А. звернулась до суду з поданням та просила змінити спосіб і порядок виконання постанови Святошинського районного суду м.Києва від 23.12.2013р. по справі №2-а/759/127/13 на стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат користь ОСОБА_2 коштів в сумі 169 846 грн., які нараховані Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації.

Подання мотивоване тим, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві знаходиться виконавчий лист №2-а/759/127/13 Святошинського районного суду м.Києва від 03.03.2014р., виданий на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2013р., згідно якої: зобов*язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячні виплати на дітей дошкільного віку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження відповідно до ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2010р. з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Згідно повідомлення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 06.10.2015р. №09/1343-011 встановлено, що бюджетні призначення на проведення компенсаційних виплат для забезпечення виконання судових рішень у Державному бюджеті не передбачено.

Враховуючи те, що боржником рішення суду не виконується з незалежних від нього причин, у зв*язку із чим відсутні правові підстави для застосування до боржника штрафних санкцій, передбачених ст.98 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, з 01.01.2013р. набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

Оскільки згідно вказаного вище повідомлення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №09/1343-011 від 06.10.2015р. ОСОБА_2 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2013р. проведено перерахунок коштів в сумі 169 846 грн., просила задовольнити подання на підставі ст.263 КАС України, ст.ст. 11, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

В судове засідання державний виконавець не з*явився, просить розглядати подання у його відсутності.

Суд вважає за можливе розгляд подання у відсутності державного виконавця на підставі матеріалів, що є в справі.

Стягувач ОСОБА_2 подання державного виконавця підтримав та пояснив про те, що отримав відповідь від 10.10.2014р. на його заяву від Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, де зазначено про те, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014р., внесенню до вищезазначеного Реєстру підлягають виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрало законної сили, боржниками за якими є державні органи, державні підприємства, установи, організації, юридичні особи, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства, що видані або ухвалені до 01.01.2013р., а тому направлені ОСОБА_2 документи внесенню до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, не підлягають. Стягувач вважав, що у разі задоволення даного подання державного виконавця, виконавчий лист №2-а/759/127/13 Святошинського районного суду м.Києва від 03.03.2014р., виданий на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2013р., підлягатиме внесенню до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, у зв*яку із чим просив подання задовольнити. Також, вказав про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, тривалий час боржником не виконується, чим порушуються його майнові права.

Представники боржників в судове засідання не з*явились, про день і час розгляду подання повідомлялись належним чином, заперечень проти подання суду не надали, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розгляд подання у відсутності представників боржників на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення стягувача ОСОБА_2, вивчивши зміст подання та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2013р. зобов*язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячні виплати на дітей дошкільного віку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження відповідно до ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2010р. з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період, про що Святошинським районним судом м.Києва 03.03.2014р. видано виконавчий лист №2а/759/127/13 (а.с. 199 Том №2 - копія виконавчого листа), на виконання якого 05.05.2015р. відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві відкрито виконавче провадження №47402507 (а.с. 201 Том №2 - копія постанови про відкриття виконавчого провадження).

З листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 06.10.2015р. вбачається, що Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації здійснено розрахунок щомісячної виплати на дітей дошкільного віку ОСОБА_2 в розмірі 169 846 грн., але здійснити виплату допомоги Центр не має можливості за відсутності бюджетних призначень на вказані цілі (а.с. 202 Том №2 - копія листа).

Відмовляючи в задоволенні подання, суд виходив з наступного.

Згідно пункту 9) ч.1 ст.87 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.

У відповідності до частин 1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов*язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про державний бюджет України.

В обґрунтування подання, державний виконавець посилається на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що набрав чинності 01.01.2013р., який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а також особливості їх виконання.

Відповідно до ст.2 вказаного вище Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов*язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов*язаних із соціальними виплатами, які мають зобов*язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень.

В частині 1 ст.263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення…

Зазначена норма процесуального закону кореспондується з частиною 1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звертатися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

При цьому, вказані норми не містять виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Проте, суд вважає, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. В даному випадку це відсутність коштів на рахунках Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва і Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Також, ст.263 КАС в частині 1 передбачає, що при зміні способу або порядку виконання судового рішення не повинна змінюватися суть цього судового рішення.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише: 1) у виняткових випадках; 2) за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; 3) за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів реалізації (виконання) рішення в разі неможливості його виконання у спосіб і порядок, встановлений раніше.

Заміна способу і порядку виконання рішення суду може відбуватися шляхом заміни одного заходу примусового виконання судового рішення іншим або коли при виконанні рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі або кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності, що є підставою для звернення стягнення на грошові кошти тощо.

Однак, в даному спірному випадку державний виконавець просить замінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_2 конкретну суму 169 846 грн., нараховану вже після винесення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 23.12.2013р., але дана конкретна сума не була зазначена в адміністративному позові, не була предметом судового розгляду і відсутня у вказаному вище судовому рішенні, а тому у разі задоволення даного подання державного виконавця в такому його формулюванні, це фактично призведе до зміни по суті змісту резолютивної частини постанови і порушенню процесуального закону.

Тобто, суб*єкт подання просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення конкретної суми коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови.

Крім того, під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов*язки суб*єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Тобто, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити лише спосіб та порядок виконання рішення суду.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об*єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Суб*єктом подання не надано доказів існування виняткових обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб, а відсутність цільових бюджетних асигнувань не може бути визнано судом такими винятковими обставинами, у зв*язку із чим суд вважає, що відсутні правові підстави для зміни способу і порядку виконання постанови.

Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалі ВАСУ від 12.02.2014р. у справі К/800/598/14р.

При вирішенні даного подання суд, також, враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №1483/12/13-12 від 13.06.2012р. щодо застосування законодавства під час розгляду та вирішення справ, пов*язаних із нарахуванням та виплатою соціальних платежів дітям війни та особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно якої під час розгляду питання про повноваження суду при вирішенні таких справ необхідно враховувати позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 28.10.2008р., прийнятій у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центу з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов*язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов*язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Це правило підлягає застосуванню під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Оцінюючи підстави подання державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення подання в судовому засіданні не встановлені.

Враховуючи наведене,

Керуючись ст. 263 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві Махової Д.А.,

боржники: Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м.Києва, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, стягувач: ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п*яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: