Рішення № 5729914, 11.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.09 Справа № 14/737-07нр.

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”м. Суми

Третя особа: Приватне виробничо комерційне підприємство “Рубін”м. Суми

Про стягнення 113772 грн. 77 коп.

СУДДЯ Лущик М.С.

При секретарі судового засідання Сидорук А.І.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_2

Від відповідача - не зявився.

Від третьої особи не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд стягнути з відповідача збитки понесені в результаті затоплення кондитерських виробів гарячою водою на складі за адресою м. Суми, вул. Засумська, 14 в розмірі 158607 грн. 01 коп. та судові витрати.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, на підставі того, що позивачем не надано жодних доказів того, що затоплення підвалу де знаходились кондитерські вироби сталося саме з вини ТОВ “Сумитеплоенерго”.

Третя особа підтримує позовні вимоги позивача та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.12.2008 року по справі № 14/737-07 було призначено судову товарознавчу експертизу та надіслано матеріали справи № 14/737-07 в судову експертну установу Регіональне судово експертне бюро м. Суми

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2008 року “Пункт 1 резолютивної частини ухвали від 01.12.2008 року було викладено в наступній редакції: “1.Призначити судову економічну експертизу та направити матеріали справи № 14/737-07 для її проведення в судово-експертну установу .”

При призначенні експертизи було визначено наступний перелік питань, які потребують висновку експерта:

“Визначити вартість збитків, понесених в результаті залиття кондитерських виробів гарячою водою на складі за адресою : м. Суми, вул. Засумська, 14”?

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.05.2008 року позов було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-а Залізнична, 10, код 33698892) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 118672 грн. 77 коп., 1186 грн. 73 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року Рішення господарського суду Сумської області від 14.05.08 р. по справі № 14/737-07 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2008 року Рішення господарського суду Сумської області від 14 травня 2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 липня 2008 р. у справі за № 14/737-07 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

При новому розгляді справи господарським судом Сумської області було призначено судову економічну експертизу.

24.04.2008 року експертом економістом Регіонального судово експертного бюро було надано відповідний висновок.

Позивач з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд стягнути з відповідача збитки понесені в результаті затоплення кондитерських виробів гарячою водою на складі за адресою м. Суми, вул. Засумська, 14 в розмірі 158607 грн. 01 коп. та судові витрати.

При розгляді справи судом встановлено, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено:

«Збитками є:

1) втрати, яких особа зазначала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яка особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода)».

Вимогами Господарського кодексу України передбачено:

П.2 ст. 224 « Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною».

П. 1 ст. 225 « До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, якм допустила господарське зобовязання, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- неодержаний прибуток ( втрачена вигода), на який сторона, яка зазанчсала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою строною…»

01.03.2007 року позивач з метою зберігання товарів уклав з ФОП ОСОБА_3 договір оренди нежитлового приміщення під склад, загальною площею 50 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 14. Як вказує позивач та 3-тя особа, вказане приміщення знаходиться в підвалі будівлі.

В ніч з 27.10.07 на 28.10.07 р. на теплотрасі, що знаходиться на балансі відповідача сталася аварія в результаті якої відбулось затоплення вказаного підвального приміщення гарячою водою.

29.10.2007 року представниками третьої особи було складено акт про затоплення підвальних складських приміщень гарячою водою. При цьому відповідно до вказаного акту вода до приміщення потрапила з під фундаменту; теплоізоляція інженерних вводів виконана; прорив відбувся за межами приміщення з належної відповідачу теплотраси.

Вказаний акт відповідно до письмових пояснень цих же представників складався в присутності представника відповідача (Радько В.П.) який від його підпису відмовився.

Після складання акту орендодавець ОСОБА_3 повідомила відповідача про факт затоплення складських приміщень гарячою водою телеграмою, про що останній 01.11.2007 року надав їй відповідь за № 3896 про те, що затоплення відбулось з мережі центрального опалення.

Як зазначає позивач на момент затоплення складського приміщення яке він орендує на складі знаходився товар на загальну суму 113772,77 грн., і весь цей товар в результаті затоплення став не придатним для реалізації.

29.10.2007 року позивач звернувся до регіонального судово-експертного бюро з заявою про визначення вартості нанесеної позивачу шкоди в наслідок залиття гарячою водою продуктів харчування, які знаходились на складі.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження від 10.12.2007 року за № 498/07 розмір матеріальної шкоди, завданої в результаті залиття гарячою водою становить 113772,77 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.12.2008 року по справі № 14/737-07 було призначено судову товарознавчу експертизу та надіслано матеріали справи № 14/737-07 в судову експертну установу Регіональне судово експертне бюро м. Суми

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2008 року “Пункт 1 резолютивної частини ухвали від 01.12.2008 року було викладено в наступній редакції: “1.Призначити судову економічну експертизу та направити матеріали справи № 14/737-07 для її проведення в судово-експертну установу .”

Згідно висновку експерта № 561/08 від 23.04. 2009 року станом на момент проведення експертизи ( квітень 2009 року) розмір збитків, понесених в результаті залиття кондитерських виробів гарячою водою на складі за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 14 становить 153707 грн. 01 коп. з урахуванням «Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

З матеріалів справи вбачається, що затоплення спірного приміщення гарячою водою сталося через витік з труби, яка знаходиться на балансі відповідача і в результаті затоплення позивачу було завдано збитків.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з акту від 29.10.2007 року, письмових пояснень представників третьої особи та акту „Межі розподілу балансової приналежності тепломереж і експлуатаційної відповідальності за стан тепломереж між ВАТ „Сумитеплоенерго” і ПВКП „Рубін”, затоплення спірного приміщення відбулось з прибудинкової території, яка належить і експлуатується відповідачем та знаходиться за межею зовнішньої стіни цоколю будівлі (житлового будинку Засумська, 16-Б. Дане прибудоване приміщення за документацією відноситься до адреси Засумська, 14. Приміщення не опалюється, а також в ньому не має ніяких інженерних вводів).

Крім того, про вказане також свідчить висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 509/07, в якому експертом також було зроблено наступний висновок: „Виходом на місце було встановлено, що підвальне приміщення площею 250 кв. м. було затоплено гарячою водою з теплотраси. Вода поступала в підвал з-під фундаменту „

Відповідно до п. 2.31 СНіП „Основания зданий и сооружений”, глибина закладування фундаменту неопалювальних приміщень за відсутності підвалу або технічного поверху від рівня планування, а при наявності від підлоги підвалу або технічного поверху.

Вказане свідчить про те, що фундамент в даному приміщенні було закладено від нижнього рівня технічного приміщення.

Відповідно до п. 2.2 СніП „Изоляционные отделочные покрытия”, „в основаниях, под кровлю и изоляцию необходимо выполнить следующие задачи: заделывть швы между сборными плитами, устранить температурные усадочные швы, смонтировать закладные элементы п. 2.3 Табл. 1 материалы используемые для таких работ: битум, деготь, песок, составы с уплотнительными добавками и др”.

Вказане означає, що при будівництві фундаменту всі стики, шви були замазані та заізольовані, інакше даний будинок та приміщення не було б прийнято після його будівництва в експлуатацію.

Також СНіП “Основания сданий и сооружений” передбачає, що підвальні, технічні приміщення можуть мати як підлогу з бетонною стяжкою, якщо в них передбачається складування різної продукції, або ґрунтову підлогу. Якщо приміщення будується на місці з високими підземними водами то під підлогою робиться ізоляція зі спеціальних матеріалів.

Але дане приміщення побудоване на території з низькими підземними водами і саме тому під стяжкою не було зроблено гідроізоляцію. Здійснення гідроізоляції обов'язково передбачається проектом будинку. Відповідно до всіх державних стандартів, для здійснення стяжок використовується бетон, який крім іншого має відповідати вимогам щодо пористості. Це означає, що суміш бетону з якого було зроблено стяжку спірного приміщення має пори, крізь які в даному випадку і пройшла гаряча вода.

Разом з тим, відповідно до акту перевірки від 12.11.2007 року, складеного повноважними представниками 3-ої особи, інженерні вводи теплопункту будівлі виконанні відповідно до вимог СніП (БНіП).

Тобто вказане свідчить про правомірність висновків уповноважених представників 3-ої особи про те, що гідроізоляція при прориві витримала потік води, однак вода оминула фундамент і зайшла в приміщення з-під нього, та спростовує доводи відповідача про відсутність його вини в затопленні спірного приміщення.

Відповідно до п. 1 ст. 174 ГК України однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є заподіяння шкоди субєкту господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Разом з тим, шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Так, позивачем за проведення експертного товарознавчого дослідження було сплачено 4900 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене з відповідача на корить позивача підлягає стягненню 153707 грн. 01 коп. збитків, 4900 грн. 00 коп. витрат понесених на експертне товарознавче дослідження, 1586 грн. 07 коп. витрат на державне мито та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-а Залізнична, 10, код 33698892) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1; ід. ном. НОМЕР_1) 153707 грн. 01 коп. збитків, понесених в результаті залиття кондитерських виробів гарячою водою на складі, 4900 грн. витрат понесених на проведення експертизи , 1586 грн. 07 коп. витрат на державне мито та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

2.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯМ.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 12.06.2009 року.