Постанова № 57285690, 18.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 квітня 2016 року Справа № 814/361/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 доКорабельного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Артема, 1-а, Миколаїв, 54052 провизнання незаконною бездіяльність,ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, відповідно до уточнених позовних вимог звернувся до суду з адміністративним позовом до Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення чинності арешту, застосованого постановою державного виконавця корабельного відділу ДВС Миколаївської області від 07.04.2010 р.,

Відповідача просив слухати справу у відсутність представника, зазначивши, що 17.12.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою (пункт 2) припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Однак запис до реєстрів обтяження не внесено.

У судовому засіданні 18.04.2016 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

07.04.2010 р. за виконавчим листом Корабельного районного суду м. Миколаєва відповідач відкрив виконавче провадження (ВП №18481304) про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 510,00 грн. При цьому, на майно позивача в межах суми боргу накладено арешт, про що внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, 17.12.2010 р. відповідач виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Пунктом 2 постанови припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Однак запис до реєстрів обтяження не внесено.

Частинами 1-2 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У той же час, відповідач надав пояснення, що виконавче провадження знищено згідно акту від 31.01.2014 р. № 1 через закінчення трирічного строку зберігання завершених виконавчих проваджень на підставі п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. № 2274/5.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Враховуючи обставини справи та завдання адміністративного судочинства, визначені ч. 1 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Корабельний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення чинності арешту, що застосований постановою державного виконавця Корабельного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по виконавчому провадженні № 18481304 від 07.04.2010 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції суму сплаченого судового збору в розмірі 551 гривні 21 копійки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний