Рішення № 5729504, 09.06.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 червня 2009 р. Справа 12/72-09

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УТ - САНЛАЙН" (21000, м.Вінниця, вул.Келецька, 61А, ідент. код 35200940)

про стягнення 33 606,44 грн.

Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

відповідача : Половецький В.П. - директор

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 33606,44 грн., в тому рахунку: 27520 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору доручення від 03.04.2008 року щодо розрахунку за отримані послуги; 3148,59 грн. пені; 393,54 грн. річних та 2544,31 грн. інфляційних нарахувань.

Справу порушено13.04.2009 р. з призначенням розгляду на 05.05.2009 р.

Ухвалою суду від 05.05.2009 р., у зв"язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних доказів по справі, розгляд справи відкладено на 08.06.2009 р.

У зв"язку з тим, що 08.06.2009 р. виявився вихідним днем, ухвалою суду від 04.06.2009 р. розгляд справи призначено на 09.06.2009 р. Сторони про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується матеріалами справи та явкою представників сторін у судове засідання.

Розгляд справи за клопотанням присутнього у судовому засіданні 05.05.2009 р. представника позивача розпочато без звукозапису судового процесу та за клопотанням представника відповідача, що з"явився у судове засідання 09.06.2009 р., продовжено із звукозаписом судового процесу.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач витребуваних ухвалами суду від 13.04.2009 року та від 5.05.2009 року документів та відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні його представник обгрунтованих заперечень на позов не надав, наявність боргу перед позивачем визнав, просив відстрочити виконання рішення суду, посилаючись на першочергові зобов"язання товариства перед Пенсійним фондом України. Також представник відповідача послався на те, що відповідачем 05.06.2009 р. оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 05.05.2009 р.

Разом з тим, оскарження стороною ухвали суду про відкладення розгляду справи, за умови, що справа в межах передбачених строків ще не направлена до вищої судової інстанції, не перешкоджає розгляду справи судом першої інстанції по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, суд встановив, що 03 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УТ-САНЛАЙН" (замовник) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір доручення, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати операції по підготовці транспортної документації та супровідних листів до міжнародного перевезення вантажів та транспортних засобів через митний кордон України та підготовці документації, необхідної для експортно-імпортних операцій тощо (п.1.1 договору).

Пунктом 4.2 сторони домовились, що за надані послуги відповідач сплачує позивачу їх вартість на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно п.4.3 договору оплата за виконані послуги здійснюється відповідачем згідно з наданим позивачем актом прийому-передачі виконаних робіт на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту.

На виконання договору доручення від 03.04.2008 року та на замовлення відповідача позивач підготував транспортні документи та товаросупровідні листи для митного оформлення товару. Всього послуг надано на загальну суму 27520 грн.

Наведене підтверджується:

- договором доручення від 03.04.2008 р.;

- обопільно підписаними актами прийому-здачі виконаних робіт №74 від 27.08.2008 року, №77 від 29.08.2008 року та №82 від 01.09.2008 року;

- іншими матеріалами справи;

- поясненнями представників сторін.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України: одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 27520 грн. боргу підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4.6 договору доручення від 03.04.2008 року сторони визначили, що у разі недотримання замовником умов угоди щодо вчасного розрахунку за послуги, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки.

З огляду на те, що розрахунок пені здійснений вцілому з урахуванням вимог чинного законодавства, але у ньому допущено арифметичні помилки, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 3144,74 грн.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, а також того, що у розрахунку 3-х відсотків річних позивачем допущено арифметичну помилку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення річних та нфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 393,09 грн. 3% річних та 2544,31 грн. втрат від інфляції.

Отже, позов підлягає задоволенню в сумі 27520 грн. боргу, 3144,74 грн. пені, 393,09 грн. річних, 2544,31 грн. втрат від інфляції з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні представник відповідача усно заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив, вважаючи його необгрунтованим.

Згідно положень ч.1 ст.121 ГПК України суд може зокрема відстрочити виконання рішення суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи, при наяності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.32 ГПК України наявність або відсутність таких обставин господарським судом встановлюється на підставі доказів по справі.

Частиною 1 статті 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять його неможливим.

Наведені представником відповідача доводи, виходячи з положень ст. 121 ГПК України, не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного, заявлене представником відповідача клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 82, 84, 115, 116, 121 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УТ - САНЛАЙН" (21000, м.Вінниця, вул.Келецька, 61А, ідент. код 35200940, р/р 2600015845 у ВОД ВАТ "РБ Аваль", МФО 321842) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВФ АБ "Київська Русь", МФО 302805) 27520 грн. боргу, 3144,74 грн. пені, 393,09 грн. річних, 2544,31 грн. втрат від інфляції, 336,02 грн. у відшкодування витрат на сплату держмита, 117,98 грн. у відшкодування витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВФ АБ "Київська Русь", МФО 302805) з державного бюджету України через відповідний орган Державного казначейства 3,94 грн. державного мита, зайво сплаченого згідно платіжної квитанції №24 від 07.04.2009 року (оригінал квитанції - у матеріалах справи).

Оригінал даного рішення суду, засвідченого гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу державного мита у встановленому рішенням розмірі.

Відмовити у задоволенні усного клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УТ-САНЛАЙН" про відстрочення виконання рішення суду.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 червня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу