Вирок № 57297902, 20.04.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/6077/15-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 20.04.2016

20 квітня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Антонова С.В.,

секретаря Плаксюк І.Ю.,

за участю прокурорів Вітка Д.В., Гетьман Л.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави матеріали кримінального провадження №12015170040000725 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-05.11.2003 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 185 ч. 3, ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

-17.08.2004 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 309 ч. 1, ст. 15, ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 05.11.2003 року, остаточно засуджений до 2 років позбавлення волі;

-03.12.2004 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком від 17.08.2004 року, остаточно засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 10.02.2006 року умовно-достроково, невідбутий строк 9 місяців 3 дні;

-19.04.2011 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 353, 186 ч. 2, ст. 69, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 29.03.2013 року у звязку з відбуттям покарання;

-10.12.2014 року Київським районним судом м. Полтави за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

15 березня 2015 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_2, після спільного вжиття спиртних напоїв разом із ОСОБА_1, повертались додому та перебували на перехресті вулиць ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в м. Полтаві.

У цей час, на ґрунті раптового виниклих неприязних відносин між вказаними особами виникла сварка, під час якої ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став наносити ОСОБА_1 руками, стиснутими в кулак численні удари в ділянку голови, кінцівок, тулубу, внаслідок яких потерпіла впала на землю.

У подальшому, незважаючи на те, що ОСОБА_1 від нанесених їй ударів впала на землю і не могла чинити активного опору, ОСОБА_2 продовжив наносити потерпілій численні удари руками, стиснутими в кулаки, а також ногою у взутті, в ділянку тулубу, голови, кінцівок. При цьому, при нанесенні тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 із силою тримав та тягнув ОСОБА_1 за волосся, внаслідок чого вирвав їх частину, тим самим спричинив потерпілій цими діями фізичного болю.

Унаслідок нанесених ОСОБА_2 ударів, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 371 від 15 квітня 2015 року, ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступню з масивною внутрішньо мозковою гематомою, травматичним субарахноідальним крововиливом, комою 1-го ступеню, перелому кісток носу, множинних гематом, забійних ран, саден шкіри та синців голови, тулубу, кінцівок, які утворитись від багатократної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в предявленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що знає ОСОБА_1 з 2007 року, з якою він періодично співмешкав. До березня 2015 року вони із ОСОБА_1 спільно проживали протягом останніх півроку по пров. Комунальному, 8 в м. Полтава.

15 березня 2015 року в післяобідній час вони із ОСОБА_1 вийшли із дому та направились в район вул. ОСОБА_5, де він здав металобрухт. Потім вони із ОСОБА_1 в магазині «АТБ» по вул. Лялі Убийвок придбали пляшку пива 1,2 л., яке випили у дворах будинків по вул. Фрунзе. Там же, в одному з багатоповерхових будинків вони придбали самогон та випили приблизно по 200 г кожен, після чого по вул. Фрунзе направились в бік дому. Перебуваючи на пров. Токарному вони придбали ще самогон і випили також приблизно по 200 г. Після цього внаслідок сильного спяніння ОСОБА_2 детально не памятає обставин подій, однак зазначив, що десь в тому ж районі вони випили близько літра коньяку та зустріли ОСОБА_6, якого пішли проводжати в бік вул. Освітянської. По дорозі у нього із ОСОБА_1 виникла сварка через те, що вона хотіла випити ще, а ОСОБА_2 заперечував так як на наступний день їм потрібно було виходити на роботу. Так як ОСОБА_1 наполягала щоб ще випити він сказав їй: «якщо хочеш, то йди», - після чого ОСОБА_1 направилась в бік вул. ОСОБА_5. Вони з ОСОБА_6 покурили, після чого він трохи провів останнього додому, і приблизно через 15-20 хвилин направився наздоганяти ОСОБА_1 Він помітив останню на вул. ОСОБА_5, яка йшла та падала. При ньому вона двічі впала. ОСОБА_1 пройшла приблизно 30 метрів і після останнього падіння вже не вставала. ОСОБА_2 підійшов до неї і викликав таксі, однак водій не захотів їх везти, так як ОСОБА_1 була брудна і в крові. Потім він зателефонував ОСОБА_6 та попросив останнього викликати таксі, так як у нього закінчились гроші на мобільному телефоні. Пам'ятає, що перед приїздом швидкої допомоги до потерпілої підходило двоє чоловіків, однак він не зрозумів, що останні намагаються надати допомогу і казав їм не лізти.

ОСОБА_2 заперечив, що наносив ушкодження потерпілій і в його присутності її ніхто не бив, за волосся потерпілу не тягав, можливо придавив волосся коли піднімав потерпілу. Вважає, що тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитись від падіння або її міг хтось побити, в той час коли він був відсутній. Звідки у нього на обличчі взялись пошкрябини він не знає, однак заперечує, що їх могла нанести потерпіла, так як у неї були коткі нігті. Свідок ОСОБА_6 в день подій був тверезий, з ними алкогольні напої не вживав, з останнім у нього приятельські відносини, і підстав у ОСОБА_6 оговорювати його обвинувачений не вбачає.

Не зважаючи на невизнання своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, вина ОСОБА_2П в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 доводиться наступними доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду повідомила, що ОСОБА_2 вона знає близько семи років. З ним вони спільно проживали протягом півроку до цих подій. 15 березня 2015 року у другій половині дня вони з ОСОБА_2 пішли на пункт прийому металобрухту, де ОСОБА_2 здав метал. Неподалік пункту прийому брухту вони з ОСОБА_2 почали сваритися на грунті ревнощів. ОСОБА_2 вдарив її рукою в обличчя, від чого вона впала. Потім ОСОБА_2 почав бити її ногами по голові та тулубу, тягав за волосся. Її одяг був весь брудний. Скільки їй було нанесено ударів вона сказати не може, так як вона втратила свідомість, прийшла до тями вже лише в лікарні. Раніше ОСОБА_2 також наносив їй тілесні ушкодження, однак вона до органів внутрішніх справ не зверталась, так як вибачала йому це.

В судовому засіданні 29 вересня 2015 року потерпіла ОСОБА_1 заявила, що хоче змінити свої показання та зазначила, що 15 березня 2015 року вона пішла разом із ОСОБА_2 на вул. ОСОБА_4, де останній здав металобрухт. На цій же вулиці в одному з будинків вони придбали самогон, після вживання якого між ними виникла сварка на ґрунті ревнощів. ОСОБА_7 направилась по узбіччю дороги вул. Лялі Убийвовк в бік центру міста до вул. ОСОБА_8, де мешкає її свекруха. По дорозі вона за щось перечепилась та впала вперед, від чого вдарилась головою і втратила свідомість. Прийшла до тями вона вже в лікарні. Як вона опинилась на перехресті вул. ОСОБА_5 і вул. Лялі Убийвовк посянити не може. Заперечила факт нанесення їй 15 березня 2015 року тілесних ушкоджень ОСОБА_2, однак зазначила, що іноді між ними на ґрунті спяніння виникають сварки і непорозуміння. Раніше травм голови у неї не було, свідомість вона не втрачала, відмічає, що іноді не може пригадати певні обставини після вживання алкоголю.

Зміну показань в суді потерпіла пояснила тим, що перенесла тяжку травму і не памятала обставин події 15 березня 2015 року. Пригадала все поступово лише місяць тому.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він знайомий із обвинуваченим ОСОБА_2 з дитинства та перебуває з ним у дружніх відносинах. Потерпілу ОСОБА_1 він знає близько 10 років, оскільки вони з нею разом працювали. 15 березня 2015 року, близько 17.00 години він зустрівся з ними на пров. Комунальному. Вони перебували в стані сильного алкогольного спяніння. Свідок в цей день алкогольних напоїв не вживав та був тверезий. Потерпіла та обвинувачений вирішили провести його додому і вони разом направилися до вул. Освітянської. По дорозі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 купували та вживали самогон. Дійшовши до вул. Освітянської, вони зайшли в провулок та вийшли на вул. ОСОБА_5. Там, біля дерева, ОСОБА_2 заснув, а коли приблизно через 15 хвилин прийшов до тями, ОСОБА_1 розвернулась та пішла в сторону вул. ОСОБА_4. Він разом з ОСОБА_2 повернулись в провулок, пройшли 5-10 метрів, викурили по сигареті, після чого останній направився наздоганяти ОСОБА_1, а він вийшов на вул. Освітянську та направився додому. Коли ОСОБА_6 прийшов додому, йому прийшло СМС повідомлення від ОСОБА_2, який попросив його викликати таксі на перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. ОСОБА_5. Через декілька хвилин він подзвонив до ОСОБА_2 щоб повідомити коли прибуде таксі, але обвинувачений виклик відбив. Через 5-10 хвилин він додзвонився до ОСОБА_2, який йому повідомив, що ОСОБА_1 побили. Також було чути крики та шум.

Також свідок зазначив, що в його присутності ОСОБА_1 декілька разів падала та він допомагав їй підвестися, однак на ній будь-яких видимих тілесних ушкоджень не було. У його присутності ніхто нікому тілесних ушкоджень не наносив. Такі ж покази свідок надавав і слідчому при проведенні із ним слідчого експерименту, при цьому тиск на нього ніхто не чинив, вказівок ніхто не давав, показання він давав добровільно.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що у березні 2015 року вона працювала водієм у службі таксі. Близько 18 години 10 хвилин їхала на виклик до буд. №21 по вул. Лялі Убийвок. На перехресті вул. ОСОБА_4 та вул. Ф.Матвієнка в м. Полтава вона побачила, що на землі лежить людина, яка була у крові, ноги якої лежали на проїжджій частині, а тулуб на узбіччі. Поряд з нею сидів чоловік. На відстані близько 10 метрів стояли перехожі, які за всім спостерігали. ОСОБА_7 зателефонувала на номер, з якого був виклик. Трубку підняв чоловік, якому вона повідомила, що виконувати замовлення не буде так як людина у крові. Запропонувала викликати іншу службу. Після цього вона поїхала виконувати інше замовлення і проїжджала повз цього ж місця через 30-40 хвилин. Пасажир таксі попросив зупинити автомобіль і підійшов надати допомогу потерпілій. Через деякий час приїхала швидка медична допомога, яка забрала потерпілу в лікарню.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює лікарем-інфекціоністом. 15 березня 2015 року після 18.00 години він викликав таксі, щоб поїхати з вул.Г.Сталінграду, 10, корп. 1, у м.Полтаві до вул. Миру, мікрорайон «Левада». По дорозі таксист йому повідомила, що коли їхала до нього, то бачила на дорозі бійку, хтось когось тягав. Проїжджаючи перехрестя вулиць ОСОБА_5 та ОСОБА_4 він побачив, що на узбіччі дороги двоє людей лежать один на одному. Він попросив таксиста розвернутись та викликав швидку медичну допомогу. Обвинувачений ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного спяніння, мав характерний запах алкоголю та почав агресивно поводитись. У потерпілої на обличчі була суцільна гематома, вона перебувала в стані агонії, тобто передсмертному стані, оскільки у неї було аномальне дихання та ниткоподібний пульс, при цьому під ОСОБА_1 були плями крові. Він намагався надати потерпілій першу медичну допомогу, але обвинувачений нападав на нього, намагався вдарити руками і ногами. ОСОБА_10 відштовхував його і захищався. Також обвинувачений нецензурно лаявся, погрожував йому, вимагав відійти від жінки. ОСОБА_2 наносив потерпілій ляпаси, піднімав, тяг її за одяг, хотів забрати додому та говорив, що їй медична допомога не потрібна. Свідок поклав потерпілу у зручне положення, щоб відхилити щелепу та вона не ковтнула язик, контролював її дихання та серцебиття до того часу, поки приїхала швидка допомога. Потім потерпілу було госпіталізовано і він на цьому ж таксі поїхав з місця подій.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює водієм швидкої допомоги. У березні 2015 року у вечірній час він виїжджав на виклик на вул. Ф.Матвієнка у м.Полтаві. На дорозі лежала жінка, яка була в крові і бруді. Біля неї перебував обвинувачений, який поводив себе агресивно, заважав надавати допомогу. Неподалік від місця, де лежала жінка стояли перехожі. Потерпілу погрузили в автомобіль, після чого доставили її в лікарню.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працює фельдшером на станції швидкої медичної допомоги. У березні 2015 року близько 19.00 години у темну пору доби надійшов виклик про те, що на перехресті вулиць ОСОБА_5 та ОСОБА_4 погано себе почуває жінка. Приїхавши на на місце події, побачила на узбіччі дороги лежачу жінку, яка була у брудному одязі, на її обличчі були гематоми. Біля неї бігав чоловік, який був схвильований та просив надати їй медичну допомогу. Тілесних ушкоджень у присутності свідка потерпілій ніхто не наносив. Звідки у потерпілої з'явились ушкодження ніхто не повідомляв, як і не повідомляв про те, що її хтось побив. Потерпілу поклали на носилки та госпіталізували до лікарні.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працює лікарем швидкої допомоги. У березні 2015 року близько 18 години надійшов виклик про те, що на вул. Ф.Матвієнка в м.Полтаві погано себе почуває чоловік. Прибувши на місце події, було виявлено, що це жінка, яка була без свідомості. Обличчя та шия жінки були у крові, одяг був брудний. Поруч був молодий чоловік, який був збуджений, сварився та тягав жінку по дорозі. Він повідомив, що виявив жінку без свідомості на дорозі. Свідок надав жінці першу медичну допомогу, після чого її було госпіталізовано. У потерпілої були виявлені тілесні ушкодження у вигляді параорбітальних гематом, крововиливів.

Допитана в ході судового розгляду слідча СВ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_13 суду пояснила, що в її провадженні перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 В ході досудового розслідування вона проводила допит потерпілої ОСОБА_1 у службовому кабінеті, під час якого остання вільно розповіла про події, які відбувалися 15.03.2015 року. Через декілька днів після допиту було проведено слідчий експеримент із відеофіксацією. Будь-якого впливу чи тиску вона на потерпілу не чинила, до дачі потерпілою певних показань у справі не схиляла. Жодних скарг на її дії чи дії інших працівників міліції від ОСОБА_1 не надходило. Заяв про непричетність ОСОБА_2 до вчинення злочину від потерпілої не надходило ні усних, ні письмових. Також вона приходила до ОСОБА_1 в лікарню, але поспілкувавшись із лікарями, враховуючи тяжкий фізичний стан потерпілої її допит не проводився. Окрім того, потерпілій було запропоновано провести одночасний допит її і обвинуваченого, але вона відмовилась. Причини зміни показань потерпілою пояснити не може.

Допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 не представилось можливим, оскільки 25.06.2015 року остання померла через інфаркт мозку (т. 1 а.с. 129, т. 2 а.с. 242-243).

Показання свідка ОСОБА_15, допитаного за клопотанням захисту жодним чином не підтверджують та спростовують обвинувачення предявлене ОСОБА_2, оскільки свідком подій 15.03.2015 року він не був та що робив у цей день не памятає.

Крім показань потерпілої та свідків вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними картки виклику швидкої медичної допомоги, відповідно до якої 15 березня 2015 року о 19 годині 03 хвилини надійшов виклик про те, що біля буд. №23 по вул. Лялі Убийвовк, на перехресті лежить чоловік. Встановлено попередній діагноз: ОЗЧМТ, забій головного мозку, закритий перелом кісток носу, параорбітальні гематоми, множинні садна обличчя та голови. Скарги не предявляє через тяжкість стану. Зі злів співмешканця лежала на узбіччі дороги без свідомості. (т. 1 а.с. 79);

- даними протоколу огляду місця події від 15.03.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянуто ділянку місцевості поблизу будинку №23 по вул. Ф. Матвієнка в м. Полтава, в ході якого було виявлено в хаотичному стані рідину бурого кольору, з якої зроблено змиви, а також виявлено та вилучено жмут волосся (т. 1 а.с. 146-157);

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння або перебування під впливом лікарських засобів №253 від 15.03.2015 року відповідно до якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного спяніння (т. 2 а.с. 39);

- даними висновку експерта №369 від 14.04.2015 року відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді пошкрябин шкіри обличчя, які утворились не менш ніж від двохкратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути і нігтьові фаланги пальців рук людини (т. 1 а.с. 165-166);

- даними висновку судово-цитологічної експертизи №164 від 14.04.2015 року, відповідно до якого у піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_1 знайдені епітеліальні клітини, статеву належність яких встановити не вдалось у звязку з деструктивними змінами ядер (т. 1 а.с. 191-193);

- даними протоколу огляду від 16.03.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні кабінету №2 Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області проведено огляд і вилучення куртки потерпілої ОСОБА_1 на якій маються плями бурого кольору, а також речей обвинуваченого ОСОБА_2, а саме: куртки чоловічої синього кольору, штанів чорно-сірого кольору, кросівок чорно-сірого кольору, светру синього кольору (т. 1 а.с. 160-164);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи №397 від 16 квітня 2015 року відповідно до якого у змивах наданих на дослідження знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_1 Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_2 виключається (т.1 а.с. 176-177);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи №399 від 23 квітня 2015 року відповідно до якого на куртці у яку був одягнутий ОСОБА_2П та на лицевій поверхні спереду на лівому та правому кросівках ОСОБА_2 наданих на дослідження знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_1 Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_2 виключається (т.1 а.с. 179-182);

- даними висновку судово-імунологічних експертизи №400, №401 від 30 та 17 квітня 2015 року відповідно до яких на куртці та брюках у які була одягнута потерпіла ОСОБА_1, наданих на дослідження знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_1 Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_2 виключається (т.1 а.с. 183-186, 187-189);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи № 184 від 14 березня 2016 року відповідно до якого 15 з волосин, вилучених при огляді місця події є волоссям людини і походять з голови. Характер кореневих кінців цих волосин свідчить, що 9 волосин вирвані, життєздатні, 2 волосини обірвані швидким рухом, 4 волосини обірвані повільним рухом. На 5 волосинах виявлені пошкодження, характені для дії тупого предмету. За даними морфологічного та серологічного дослідження 9 волосин, які містять пігмент в кореневих ділянках, можуть походити від ОСОБА_1 (т.2 а.с. 220-222);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи № 165 від 16 квітня 2015 року відповідно до якого на зрізах нігтьових пластин з лівої та правої рук ОСОБА_2 виявлена кров людини, епітеліальні клітини, статеву належність клітин установити не вдалось у звязку з деструктивними змінами ядер епітеліальних клітин та відсутність клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, який може походити від особи (осіб), в крові якої (яких) він знаходиться, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_1 Походження цієї крові від ОСОБА_2 виключається (т.1 а.с. 194-198);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 07.05.2015 року зі схемою руху за участю свідка ОСОБА_6, в ході якого останній вказав на маршрут їхнього руху 15.03.2015 року разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1, місце та напрямок куди направилась ОСОБА_1, залишивши його разом з ОСОБА_2, а також місце куди його провів ОСОБА_2, після чого останній направився наздоганяти ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 235-238);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24.04.2015 року з фототаблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_1, в ході якого остання показала місце, зазначила обставини та механізм спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 201-215);

- даними амбулаторної комісійної психолого-психіатричної експертизи №92 від 23.02.2016 року відповідно до якого ОСОБА_1 в період безпосередньо до та під час вчинення відносно неї кримінального правопорушення будь-яким психічним розладом не страждала, а тому могла правильно сприймати, запамятовувати події і факти, що мають значення по справі і в подальшому їх відтворювати. ОСОБА_1 під час допиту в якості потерпілої, слідчого експерименту, та інших проведених процесуальних дій, а також під час надання показань в судовому засіданні могла правильно сприймати, запамятовувати, а в подальшому і відтворювати події та факти, що мають значення по справі. На даний час ОСОБА_1 страждає на психічне захворювання розлад особистості і поведінки органічного походження, який не має суттєвого впливу на її здатність правильно усвідомлювати обставини вчиненого відносно неї злочину та давати по них правильні показання (т. 2 а.с. 192-203);

- даними протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07.04.2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_2 як особу, яка 15.03.2015 року близько 19 години на розі вул. ОСОБА_5 та вул. Лялі Убийвовк наносила удари жінці в область голови (т. а.с. 199-200);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08.05.2015 року з фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_14, в ході якого остання вказала на обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень у область голови та тулубу жінки невідомим чоловіком на перехресті вул. ОСОБА_4 у березні 2015 року (т. 1 а.с. 239-250);

- даними протоколу пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 16.03.2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_2 як особу, яку бачив 15.03.2015 року близько 19.00 години біля жінки з наявними тілесними ушкодженнями (т. 1 а.с. 158-159);

- даними висновку експерта № 371 від 15.04.2015 року, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступню з масивною внутрішньо мозковою гематомою, травматичним субарахноідальним крововиливом, комою 1-го ступеню, перелому кісток носу, множинних гематом, забійних ран, саден шкіри та синців голови, тулубу, кінцівок, які утворитись від багатократної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (т. 1 а.с. 173-175);

- даними додаткового висновку експерта № 1675 від 20.11.2015 року, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження, які можна розділити на декілька груп: 1) черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступня з масивною внутрішньо мозковою гематомою та травматичним субарахноідальним крововиливом, комою 1-го ступеню, перелому кісток носу, гематоми та садна шкіри голови, забійна рана губ, які по ступеню тяжкості оцінюються лише в своїй сукупності як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя; 2) гематоми тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які оцінюються як в своїй сукупності так і кожне окремо як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; 3) багато чисельні садна шкіри тулубу, кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Тілесні ушкодження всіх трьох груп могли утворитись від не менш ніж 20-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк і при обставинах вказаних в постанові слідчого. Тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри по задній поверхні правого ліктьового суглобу, могли утворитись і при падінні тіла на площину, як з раніше наданим прискоренням так і без такого. Утворення інших тілесних ушкоджень у підекспертної ОСОБА_1 при падінні тіла на площину малоймовірно. Гематома, багаточисельні садна шкіри лівого та правого передпліччя, лівого променево-пястного суглобу та правої кисті, вірогідніше за все могли утворитись і при захисті руками від ударів (т. 2 а.с. 91-92);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 в ході якого останній вказав місце та обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_1 При цьому останній не зміг чітко вказати напрямок падіння потерпілої, її положення (т. 1 а.с. 219-234).

В судовому засіданні експерт Полтавського обласного бюро судового-медичної експертизи ОСОБА_16 підтвердив надані ним висновки та пояснив, що тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли утворитись у період часу 15.03.2015 року. Також експерт зазначив, що 17.03.2015 року проводив огляд обвинуваченого ОСОБА_2 у якого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді пошкрябин обличчя, які могли утворитись за 2-3 доби до огляду, тобто могли відповідати даті 15.03.2015 року. Відсутність на кулаках обвинуваченого тілесних ушкоджень експерт пояснив індивідуальними особливостями організму як потерпілої так і обвинуваченого. Враховуючи, що тілесні ушкодження потерпілій могли бути нанесені як руками так і ногами, в разі нанесення ударів руками потерпілій слідоутворюючі предмети могли не відобразитись на кулаках обвинуваченого. При цьому, тілесні ушкодження в районі голови вірогідніше за все утворились від ударів ногами людини у взутті, так як відображений значний руйнівний характер на тілі потерпілої.

Суд вважає допустимим доказом висновок судово-імунулогічної експертизи №435 від 10.04.2015 року, яким встановлено, що кров ОСОБА_2 належить до О (1) групи, якій властивий антиген Н і ізогемаглютинін анти-А і анти-В (т. 1 а.с. 190). В судовому засіданні судовий експерт-імунолог обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_17 підтвердила факт відібрання крові ОСОБА_2 10.04.2015 року, про мається запис в журналі під номером 91. Зазначила, що дата 10.03.2015 року вказана у висновку є опискою. Логічним, на думку суду є те, що зразки крові обвинуваченого не могли бути відібраними експертами 10.03.2015 року, тобто до самої події отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 15.03.2015 року. У звязку з цим, доводи сторони захисту про фальсифікацію висновку експерта, через те, що у п. 2.1. вказано про те, що зразки крові ОСОБА_2 відбирались 10.03.2015 року, суд оцінює критично та розцінює як описку.

Суд критично також оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо непричетності до нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 та вважає їх обраною позицією захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене ним діяння, виходячи з наступного.

З показань обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що 15.03.2015 року останні були у тяжкому ступені алкогольного спяніння. Як зазначив в суді обвинувачений, вони з потерпілою випили в той день 1,2 л пива, приблизно двічі по 200 г самогону та близько 1 л коньяку. Саме таким станом суд пояснює розбіжності між поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6 при проведенні із ними слідчих експериментів під час досудового розслідування. Зокрема кожен із них вказав різне місце, де вони зустрілися із ОСОБА_6 та яким маршрутом йшли до вул. ОСОБА_5.

Враховуючи, що свідок ОСОБА_6 у день подій 15.03.2015 року був тверезий та підстав оговорювати ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 у нього не має, суд розцінює його показання як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам. З показань ОСОБА_6 слідує, що потерпіла ОСОБА_1 відійшла на невелику відстань від місця, де перебував він і ОСОБА_2 Останній направився наздоганяти ОСОБА_1 через незначний проміжок часу - 5-10 хвилин.

У звязку з цим, а також тим, що ні потерпіла, ні обвинувачений, а ні будь-хто зі свідків не повідомляли про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 третіми особами, суд виключає таку можливість. Крім того, згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи №1675 від 20.11.2015 року у потерпілої була виявлена тяжка черепно-мозкова травма, яка як правило супроводжується втратою свідомості. Утворення такої травми внаслідок падіння на площину малоймовірно, а остання, з пояснень експерта утворилась вірогідніше за все від ударів ногами людини у взутті, так як відображений значний руйнівний характер на тілі потерпілої.

Такі висновки експерта підтверджуються показанням свідків у справі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_12, які зазначили, що потерпіла на місці події була без свідомості, на межі життя і смерті.

Одночасно висновки експерта, в сукупності з показаннями свідків спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він нібито бачив, як потерпіла йшла та двічі впала, після чого не змогла піднятись. Про необґрунтованість версії захисту свідчить також неможливість ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту показати обставини падіння потерпілої, її положення тощо.

Саме про умисне спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, на думку суду, свідчать як локалізація, кількість так і тяжкість тілесних ушкоджень, які могли отворитись не менш ніж від 20-кратної дії травмуючих факторів. Тілесні ушкодження у вигляді гематоми, багаточисельних саден шкіри лівого та правого передпліччя, лівого променево-пястного суглобу та правої кисті, вірогідніше за все могли утворитись при захисті.

Про насильницький характер тілесних ушкоджень у потерпілої свідчить також виявлене на місці події пасмо волосся, яке належить останній.

Про причетність ОСОБА_2 до нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 також свідчить: виявлена на одязі ОСОБА_2 кров ОСОБА_1, в тому числі на лицевій поверхні спереду на лівому та правому кросівках, пошкрябини шкіри обличчя ОСОБА_2, які могли утворитись від дії нігтьових фаланг пальців людини; наявністю у піднігтьовому вмісті правої та лівої рук потерпілої ОСОБА_1 епітеліальних клітин.

Критично оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 дані в суді, суд також враховує його процесуальну позицію до предявленого йому обвинувачення, яка неодноразово змінювалась.

Так, у підготовчому судовому засіданні 15.05.2015 року в ході з'ясування судом, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 315 КПК України питання щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді ОСОБА_2 заявив, що вину визнає, дійсно бив потерпілу, однак за волосся її не тягав. В ході судового розгляду 11.06.2015 року під час з'ясування думки учасників процесу, у відповідності до ст. 349 КПК України про те, які докази потрібно дослідити ОСОБА_2 заявив, що вину визнає частково та зазначив, що із потерпілою почали сваритись, вона перша кинулась на нього роздряпала над оком, що зафіксовано судово-медичним експертом. Він дав їй пару ляпасів, можливо кілька раз ударив кулаком, але так як вказано в обвинуваченні, що тягав за волосся не було. Не думав, що у неї щось серйозно, думав, що помиряться. Цивільний позов заявлений прокурором визнав повністю. Цивільний позов, заявлений потерпілою визнав повністю в частині матеріальної шкоди та частково на суму 3000 гривень в частині відшкодування моральної шкоди.

Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_1, суд приходить до висновку про їх невідповідність фактичним обставинам справи, дослідженим доказам та показанням учасників процесу в частині отримання нею тілесних ушкоджень внаслідок неодноразового падіння. При цьому суд, враховує необєктивність причини зміни показань в судовому засіданні на які посилалась потерпіла, а саме те, що вона згадала дійсні обставини лише через півроку від події та понад чотирьох місяців судового розгляду. Такі ж висновку суду підтверджуються даними висновку комісійної психолого-психіатричної експертизи №92 від 23.02.2016 року відповідно до якого ОСОБА_1 в період безпосередньо до та під час вчинення відносно неї кримінального правопорушення могла правильно сприймати, запамятовувати події і факти, що мають значення по справі і в подальшому їх відтворювати. Під час допиту в якості потерпілої, слідчого експерименту, та інших проведених процесуальних дій, а також під час надання показань в судовому засіданні ОСОБА_1 могла правильно сприймати, запамятовувати, а в подальшому і відтворювати події та факти, що мають значення по справі. В мотивувальній частині цього ж висновку експертами зазначено, що ОСОБА_1 повідомила, що в судовому засіданні вказала про отримання травми під час необережного падіння, так як ОСОБА_2 неодноразово телефонував їй, просив змінити свідчення, на що вона погодилась.

Підстав ставити під сумнів висновок комісійної психолого-психіатричної експертизи у суду не вбачаються.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в предявленому обвинуваченні та про необґрунтованість позиції обвинуваченого та захисту щодо його непричетності до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ст. 121 ч. 1 КК як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує положення ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, та положення ч.1 ст.65 КК України, згідно з яким суд призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає покарання за даний злочин, враховуючи не лише ступінь тяжкості злочину, а й особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки злочину вчиненого ОСОБА_2, який відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, відсутність більш тяжких наслідків через своєчасне надання медичної допомоги потерпілій.

Суд враховує також особу обвинуваченого ОСОБА_2, який офіційно не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується задовільно, в минулому вживав наркотичні речовини у вигляді ацетильованого опію та «винта» (т. 2 а.с. 50), однак на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, має не погашені і не зняті судимості, в тому числі за вчинення тяжких злочинів, новий злочин вчинив маючи невідбуте покарання, що свідчить про його явне небажання припинити вчинювати кримінальні правопорушення та стати на шлях виправлення.

Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи №217 від 10.04.2015 року ОСОБА_2 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждав, а перебував в стані простого алкогольного спяніння. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не перебуває у стані тимчасового розладу психічної діяльності, тому може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадає (т. 4 а.с. 44-51).

Обставин, що в силу ст. 66 КК України помякшують покарання ОСОБА_2 не встановлено.

Обставинами, що в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання є рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

На підставі викладеного, виходячи із загальних засад призначення покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 є покарання у виді позбавлення волі в середній межі санкції статті.

Суд враховує, що злочин за цим вироком ОСОБА_2 вчинив маючи невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 10.12.2014 року, а тому покарання йому має бути призначене з урахуванням правил, передбачених ст. 71 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Таким чином, підлягає зарахуванню у строк відбування покарання попереднє увязнення ОСОБА_2, а саме перебування в Полтавській установі виконання покарань у звязку з необхідністю його участі у цьому кримінальному провадженні до моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат повязаних із лікуванням потерпілої ОСОБА_1 в сумі 8911 гривень 04 копійки підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він випливає з предявленого обвинувачення та обґрунтований відповідним розрахунком.

Вирішуючи долю цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 10000 гривень в рахунок відшкодування завданої їй кримінальним правопорушенням моральної шкоди та 105 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд враховує характер та обставини вчиненого злочину, глибину фізичних і моральних страждань, вимушених змін в житті та здоров'ї потерпілої, яка стала інвалідом ІІІ групи у звязку із вчиненням щодо неї кримінального правопорушення. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_13 речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування підлягає продовженню до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 10.12.2014 року, призначивши остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 20.04.2016 року.

На підставіч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього увязнення ОСОБА_2 з 16.03.2015 року до вступу вироку в законну силу, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у виді тримання під вартою продовжити до вступу вироку в законну силу.

Задовольнити повністю цивільний позов, заявлений прокурором, стягнувши із ОСОБА_2 на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації витрати повязані із лікуванням потерпілої ОСОБА_1 в сумі 8911 гривень 04 копійки (р/р 35420201031527, ГУДКСУ у Полтавської області, МФО 831019, код 01999106).

Задовольнити повністю цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_1, стягнувши із ОСОБА_2 на її користь 105 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього в сумі 10105 гривень.

Речові докази:

-зразки крові, змиви, контрольні змиви, фрагменти волосся, два диски DVD-R «ANV», які приєднані до матеріалів кримінального провадження - зберігати при ньому;

-светр, брюки, кросівки, куртку чоловічу, що належать обвинуваченому ОСОБА_2, які передані на зберігання до камери речових доказів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області повернути ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 4-7);

-куртку жіночу та шапку, що належать потерпілій ОСОБА_1, які передані на зберігання до камери речових доказів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 8);

-зрізи нігтьових пластин, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області знищити (т. 2 а.с. 9, 10).

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 діб з моменту його проголошення.

СуддяОСОБА_18