Рішення № 57281235, 20.04.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 квітня 2016 р.

Справа № 903/128/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", м. Кременчук, Київська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагро ЛТД", м. Луцьк

про стягнення 27 673 грн. 80 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "АвтоКраз" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагро ЛТД" 23 100 грн. 00 коп. попередньої оплати, 2 956 грн. 80 коп. пені, 1 617 грн. 00 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору.

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань по поставці товару за договором купівлі-продажу №765/15 від 06.10.2015 року.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників у судове засідання не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Направлені відповідачу на юридичну адресу (витяг з ЄДР станом на 29.03.2016 року (а.с. 85-88)) ухвали суду від 16.03.2016 року, 30.03.2016 року повернуті об'єктом поштового зв'язку з позначкою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 100-102, 104-406).

Відповідно до абз. 3 п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов’язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе, з врахуванням передбачених ст. 69 ГПК України строків розгляду справи, згідно ст. 75 ГПК України розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

06.10.2015 року між ПАТ "Автокраз" та ТОВ "Перший український маркет хімічної сировини" укладено договір купівлі-продажу № 765/15 (далі договір, а.с. 15).

Згідно відомостей з ЄДРПОУ, Бюлетеню державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців № 337 (32) від 30.11.2015 року (повідомлення 13540564) ТОВ "Перший український маркет хімічної сировини" змінено назву на ТОВ "Волиньагро ЛТД" та адресу на м. Луцьк, вул. Некрасова, буд. 14 (а.с. 27-34).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 765/15 від 06.10.2015 року.

Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу. Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 655 - 697 ЦК України.

Згідно п.п. 1, 1.1, 1.2, 1.3, 2, 3, 4, 9, 17 договору позивач зобов’язується передати, а відповідач прийняти та оплатити товар, що вказаний у рахунку продавця № 752 від 05.10.2015 року, а саме: поліетилен високого тиску та полістирол в кількості 600 кг. Ціна за одиницю товару згідно рахунку, сума договору складає 25 500 грн. 00 коп. разом з ПДВ та не може перевищувати 100 000 грн. 00 коп. Після попередньої оплати ціни не змінюються. Форма оплати - 100% попередня оплата в національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця, зазначений у даному договорі. Продавець зобов'язується передати товар покупцю в строк п'яти календарних днів з моменту списання коштів на користь продавця. При прострочені передачі товару продавець сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1% від вартості непереданого в строк товару за кожен день прострочення, а при прострочені більше тридцяти днів - додатково штраф у розмірі 7% від вартості товару. Цей договір набирає чинності лише після заповнення усіх граф тексту договору, виконання продавцем п. 16 даного договору та його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату на суму 25 500 грн. 00 коп., у відповідності до виставленого відповідачем рахунку № 752 від 05.10.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 7988 від 08.10.2015 року (а.с. 16-17).

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, поставивши продукцію лише на 2 400 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 347 від 09.10.2015 року (а.с. 18).

Направлені на адресу відповідача листи № 998-21/50 від 20.10.2015 року, № 1029-51/50 від 27.10.2015 року, № 1061-51/50 від 05.11.2015 року, претензія-вимога № 12/16-84 від 03.12.2015 року про повернення грошових коштів у зв'язку з не виконанням умов договору, залишені ТОВ "Волиньагро ЛТД" без відповіді та задоволення (а.с. 19-26).

Частинами 2, 3 ст. 693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сума неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 23 100 грн. 00 коп. (25500,00 грн. - попередня оплата, 2400,00 грн. вартість поставленого товару) підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 956 грн. 80 коп. пені та 1 617 грн. 00 коп. штрафу.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Таким чином, ці види штрафної договірної відповідальності мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, як спосіб забезпечення, ще й повинні мати компенсаційний характер санкції за порушення господарсько-правових зобов'язань. Норми господарського права не визначають, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, при порушенні строків виконання якого до боржника застосовуються штрафні санкції. Згідно ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим кодексом. Тому в даному випадку слід керуватися нормами господарського права та частини 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість застосування такого виду як пеня за прострочку виконання не грошового договірного зобов'язання в розмірі, обумовленому сторонами в договорі згідно норм ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору.

Постановами Верховного Суду України від 22.11.10 р. № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 р. № 06/113-38 встановлено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну поставки продукції пені у розмірі 0.1 % від вартості непереданого в строк товару за кожен день прострочення, а при прострочені більше тридцяти днів додатково штраф у розмірі 7% від вартості товару; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.

Нараховані позивачем 2 956 грн. 80 коп. пені, 1 617 грн. 00 коп. штрафу підставні та підлягають до стягнення.

Задовольняючи одночасно позовні вимоги про стягнення як пені, так і штрафу за порушення одних й тих самих грошових зобов'язань, суд виходить з того, що чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій. Тобто, пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір штрафних санкцій.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагро ЛТД" (м. Луцьк, вул. Некрасова, 14, код ЄДРПОУ 39380246) на користь публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735)

- 23 100 грн. 00 коп. основного боргу, 2 956 грн. 80 коп. пені, 1 617 грн. 00 коп. штрафу та 1378 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 29 051 грн. 80 коп. (двадцять дев'ять тисяч п'ятдесят одна грн. 80 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук