Рішення № 57295146, 20.04.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12678/15-ц

Провадження № 2/344/1597/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Бабій О.М.

секретаря Орнат Л.І.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У позовній заяві зазначено, що позивач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та користується послугами, які надаються позивачем. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач є споживачем послуг, оскільки їх отримує. Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради «Про організацію та забезпечення роботи комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» від 02.06.2011р., №212-Х, позивача визначено виконавцем послуг з 01.11.2011р.: з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; з управління будинком, спорудою або групою будинків; з ремонту приміщень, будинків, споруд. На підставі рішення від 02.06.2011р. КП «Єдиний розрахунковий центр» після прийняття будинку №33 по вул. Матейки на баланс почав виконувати послуги відповідно до структури періодичності та строків їх надання, затверджених рішенням Івано-Франківської міської ради №383-14 від 15.09.2011р. (зі змінами та доповненнями). Судовий наказ, виданий Івано-Франківським міським судом 16.04.2015 року був скасований ухвалою цього ж суду від 17.06.2015 року. Заборгованість по даних послугах відповідача за період з грудня 2011 року по липень 2015 року включно становить 3 271 грн. 85 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві та просила задовольнити позов повністю.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що договору про надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з комунальним підприємством Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» чи КП «ЄРЦ» він не укладав. Послуг належної якості позивач не надає, а тому відповідач не оплачує такі послуги. Також відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання споживачем-відповідачем зобовязання по оплаті наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідач по справі є власником квартири № 33 в будинку № 33, на вул. Матейки в м. Івано-Франківську, та користується послугами, які надає позивач.

Позивач, після прийняття будинку № 33 на вул. Матейки на баланс, почав надавати послуги відповідно до структури та періодичності, строків їх надання, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради від 15.09.2011 року зі змінами (т. 1 а.с.5-20).

Відповідач послуги, які надавав позивач не оплачував з грудня 2011 року до липень 2015 року, що підтверджується розрахунком заборгованості (т. 1 а.с.21).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.12.2015 року № 66-2 перейменовано комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр» на комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (т. 1 а.с.46).

В силу дії п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники квартир багатоквартирних будинків зобовязані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору або закону.

Внаслідок неналежного виконання споживачем відповідачем зобовязання по оплаті наданих послуг виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 3271 грн. 85 коп.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до вказаного закону, термін «житлово-комунальні послуги» визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що договір між позивачем і відповідачем не укладався. Саме на цьому і наголошував відповідач, як безпідставність позовних вимог КП «МІУК».

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг з конкретним споживачем сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За вимогою ч.3 ст.815 ЦК наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, є зобовязанням, у якому, серед інших прав і обовязків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обовязок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Окрім того, в підтвердження надання послуг позивачем до будинку, де проживає відповідач, представником позивача надано належні докази надання таких послуг та укладення відповідних договорів з обслуговуючими організаціями.

Також відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Загальна позовна давність, відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оплата за послуги теплопостачання повинна проводитись щомісяця, тобто у випадку не проведення оплати хоча б за один місяць позивач вже міг знати, що його право порушено.

За змістом ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі предявлення особою до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

В квітні 2015 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги в сумі 2887 грн. 85 коп. Ухвалою суду від 17 червня 2015 року заяву відповідача про скасування судового наказу задоволено, судовий наказ від 16 квітня 2015 року скасовано (т. 1 а.с22).

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Отже, в межах строку позовної давності знаходиться період за який позивач просить стягнути заборгованість з 01 квітня 2012 року по 01 серпня 2015 року.

Але, відповідачем в липні 2012 року було сплачено 200 грн. на погашення заборгованості.

Доказів на спростування факту сплати 200 грн. відповідач суду не надав.

Суд вважає сплату відповідачем 200 грн. визнанням боргу та перериванням строку позовної давності враховуючи ч. 1 ст. 264 ЦК України, відповідно до якої: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Отже, в межах строку позовної давності знаходиться період з грудня 2011 року по 01 серпня 2015 року та розмір заборгованості відповідно до розрахунку позивача 3 271 грн. 85 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі ст.ст. 261, 264, 526, 815 ЦК України, ст. ст. 13, 20 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209,212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», ідентифікаційний код - 35277442 3 271 грн. 85 коп. (три тисячі двісті сімдесят одна гривня 85 коп.) заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та 243 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2016 року.

Суддя Бабій О.М.