Постанова № 57291299, 21.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2016 року № 826/16499/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг»доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неналежного прийняття податкового повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що висновки контролюючого органу про те, що TOB «Фітнес Трейдінг» було занижено податок на додану вартість що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за листопад 2014 року в сумі 13 281,36 грн. - є безпідставними, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 02.11.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 02.11.2015 року надав суду письмові заперечення, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

У судовому засіданні 02.11.2015 року суд, заслухавши думку представників сторін, ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Сказатною Людмилою Валентинівною, на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року ТОВ «Фітнес Трейдінг», за результатами якої складений акт від 17.01.2015 року №6/26-54-15-01-11-35488683 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Фітнес Трейдінг» в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту за листопад 2014 року суму 13 281.36 грн. на підставі податкової накладної від 30.11.2014 №239, виписаної TOB «Спортивний магазин «Інтер Атлетика», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 13 281,36 грн., в тому числі за листопад 2014 року на суму 13 281,36 грн.

ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки 18.03.2015 року прийняла податкове повідомлення-рішення за №0008641501 (форми «Р»), яким ТОВ «Фітнес Трейдінг» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 601,00 грн. (13 281,00 грн. - за основним платежем, 3 320,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Скориставшись правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року, позивачем було отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві №8471/10/26-15-10-06 від 27.05.2015 року, у відповідності до змісту якого податкове повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року залишене без змін, а скарга ТОВ «Фітнес Трейдінг» - без задоволення.

ТОВ «Фітнес Трейдінг» до ДФС України було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року та рішення №8471/10/26-15-10-06 від 27.05.2015 року, за результатом розгляду якої ДФС України прийняло рішення №13090/6/99-99-10-01-01-25 від 23.06.2015 року про результати розгляду скарги, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року та рішення №8471/10/26-15-10-06 від 27.05.2015 року - без змін.

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.

Відповідно п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Крім того, згідно п.п.54.3.5 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Проте, згідно п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на зазначене, контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкові повідомлення-рішення за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 30.01.2015 року отримано акт №6/26-54-15-01-11-35488683 від 17.01.2015 року.

Враховуючи зазначене, строк для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення за результатами акта перевірки №6/26-54-15-01-11-35488683 від 17.01.2015 року розпочався з 02.02.2015 року (31.01.2015 року вихідний день - субота) та, відповідно, закінчувався 13.02.2015 року.

Однак, податкове повідомлення-рішення №0008641501 було прийнято 18.03.2015 року, тобто протягом 32-х робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, замість 10-ти, як це встановлено п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Отже, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року з недотриманням вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України є протиправними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - таким, що прийняте з порушенням граничного строку для його прийняття.

Крім того, відповідно до п.п.«б» п.2.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року №1236 (надалі - Порядок №1236) орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У п.2.4. Порядку №1236 зазначено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

В порушення вказаної норми контролюючим органом розрахунок податкового зобов'язання до податкового повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року не додано.

Також, в акті перевірки зазначено, що при опрацюванні ІС «Податковий блок» було встановлено розбіжності, що свідчать по включення до податкового кредиту позивача за листопад 2014 року податкової накладної №239 від 30.11.2014 року на суму 13218,36 грн., яка не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, при складенні звітності за листопад 2014 року, позивачем була допущена технічна помилка, а саме: до реєстру виданих та отриманих податкових накладних внесено податкову накладну №239 від 30.11.2014 року, яка видана контрагентом TOB «Спортивний магазин «Інтер Атлетика» на суму 13281,36 грн. При складанні податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року сума 13281,36 грн. вказана в податковій накладній №239 від 30.11.2014 року не враховувалася та, відповідно, не вплинула на завищення чи заниження податкових зобов'язань позивача.

Відповідно до роз'яснення Міністерства доходів та зборів від 18.06.2014 року «Помилка у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних виправляється методом «сторно» виправлення помилки в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Тобто при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+».

Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку:

- в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису;

- в колонках 2-6 розділу I та/або колонках 2-7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються;

- у відповідних колонках 7-12 розділу I та/або колонках 8-16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-».

При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

Таким чином, помилкове внесення позивачем в реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року податкової накладної №239 від 30.11.2014 року на суму 13281,36 грн. було самостійно виправлене методом «сторно» шляхом подачі до ДПІ в Оболонському р-ні ГУ ДФС у м. Києві 20.01.2015 року реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що містить виправлені показники. Вказаний реєстр зареєстрований ДПІ в Оболонському р-ні ГУ ДФС у м. Києві за №9078743835.

Отже, внесення позивачем в реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року податкової накладної №239 від 30.11.2014 року та виправлення вказаної помилки шляхом подачі до ДПІ в Оболонському р-ні ГУ ДФС у м. Києві реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року не призвело до завищення чи заниження податкових зобов'язань позивача.

Вказане свідчить про безпідставність збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 16 601,00 грн., в тому числі за основним платежем 13 281,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 320,00 грн.

Крім того, відповідно до квитанції №2, реєстр отриманих та виданих податкових накладних позивача за грудень 2014 року, яким виправлено допущену помилку, за реєстраційним номером 9078743835 доставлено до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФСУ у м. Києві 20.01.2015 року, а згідно поштового штемпеля на конверті акт перевірки відправлено контролюючим органом на адресу позивача 26.01.2015 року. Тобто на момент відправлення акта перевірки, а також, на момент прийняття та відправлення податкового повідомлення-рішення №0008641501 від 18.03.2015 року відповідачу було відомо про виправлення позивачем допущеної помилки при складанні реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2014 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження правомірності винесеного спірного податкового повідомлення-рішення, хоча, згідно п. 56.4 ст. 56 ПК України, під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган, в той же час обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фітнес Трейдінг» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вказане є достатнім засобом захисту порушеного права позивача, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Фітнес Трейдінг» щодо визнання протиправними дій ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві стосовно неналежного прийняття податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, ч.4 ст.122, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0008641501 від 18.03.2015 року.

3. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» (код ЄДРПОУ 35488683) за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук