Рішення № 57301886, 15.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5954/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ластовки Н.Д.,

за участю секретаря - Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.06.2008 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 84, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 169 000 грн. 00 коп., зі сплатою 19,0 % річних з кінцевим терміном повернення до 09.06.2015 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі. З метою забезпечення виконання зобов'зань позичальника за заначеним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № П/84 від 20.07.2009 року та договір поруки № П/84/S-2 від 15.12.2010 року між позивачем та ОСОБА_3, відповідно до якого останні прийняли на себе зобов'язання солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне виконання зобов'язань та ОСОБА_1 за кредитним договором. В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання у частині повернення кредиту та процентів не виконала, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 207 808 грн. 34 коп.

Статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено поняття "тимчасова окупована територія України" (зокрема це сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя) і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23.03.2016 року визначена підсудність вищезазначеного цивільного позову Дніпровському районному суду міста Києва ( а.с. 2).

В судове засідання представник позивача належним чином був повідомлений не з'явився, проте, від представника позивача Т.І. Малік, яка діє за довіреністю, надійшла заява, в якій остання просила провести розгляд справи без участі представника позивача та не заперечувала проти винесення заочного рішення .

Відповідачі також були повідомлені належним чином, через офіційний сайт Дніпровського районного суду м. Києва, оскільки відповідачі на даний час проживають на окупованій території в АР Крим.

Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, враховуючи згоду позивача, ухвалює провести заочний розгляд справи, відповідно до норм ст. ст. 224 - 233 ЦПК України.

Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що 09.06.2008 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Піреус банк МКБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 84, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 169 000 грн. 00 коп., зі сплатою 19,0 % річних з кінцевим терміном повернення до 09.06.2015 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.

З метою забезпечення виконання зобов'зань позичальника за заначеним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № П/84 від 20.07.2009 року та договір поруки № П/84/S-2 від 15.12.2010 року між позивачем та ОСОБА_3, відповідно до якого останні прийняли на себе зобов'язання солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне виконання зобов'язань та ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, поручитель як солідарний боржник відповідає перед Банком за виконання боржником в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших платежів, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1.1. Кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит відповідно до п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору.

Відповідно до п. 3.4.1. Кредитного договору банк має право за будь-яке прострочення платежів, згідно умов цього договору, стягнути з позичальника пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення сплати коштів.

Встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 84 від 09.06.2008 року.

Однак, взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені кредитним договором строки віповідачі не виконують.

Таким чином, загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 84 від 09.06.2008 року станом на 10.02.2016 року становить 207 808 грн. 34 коп., з яких:

- 124 314 грн. 94 коп. - сума основного боргу по кредиту;

- 46 430 грн. 02 коп. - сума нарахованих і не сплачених відсотків;

- 17 175 грн. 10 коп. - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків;

- 19 888 грн. 28 коп. сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з приписами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 повинні нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за невиконання нею умов договору кредиту.

Так, відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачами суду не надано.

Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи приходить до висновку, що виконання зобов'язань порушено з вини відповідачів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512-514, 526, 527, 553, 554, 611, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» (код ЄДРПОУ 20034231, р/р № 29094001990038, МФО 300658) заборгованість за кредитним договором № 84 від 09.06.2008 року у розмірі 207 808 грн. 34 коп., з яких:

- 124 314 грн. 94 коп. - сума основного боргу по кредиту;

- 46 430 грн. 02 коп. - сума нарахованих і не сплачених відсотків;

- 17 175 грн. 10 коп. - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків;

- 19 888 грн. 28 коп. сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» (код ЄДРПОУ 20034231, р/р № 29094001990038, МФО 300658) судовий збір у розмірі 3117 грн. 13 коп., тобто по 1 039,04 грн. з кожного

За письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.

СУДДЯ