Рішення № 57277981, 20.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/15066/14-ц 20.04.2016 20.04.2016 20.04.2016

Провадження №22-ц/784/939/16

Справа №490/15066/14-ц

Провадження № 22ц/784/939/16 Головуючий у 1-ї інстанції Батченко О.В.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Лівшенком О.С.,

за участю: відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами

ОСОБА_2,

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

(далі ПАТ КБ «ПриватБанк»)

на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 грудня 2015 року

за позовом

ПАТ КБ «ПриватБанк»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до позичальника ОСОБА_2 про стягнення 16 826 грн. 71 коп. заборгованості за договором про відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та її обслуговування.

Позивач зазначав, що позичальник ОСОБА_2 в порушення умов укладеного з ним 28 вересня 2009 року договору у встановлені строки не погашає тіло кредиту і проценти за користування кредитом, а тому він має право вимагати повернення кредитних коштів з урахуванням неустойки.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 грудня 2015 року провадження за позовом банка до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрито в частині суми заборгованості, яка утворилася станом на 31 травня 2011 року, та складалася із заборгованості за тілом кредиту, штрафам, та нарахованої суми процентів на зазначений час.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 грудня 2015року позов банка задоволено частково, ухвалено про стягнення на його користь із ОСОБА_2 суму заборгованості за процентами за період з 1 червня 2011 року по 1 лютого 2013 року в розмірі 5124 грн. 00 коп. та 2 116 грн. 20 коп. судових витрат на правову допомогу. В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким у зазначених вимогах банка відмовити.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», також посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині відмови у задоволенні позову і судових витрат, скасувавши його та ухвалите нове, яким стягнути на користь банка усю суму заборгованості за процентами, а в іншій частині залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2006 року за заявою ОСОБА_2 було оформлено письмовий договір з ПАТ КБ «ПриватБанк» на видачу кредитного ліміту з використанням кредитної картки, за яким відповідач отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 4 600грн. 00коп. під 36 % річних.

За договором позичальнику було видано платіжну картку «Універсальна» №4149605364723528 0909 строком дії до вересня 2009 року.

У 2011 році, у звязку з невиконанням узятих на себе позичальником зобовязань, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся із позовом до суду.

12 листопада 2012 року рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва, зміненим рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 21 січня 2013 року, позов банка задоволено частково, та на його користь із позичальника ОСОБА_2 стягнуто 10662 грн. 20 коп. заборгованості за кредитом, яка утворилася станом на 31 травня 2011 року і складалася з: 4 378 грн. 95 коп. заборгованості за тілом кредиту, 5 537 грн. 43 коп. заборгованості за процентами та штрафів на суму 745 грн. 82 коп. (а.с.39-45).

4 лютого 2013 року за платіжними дорученнями №№ 41607737, 41604875, 41612013 заборгованість відповідача ОСОБА_2, визначена на підставі судових рішень, погашена повністю.

23 жовтня 2013 року примусове виконання за виконавчим листом, виданим на виконання ухвалених судом рішень, закінчено, у звязку з фактично повним його виконанням боржником на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.46-49).

В той же час, станом на 31 жовтня 2014 року банком додатково нарахована заборгованість відповідача за договором, яка складається: із заборгованості за тілом, штрафами і процентами, нарахованими станом на 31 травня 2011 року, що стягнута за рішенням суду та виконана боржником 4 лютого 2013 року, у звязку з чим на підставі ухвали суду від 30 грудня 2015 року провадження за цими вимогами закрито; та заборгованості за процентами розрахованими за ставкою 72% річних і за період з 1 червня 2011 року по 31 жовтня 2014 року (а.с.5-7).

Отже, установивши такі факти, суд першої інстанції вірно визначився із характером спірних правовідносин, врахував положення ст. ст. 509, 526, 599, 610, 1054 ЦК України, відповідні умови та правила надання банківських послуг і правила користування платіжною карткою, а також наявність інших обставин, які мають істотне значення для справи, і обґрунтовано задовольнив позов банка в частині стягнення процентів за період з 1 червня 2011 року по час фактичного виконання боржником зобовязань 4 лютого 2013 року.

Такі висновки місцевого суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України у справі за №6-1206цс15, з якої вбачається, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

За цих же обставин, немає підстав для нарахування банком та стягнення на його користь процентів, після реального повернення йому коштів боржником, тобто після погашення відповідачем боргу, а саме за період з 5 лютого 2013 року по 31 жовтня 2014 року.

Тому висновки місцевого суду за такими обставинами справи є правильними та узгоджуються з нормами матеріального права.

В той же час, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимог частково, не звернув увагу на те, що заборгованість за процентами у період з 1 червня 2011 року по лютий 2013 року розрахована банком, виходячи із ставки в 72% річних, що не передбачено умовами договору, а відтак, у банка є право тільки на отримання від позичальника процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за вказаний період із ставки в 36% річних.

Вказаним обставинам суд першої інстанції оцінки не дав та припустився помилки щодо розміру суми нарахованої заборгованості за процентами.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості за процентами підлягає зміні у відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, із стягненням на користь банка 2688 грн. 68 коп. заборгованості за процентами, розрахованої із ставки 36% річних за період з 1 червня 2011 року по 4 лютого 2013 року.

Виходячи з наведеного, та керуючись положенням статей 84, 88 ЦПК України, також слід розподілити судові витрати наступним чином: стягнути з відповідача на користь банка 38 грн. 91 коп. витрат за розгляд справи у суді першої інстанції, і з банка на користь відповідача 133 грн. 98 коп. витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а також витрати на правову допомогу в сумі 744 грн. 00 коп., з урахуванням обсягу вирішених вимог, наданих підтверджень понесених ним витрат, складнощі справи та участі адвоката у її розгляді.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 грудня 2015року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2688 грн. 68 коп. заборгованості за процентами за період з 1 червня 2011 року по 4 лютого 2013 року і 38 грн. 91коп. судових витрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 744 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу і 133грн. 98 коп. витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді