Рішення № 5729059, 14.05.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.09р.Справа № 15/128-09

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Петренко Н.Е.

при секретарі судового засідання Шевцовій В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1

Розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", м.Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Павлоград

про стягнення 24 758,56 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 24.04.09р. порушено провадження у справі №15/128-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", м.Київ (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Павлоград (далі - відповідача) про стягнення заборгованості на загальну суму 24 758,56 грн.

12.05.09р. до господарського суду надійшла телеграма ТОВ"ФАРА-І", відповідно якої позивач не може бути присутній у судовому засіданні на підставі чого просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Крім того, до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позов ТОВ"ФАРА-І", відповідно до якого відповідач визнає вимоги позивача частково.

Заслухавши доводи відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фара-1" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про Довгострокові поставки від 04.04.08 №534 (далі за текстом - Договір). За даним Договором, Позивач зобов'язувався поставити Відповідачеві автомобільні товари (далі за текстом - Товар), а Відповідач зобов'язувався придбати замовлений Товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Відповідно до умов Договору, Позивачем поставляється Товар окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Відповідач зобов'язаний приймати товар, оплачувати його на встановлених Договором умовах.

На виконання Договору, Позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві на загальну суму 20 045, 00 грн. відповідно до видаткових накладних:

-№ДП-0827003 від 27.08.08р. на суму 4 430 грн.;

-№ДП-0827004 від 27.08.08р. на суму 1 620 грн.;

-№ДП-0825001 від 25.08.08р. на суму 9 730 грн.;

-№ДП-0717004 від 17.07.08р. на суму 3 735 грн.;

- №ДП-0721004 від 21.07.08р. на суму 530 грн.;

Згідно з п.5.1.1. Договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошової суми Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 календарних днів з моменту проведення відвантаження.

Згідно з п. 5.2. Договору, підставою для оплати є видаткова накладна яка надається Постачальником Покупцю.

За отриманий товар Відповідач, у визначені Договором строки, не розрахувався, заборгувавши підприємству 20 045,00 грн.

21.11.2008р. Відповідачу було направлено Претензію №308 від 20.11.2008р. яка була ним отримана 16.12.2008р., але ОСОБА_1 ухиляючись від сплати боргу відповідь на претензію не надав та заборгованість не погасив.

Як зазначається в ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором,

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 10.2. Договору, у випадку затримки оплати товару Покупець приймає на себе зобов'язання разом із сплатою боргу, сплатити на користь Постачальника:

А) штраф у розмірі 3% від суми заборгованості, що становить 601,35 грн.;

Б) 18% річних від суми простроченого платежу, що становить 1 947,38 грн.

Згідно п.2. ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку індекс інфляції ОСОБА_1 перед ТОВ "Фара-1" становить 2 164,83 грн. (розрахунок додається).

До суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позов ТОВ"ФАРА-І", відповідно до якого відповідач визнає вимоги позивача частково, у зв'язку з тим що ним 10.04.09р. на поточний рахунок позивача було перераховано 990,00 грн., таким чином сума боргу зменшилась та становить 19 055,00 грн. Щодо стягнення позивачем штрафу у розмірі 3% - 601,35 грн., 18% річних від суми простроченого платежу - 1947,38 грн., індексу інфляції- 2 164,83 грн. та судових витрат відповідачем визнано у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару. В разі прострочення плати товару продавець має право вимагати оплати товару та уплати відсотків за користування грошовими коштами.

Згідно з пунктом 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначаються загальні умови виконання господарських зобовязань.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши відповідача, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід віднести на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 611, 625, 692 ЦК України, ст. ст.193, 216, 225, 230, 231 ГК України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 21, 22, 32, 33, 36, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51413, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р26001050213753 в КБ "Приватбанк" в м.Павлоград, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І" (02154, м.Київ, пр. Возз'єднання, буд. 21, к.8, ЄДРПОУ 33299396, п/р 26000038592821 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 19 055,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.) основного боргу, 601,35 грн. (шістсот одна гривень 35 коп.) - 3 % штрафу від суми заборгованості, 1 947,38 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок сім гривень 38 коп.) - 18% річних від суми простроченого платежу, 2 164,83 грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири гривень 83 коп.) - індекс інфляції, 247,59 грн. (двісті сорок сім гривень 59 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяН.Е. Петренко Рішення підписано 18.05.09

Вик.Шевцова В.В.