Рішення № 57281934, 18.04.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2016 року Справа № 913/433/16

Провадження №15/913/433/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 43650 грн 00 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1 - юрисконсульт 2 категорії сектору договірної та претензійно-позовної роботи структурного підрозділу Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця, довіреність №2039 від 10.12.2015;

від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю, довіреність №СА40/16 від 01.03.2016.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 43650 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.03.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 04.04.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 розгляд справи відкладений на 18.04.2016.

Господарський суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви зазначено, що позивачем є Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця. Водночас позов підписано представниками Публічного акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_3 за довіреністю №2021 від 09.12.2015 та ОСОБА_4 за довіреністю №2034 від 10.12.2015, виданими безпосередньо Публічним акціонерним товариством Українська залізниця, з огляду на що суд вважає, що позивачем у справі є Публічне акціонерне товариство Українська залізниця.

Позивач клопотанням б/н та без дати зазначив, що Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Відповідач відзивом б/н та без дати вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що умовами договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №512/160 від 02.03.2012 передбачений обовязок Державного підприємства Донецька залізниця приймати до перевезення вантажі відповідача по станції Довжанська та надавати додаткові послуги, повязані з перевезенням вантажів; що залізниця телеграмою від 01.10.2015 надала дозвіл на визначення маси вантажів при навантаженні та станції Довжанська шляхом обміру, тобто залізниця погодилась на перевезення вантажів на особливих умовах; що при наявності дозволу залізниці визначати масу вантажу по обміру, невірне визначення вантажовідправником маси вантажу при відправленні не доведено.

Заявою б/н від 06.04.2016 відповідач просив суд зменшити розмір штрафу в десять разів.

В судовому засіданні 18.04.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

03.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит здійснило відправлення вагонів №59426387 та №54780937 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Ігрень Придніпровської залізниці одержувачу вантажу - відокремленому підрозділу Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго ДТЕК Дніпропетровська ТЕС, згідно накладної №48862932.

При прибутті вагону на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, на підставі ст.52 Статуту залізниць за заявкою одержувача №262 (а.с.13) залізницею проведено перевірку маси вантажу. Контрольне переважування вагонів №59426387 та №54780937 проводилось на 150-тонних вагонних вагах, під час якого встановлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній: в накладній №48862932 у вагоні №59426387 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 68450 кг, що є на 1550 кг менше, ніж зазначено у накладній; в накладній №48862932 у вагоні №54780937 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 68400 кг, що є на 1600 кг менше, ніж зазначено у накладній. Вказані обставини засвідчені в акті загальної форми №253 від 08.10.2015 та комерційному акті РА №004164/79 від 08.10.2015.

Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі), та виявленою і засвідченою комерційним актом масою вантажу, позивач на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізному документі масу вантажу у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 43650 грн 00 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908, ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобовязань.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст.23 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником (ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.52 Статуту залізниць на станціях призначення залізниця зобовязана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

08.10.2015 вантажоодержувачем відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго ДТЕК Дніпропетровська ТЕС подана заявка №262 з вимогою провести переважування маси вантажу у вагонах №59426387 та №54780937.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 2% (маси вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані).

В результаті переважування вантажу на станції Ігрень Придніпровської залізниці залізницею перевірена маса вантажу, що перевозився за залізничною накладною №48862932 у вагонах №59426387 та №54780937, відправником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит та виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу. Так, в накладній №48862932 у вагоні №59426387 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 68450 кг, що є на 1550 кг менше, ніж зазначено у накладній; в накладній №48862932 у вагоні №54780937 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 68400 кг, що є на 1600 кг менше, ніж зазначено у накладній.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

За обставинами виявленої у спірних відносинах невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу на станції Ігрень Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №253 від 08.10.2015 та комерційний акт РА №004164/79 від 08.10.2015.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати. У встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а, отже, недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Суд зазначає, що розходження визначення маси нетто, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній №48862932 у вагоні №59426387 70000 кг та масою, визначеною на станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці - 68450, в даному випадку перевищує норму природної втрати та граничного розходження на 1550 кг, що дорівнює 2,21%, тобто перевищує норму, яка передбачена для вантажів такого типу - 2%; у вагоні №54780937 70000 кг та масою, визначеною на станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці - 68400, в даному випадку перевищує норму природної втрати та граничного розходження на 1600 кг, що дорівнює 2,29%, тобто перевищує норму, яка передбачена для вантажів такого типу - 2%.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З акту загальної форми №253 від 08.10.2015 та наведеного в позовній заяві розрахунку вбачається, що розмір провізної плати за вагони №59426387 та №54780937 становить 4365 грн 00 коп., відповідно, пятикратний розмір провізної плати за вагони №59426387 та №54780937 складає - 43650 грн 00 коп.

Відносно доводів відповідача про те, що сторони погодили перевезення вантажів на особливих умовах, господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, передбачено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та обєму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобовязаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Згідно з п.7 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Телеграмою від 01.10.2015 залізниця надала згоду строком до 01.11.2015 відповідачу здійснювати визначення ваги вугілля при відвантаженні зі станції Довжанська Донецької залізниці розрахунковим способом шляхом обміру.

Водночас, пп.3.18 п.3 Розяснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею передбачено, що стаття 23 Статуту надає право під час

перевезення масових вантажів у випадках, передбачених пунктом 6.1 Правил оформлення перевізних документів, оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість

місць. Отже, у разі виявлення недостачі в окремому вагоні норму природної втрати та граничне розходження визначення маси нетто слід застосовувати саме щодо цього вагона, а не до загальної маси всього маршруту або групи вагонів. Якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, повязаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу. Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Таким чином, переважування позивачем вагонів №59426387 та №54780937 на 150-тонних тензометричних вагах здійснено у відповідності до вимог Статуту залізниць України та Правил видачі вантажів, з огляду на що доводи відповідача в зазначеній частині судом відхиляються.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу.

Відносно заяви відповідача про зменшення розміру штрафу господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причин неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Підпунктом 6.4 п.6 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею передбачено, що відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

В обгрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що він фактично знаходиться за адресою: вул.Енгельса, б.1, м.Свердловськ Луганської області, основні активи і потужності підприємства розташовані в м.Свердловськ Луганської області, тобто здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції; що місто Свердловськ Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 №428-р; що підприємство перебуває у дуже тяжкому фінансовому стані, про що свідчать звіт про сукупний дохід за 2015 рік та баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2015; що за перевезення вантажу позивач отримав перевізну плату у повному обсязі; що позивачу не заподіяно збитків невідповідністю маси вантажу в накладній даним комерційного акту.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд враховує, що фактично потужності підприємства відповідача та основні засоби знаходяться на території проведення антитерористичної операції в м.Свердловську Луганської області, що унеможливлює ведення господарської діяльності у повному обсязі, що майновий стан відповідача погіршився по відношенню до минулих період та наявністю значних збитків, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2015 та звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 рік.

З огляду на викладене, а також те, що наявність будь-яких збитків, викликаних невідповідністю маси вантажу у вагонах №59426387 та №54780937, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися, суд, керуючись приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нарахований позивачем штраф на 50%, тобто до 21825 грн 00 коп.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Свердловантрацит, вул.Гоголя, б.24а, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 37596090, на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, вул.Тверська, б.5, м.Київ, ідентифікаційний код 40075815, в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, пр.Карла Маркса, б.108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237, штраф за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 21825 грн 00 коп., судовий збір у сумі 1378 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.04.2016.

Суддя С.В. Смола