Ухвала суду № 57294301, 19.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/7853/13-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження № 22-ц/774/592/К/16 суддя Биканов І.Р.

Категорія № 48 (І) Доповідач Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

за участю: секретаря Чубіної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, без участі всіх осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

В Жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просила витребувати шляхом вилучення у відповідача та передати їй належне їй на праві приватної власності на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області, наступне майно, яке знаходиться в приміщенні ремонтної майстерні , розташованої за адресою: вул. . Тополина, буд. 30/1, селище Авангард, м. Кривий Ріг: фронтальний навантажувач «Stalova Volo» L34 19, реєстраційний №149-77 АК, свідоцтво про реєстрацію АБ №585633 від 01.10.2008 року, вартістю 87027,60 грн., фронтальний навантажувач ТО-25, 1991 року випуску, реєстраційний №18420АА, свідоцтво про реєстрацію АА228973 від 06.11.2003 року, вартістю 83071,80 грн., автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ 555, 1973 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, вартістю 23150,13 грн., фронтальний навантажувач UN-053-64, 1995 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АБ №585701 від 25.01.2009 року вартістю 19779 грн., телевізор «LG» DVD LG загальною вартістю 8600 грн., музикальний центр вартістю 2320 грн. У разі відсутності вказаного майна, або неможливості його витребування (вилучення) у відповідача, стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошову компенсацію вартості зазначеного майна на загальну суму 223948,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровськоїобласті від 13.12.2012 року їй виділено із спільного сумісного майна подружжя вищезазначене майно на загальну суму 223948,53 грн., за нею визнано право власності на виділене майно. Все перелічене майно знаходиться у незаконному володінні відповідачав приміщенні ремонтної майстерні, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тополина, буд. 30/1, селище Авангард, Криворізького району Дніпропетровської області, при цьому відповідач відмовляється добровільно передати майно. 17.01.2013 року позивач отримала виконавчий лист щодо виконання рішення суду від 13.12.2012 року, однак постановою державного виконавця від 21.01.2013 року було відмовлено в відкритті виконавчого провадження у звязку з відсутністю у виконавчому документі заходів примусового стягнення, що виключає здійснення виконавчого провадження.

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 липня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Витребувано шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_3 та передачі ОСОБА_2 належне їй на праві приватної власності на підставі рішення № 2-132/11 від 13.12.2012 р. майно, що знаходиться в приміщенні ремонтної майстерні, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, селище Авангард, буд.30/1, а саме:

- фронтальний навантажувач «Stalova Vola» L34, 19 реєстраційний № НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію АБ № 585633 від 01.10.2008 року, вартістю 87027 /вісімдесят сім тисяч двадцять сім/ грн. 60 коп.

- фронтальний навантажувач ТО-25 1991 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію АА 228973 від 06.11.2003 року, вартістю 83071,80 /вісімдесят три тисячі сімдесят одна/ грн. 80 коп.;

- автомобіль марки ЗІЛ - ММЗ 555, 1973 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, вартістю 23150,13 /двадцять три тисячі сто пятдесят/ грн. 13 коп.;

- фронтальний навантажувач UN-053-64, 1995 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію АБ № 585701 від 25.01.2009 року, вартістю 19779 /девятнадцять тисяч сімсот сімдесят девять/ грн.;

- телевізор «LG» та DYD LG загальною вартістю 8600 /вісім тисяч шістсот/ грн.;

- музикальний центр вартістю 2320 /дві тисячі триста двадцять/ грн., всього на загальну суму 223948,53 /двісті двадцять три тисячі девятсот сорок вісім/ грн. 53 коп.

У разі відсутності зазначеного майна, або неможливості його витребування у відповідача стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості вищевказаного майна на загальну суму 223948,53 /двісті двадцять три тисячі девятсот сорок вісім/ грн. 53 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2239 /дві тисячі двісті тридцять девять/ грн. 49 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, поставила питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила про свою незгоду щодо ухваленого рішення під умовою. Зокрема вважає, що ОСОБА_2 було виділене певне майно, при цьому не може йти і мови щодо відшкодування його вартості. Також ОСОБА_1 вважає, що рішенням суду перелічене майно вже було виділене ОСОБА_2, у звязку із чим, остання не має права ставити питання щодо вказаного майна вдруге. Також заявник апеляційної скарги зазначила, що спірне майно знаходиться у відповідача на законних підставах, оскільки сторони по справі є колишнім подружжям, тому не може порушуватись питання щодо його витребування з чужого незаконного володіння. Тож, ОСОБА_1 вважає, що між сторонами відсутній предмет спору. Також вважає, що суд не мав підстав ухвалювати заочне рішення, оскільки представник відповідача був присутнім на судових засіданнях. Крім того, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона з ОСОБА_3 з грудня 2009 року проживають однією сімєю та ведуть спільне господарство, що суттєво впливає на вирішення спору по суті, оскільки оскаржуваним рішенням порушено її права, проте її до участі у розгляді справи не залучено. При цьому зауважила на тому, що хоч спірне майно і набуто відповідачем в період перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачкою, проте зусиль останньої до набуття спірного майна докладено не було, оскільки вона будучи вчителем по професії не має спеціальних знань в галузі ведення підприємницької діяльності. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції не залучено до участі у розгляді справи ФОП ОСОБА_4, із яким ФОП ОСОБА_3 уклав договір про спільну діяльність від 01.05.2009 року, з якого вбачається, що сторони договору погодили діяти спільно шляхом обєднання майна, грошових коштів і зусиль. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що колишнім подружжям ОСОБА_3 спільно було оформлено кредит, щодо отримання грошових коштів на загальну суму 130000,00 грн. і після розірвання шлюбу кредит сплачувався відповідачем та ОСОБА_1

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2012 року, яке на даний момент є чинним, виділено ОСОБА_2 із спільного сумісного майна подружжя: фронтальний навантажувач «Stalova Volo» L34, 19 реєстраційний №149-77 АК, свідоцтво про реєстрацію АБ №585633 від 01.10.2008 р., вартістю 87027,60 грн., фронтальний навантажувач ТО-25, 1991 року випуску, реєстраційний №18420АА, свідоцтво про реєстрацію АА228973 від 06.11.2003 р., вартістю 83071,80 грн., автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ 555, 1973 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, вартістю 23150,13 грн., фронтальний навантажувач UN-053-64, 1995 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2,свідоцтво про реєстрацію АБ №585701 від 25.01.2009р. вартістю 19779грн., телевізор«LG» DVDLG загальною вартістю 8600 грн., музикальний центр вартістю 2320 грн. (т.1 а.с.6-12).

На виконання вказаного судового рішення 17 січня 2013 року видано виконавчий лист (т.1 а.с.13).

Постановою державного виконавця від 21 січня 2013 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання у звязку з тим, що у виконавчому документі не вказано заходи примусового стягнення, що виключає здійснення виконавчого провадження (т.1 а.с.15).

У відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно розяснень, наданих Пленумом Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 23 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року, відповідно до статті 387 ЦК тачастини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

За змістом ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, факт належності спірного майна ОСОБА_2 встановлений судовим рішенням, тому на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно відхилив заперечення представника відповідача ОСОБА_5 щодо не звернення позивача до ОСОБА_3 із вимогою про повернення спірного майна, оскільки відповідач обізнаний щодо змісту позовних вимог ОСОБА_2 та протягом розгляду вказаної справи по суті мав можливість добровільно повернути спірне майно позивачеві, проте вказаних дій ним не здійснено.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення оскаржуваним рішенням прав чи інтересів заявника апеляційної скарги, оскільки спірне майно відповідачем набуто під час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, однак в цей час ОСОБА_3 перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_6 та нею докладено особистих зусиль щодо набуття спірного майна, колегія суддів не приймає до уваги оскільки питання щодо поділу майна в межах даного позову не порушувалось та відповідно не вирішувалось, отже вказані обставини не є предметом даного спору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині незгоди з порядком виконання оскаржуваного рішення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки останньою за допомогою належних і допустимих доказів не доведено, що оскаржуваним рішенням вирішено питання щодо її прав чи інтересів.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не мав підстав ухвалювати оскаржуване рішення в заочному порядку, у звязку з тим, що в попередніх судових засіданнях приймав участь представник відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в розумінні ст. 224 ЦПК України законодавець ставить можливість ухвалення рішення в заочному порядку в залежність від явки в судове засідання належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи відповідача, який не заявляв клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, слід зауважити, що законодавцем не поставлено в залежність таку неявку відповідача протягом одного чи кількох судових засідань. Так, з матеріалів справи вбачається, що в судове засідання призначене на 10 липня 2014 року відповідач та його представник не зявились, причин неявки суду не повідомляли, тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано порядку встановленого процесуальним законодавством щодо заочного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності спору про право між сторонами у справі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що за ОСОБА_2 виділено певне майно в порядку поділу спільного сумісного майна між колишнім подружжям, яке на даний час залишається у відповідача, відтак слід дійти висновку, що ОСОБА_3 утримує спірне майно в своєму володінні, без достатніх на те правових підстав.

Інші доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги колегією суду, оскільки вони не спростовують висновків суду, крім того є незгодою з висновками суду по оцінці доказів та спробою їх переоцінити. Проте у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню як недоведена, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 липня 2014 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: