Рішення № 57281962, 11.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2016 р. Справа № 916/5015/15

За позовом: публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 17 654,45 грн. заборгованості щодо неповернутої суми овердрафту, 2 261,72 грн. заборгованості за прострочені проценти/відсотки, 235,39 грн. заборгованості зі сплати нарахованих процентів/відсотків, 71,66 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2015р. позовну заяву (вх.№5288/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/5015/15 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

З підстав перебування судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю. на лікарняному з 05.02.2016р., розпорядженням керівника апарату суду №153 від 08.02.2016р. справу №916/5015/15 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2016р., справу №916/5015/15 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2016р. справу №916/5015/15 було прийнято суддею Цісельським О.В. до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника (вх.№8015/16 від 30.03.2016р.), яке судом було задоволено.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

17 січня 2015р. між публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №2МСБ-2015, згідно умов п.1 якого, Банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користуванням ним.

Відповідно до п.2.1. Договору максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої Позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що річна процентна ставка встановлюється в залежності від строку безпереривного дебетового сальдо по поточному рахунку Позичальника (строк використання Овердрафту), а саме 28,00% річних.

Зі змісту п.2.4. Договору вбачається, що дата остаточного повернення овердрафту 16.01.2016р.

У відповідності до п.2.6. Договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Згідно п.6.1. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі визначеному п.2.6. цього Договору.

Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п.10.1. Договору).

На виконання умов вищенаведеного договору, позивачем відповідачу було надано кредит в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується довідкою з банку, проте, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 взяті зобов'язання, передбачені Договором у встановлені строки порушив графік платежів та овердрафт не повернув, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість станом на 17.08.2015р. в сумі 17 654,45 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повернення овердрафту і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У відповідності до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047 Цивільного кодексу України закріплює, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено надання позивачем згідно договору безвідсоткової позики суми позики в розмірі 20 000,00 грн., неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення отриманої суми овердрафту, у зв'язку з чим на думку суду позивач правомірно заявив вимогу про стягнення заборгованості щодо неповернутої суми овердрафту в сумі 17 654,45 грн., заборгованості за прострочені проценти/відсотки в сумі 2 261,72 грн., заборгованість зі сплати нараховані процентів в сумі 235,39 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 71,66 грн. пені.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу у відповідності до приписів договору пеню в сумі 71,66 грн., при цьому судом встановлено що наданий позивачем розрахунок пені здійснений належним чином.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", у зв'язку з чим стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача підлягає 17 654,45 грн. заборгованості щодо неповернутої суми овердрафту, 2 261,72 грн. заборгованості за прострочені проценти/відсотки, 235,39 грн. заборгованості зі сплати нарахованих процентів/відсотків, 71,66 грн. пені.

Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОПГФ НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРЮОФОГФ 09807862) 17 654 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. коп. - заборгованості щодо неповернутої суми овердрафту, 2 261 (дві тисячі двісті шістдесят одна) грн. 72 коп. - заборгованості за прострочені проценти/відсотки, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 39 коп. - заборгованості зі сплати нарахованих процентів/відсотків, 71 (сімдесят одна) грн. 66 коп. - пені, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 18 квітня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський