Ухвала суду № 57284877, 05.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2016 рокусправа № 808/3840/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.

представника позивача: Золотухіна Романа Михайловича

представника відповідача: Михайлюченка Валерія Миколайовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 року № 0005681702 в частині нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 1 819 363,53грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що надходження з військового збору здійснено до загального фонду державного бюджету за рахунками відкритими в органах Державної Казначейської служби України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області) подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що абз. 2 пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена норма не може бути виконана для військового збору. Крім того, вказує, що позивач фактично погодився з нарахуваннями податкового органу, оскільки позивачем було здійснено оплату зобов'язання з військового збору по Зуєвській ТЕС до державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя , а не за фактичним місцем реєстрації відокремленого підрозділу і в цій частині позивач погодився з нарахованими податковим органом зобов'язаннями та зменшив на цю суму свої позовні вимоги.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку з питань нарахування та своєчасності перерахування військового збору за період з 03.08.2014 року по 31.12.2014 рік. Посилається на те, що податковим органом не враховано, що позивачем зобов'язання щодо сплати військового збору були виконані, оскільки сума військового збору була сплачена за місцезнаходженням підрозділів. Зазначає, що позивач знаходиться на обліку за неосновним місцем обліку в органах ДПІ у зв'язку з наявністю у нього відповідних підрозділів за іншим місцезнаходженням. Зазначає про зміни до ПКУ від 31.07.2014 року, якими встановлено військовий збір. Також вказує, що нарахування, утримання та сплата збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ - до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Вказує, що надходження з військового збору здійснено до загального фонду державного бюджету за рахунками відкритими в органах Державної Казначейської служби України. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання повноти нарахування та своєчасності перерахування військового збору за період з 03.08.2014 по 31.12.2014. За результатами перевірки 12.02.2015 податковим органом складений Акт перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 1.2 п.п. 1.4 п.п. 1.5 п.п. 1.6 п. 16-1 підр. 10 розд. XX перехідних положень ПКУ та п. 57.1 ст. 57, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, ст. 171 ПКУ, не перерахування військового збору нарахованого на доходи (нараховані, сплачені) фізичних осіб за період з 03.08.2014 по 31.12.2014 на відповідний рахунок Державного бюджету України, відкритий в органі Держказначейства за місцем податкової адреси (реєстрації) підприємства (м. Запоріжжя, Ленінський район) на загальну суму 1100671,36 грн.

- п.п. 1.2 п.п. 1.4 п.п. 1.5 п.п. 1.6 п. 16-1 підр. 10 розд. XX перехідних положень ПКУ та п. 57.1 ст. 57, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, ст.171 ПКУ, не нарахування військового збору за період з 03.08.2014 по 31.12.2014 з нарахованого (виплаченого) фізичним особам (працівникам) доходу, які відносяться до цеху по ремонту обладнання Зуєвської ТЕС, на загальну суму 142872,39 грн.

- п.п. 1.4 п.п.1.5 п.п. 1.6 п. 16-1 підр. 10 розд. XX перехідних положень ПКУ та п. 57.1 ст. 57, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, ст. 171 ПКУ. не перерахування військового збору за період з 03.08.2014 по 31.12.2014 з нарахованого (виплаченого) фізичним особам (працівникам) доходу, які відносяться до цеху по ремонту обладнання Зуєвської ТЕС на відповідний рахунок Державного бюджету України, відкритий в органі Держказначейства за місцем податкової адреси (реєстрації) підприємства на суму 144021,83 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015 №0003191702, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з військового податку на загальну суму 2 178 213,08 грн., з яких 1 244 693,19 грн. - основний платіж, 933 519,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 10.03.2015.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 21.05.2015 податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015 №0003191702 було скасовано в частині 128 132,46 грн. надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій і залишено без змін в іншій частині.

29.05.2015 відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005681702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового податку на загальну суму 2 050 080,62 грн., з яких 1 244 693,19 грн. - основний платіж, 805 387,43 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, в частині нарахування основного зобов'язання в сумі 1 100 671,36 грн. та штрафних санкцій на цю суму, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи, в Акті перевірки податковий орган посилається на недотримання позивачем вимог п.п. 1.2 п.п. 1.4 п.п. 1.5 п.п. 1.6 п. 16-1 підр. 10 розд. XX перехідних положень Податкового кодексу України, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, ст. 171 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 16-1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України (в редакції, яка існувала до 01.01.2015) тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.

При цьому, чинною редакцією цього пункту передбачено, що військовий збір встановлюється до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

До 01.01.2015 об'єктом оподаткування збором були доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

З 01.01.2015 об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

За змістом ст. 168 Податкового кодексу України порядок сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється у відповідності до п. 168.4 вказаної статті.

Згідно пп 168.4.1 п. 168.4 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб за звітний період, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Крім того, за змістом п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у встановленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Отже, порядок сплати (перерахування) податку (а також і військового збору) податковим агентом до бюджету здійснюється у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Згідно матеріалів справи позивач за місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, які відносяться до цеху по ремонту обладнання Ладижинської ТЕС, Луганської ТЕС, Запорізької ТЕС, Курахівської ТЕС, Придніпровської ТЕС, Криворожської ТЕС здійснював перерахування військового збору з доходів фізичних осіб (працівників) до місцевого бюджету за місцезнаходженням цехів. На підтвердження зазначених фактів позивачем було надано у повному обсязі платіжні доручення та картки по рахунку 6417.

Таким чином, платник податків сплатив до бюджету військовий збір за місцезнаходженням підрозділів у порядку, передбаченому пунктами 168.4.3 та 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України.

Податковий орган зазначає, що п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, то зазначена норма не може бути застосована до військового збору. Натомість з даним доводом колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може.

За змістом пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору здійснюється до бюджету, але при цьому не конкретизовано до місцевого, чи державного.

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів, а саме бюджет є планом формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Частиною 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить, зокрема військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

За змістом ст. 1 Бюджетного кодексу України, Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Бюджетного кодексу України, учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами -а обов'язками з управління бюджетними коштами).

Слід зазначити, що платник податків не є безпосередньо суб'єктом бюджетних відносин. Обов'язок щодо сплати військового збору визначається нормами ПК України, однак, подальше зарахування коштів до бюджету за правилами Бюджетного Кодексу України, здійснюється без участі позивача.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.1., п. 2.2., п. 2.3 Положення єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством. Єдиний казначейський рахунок відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках Єдиного казначейського рахунку ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-111 передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Отже, обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним у момент списання банком з рахунку платника відповідних коштів на оплату податкового зобов'язання, що свідчить про сплату податку.

Матеріали справи підтверджують, що позивачем сплачено військовий збір до місцевого бюджету, як це передбачено ст. 168 ПКУ, отже суми військового збору зараховані на єдиний казначейський рахунок. Дані обставини не дають підстав для висновку про несплату військового збору.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв'язку зі сплатою військового збору за місцезнаходженням підрозділів платника податків, обов'язок зі сплати відповідних сум з військового збору є виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що з метою отримання інформації щодо належності рахунків, на які сплачується військовий збір, до місцевого чи державного бюджету, позивач звертався листами до УДКС України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, УДКС України у Апостолівському районі Дніпропетровської області, УДКС України у Індустріальному районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, УДКС України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, УДКС України у м. Ладижині Вінницької області. З відповідей, наданих відповідними листами, вбачається, що надходження з військового збору здійснено до загального фонду державного бюджету за рахунками відкритими в органах Державної Казначейської служби України.

З приводу зменшення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 №0003191702, слід зазначити наступне.

За приписами пп. 60.1.3 п. 60.1, п. 60.4 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 21.05.2015 податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015 №0003191702 було скасовано в частині 128132,46 грн. надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій. За наслідками розгляду первинної скарги позивача податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0005681702. Отже, згідно вимог пп. 60.1.3 п. 60.1, п. 60.4 ст. 60 ПК України, оскільки позивачем за наслідками розгляду первинної скарги було зменшено нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, то податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015 №0003191702 вважається відкликаним з дня надходження до позивача податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0005681702.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки податкове повідомлення-рішення від 02.03.2015 №0003191702 є відкликаним за результатами адміністративного оскарження.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5359,20 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 20 копійок) за реквізитами:

Отримувач коштівУДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989274 Банк отримувачаГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача31217206781004 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;39491003 (код клієнта за ЄДРПОУ) Судовий збір, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун