Ухвала суду № 57280929, 20.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2016 року № 810/1299/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0004671702 від 20.03.2015 та №0004781701 від 28.03.2016.

В силу положень пунктів 3 та 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

В силу положень частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом була проведена перевірка за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт №3482/1703/НОМЕР_1 від 23.09.2014.

Однак позивачем не приєднаний до позовної заяви даний доказ та не повідомлено суд про причини неможливості його надання, що відповідно є порушенням положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, як вбачається із наданих копій документів, які додані до позовної заяви, вони не містять обов'язкових реквізитів, встановлених законодавцем для засвідчення копії документа.

Так, стандарт вимог до оформлення організаційно-розпорядчих документів - постанов, розпоряджень, наказів, положень, рішень, протоколів, актів, листів тощо, створюваних в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності, викладений в Національному стандарті України, затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003р. (далі - Стандарт).

Відповідно до пункту 1.2 Стандарту, цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Розділом 4 Стандарту визначений склад реквізитів документів, до яких віднесено, зокрема, відмітку про засвідчення копії, який згідно абзацу 2 пункту 4.4 Стандарту використовується при виготовленні копії документу.

Згідно з підпунктом 5.27 пункту 5 Стандарту, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Таким чином, додані до позовної заяви копії всіх документів, що приєднуються до неї мають бути належним чином засвідчені, в той же час як позивачем додано лише ксерокопії вказаних документів, які не містять обов'язкових реквізитів згідно вимог Національного стандарту України.

Крім цього, згідно з частиною першою статті 9 Закону України № 3674-VI від 8 липня 2011 року Про судовий збір за подання позову за місцем розгляду справи сплачується судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як убачається із матеріалів справи, до адміністративного позову приєднано квитанцію №0.0.533595460.2 від 11.04.2016 про сплату судового збору у загальному розмірі 551 грн. 21 коп.

Проте згідно із даними, які містяться у програмі Судовий збір, відсутні відомості про зарахування зазначеної суми до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв'язку з цим додана до позовної заяви квитанція від 11.04.2016 не може вважатися належним доказом сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.09.2015 №800/362/15 (51091911) та в Аналізі практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачеві часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 30 травня 2016 року шляхом подання до суду належним чином засвідчених документів, доданих до позовної заяви; належним чином завіреної копії акта перевірки позивача за №3482/1703/НОМЕР_1 від 23.09.2014 (у двох екземплярах для суду та відповідача) та довідки від відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби про зарахування сплаченого судового збору до Державного бюджету України або повідомити суд про причини неможливості їх надання.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.

2. Позивачеві у строк до 30 травня 2016 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.