Рішення № 57275089, 19.04.2016, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3774/15-ц

Провадження № 2/628/104/16р

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року Купянський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді - Клімової С.В.

за участю секретаря - Бавики Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Купянську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення в м. Харкові, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторінг Україна" про визнання деяких положень кредитного договору недійсним, договору поруки припиненим та поновлення строку позовної давності, суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулись до суду з позовом, вимоги якого, 16.02.2016р. уточнили, змінивши предмет позову, до відповідачів ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення в м. Харкові, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторінг Україна" про визнання п.3 частини 1 та п.1.4 частини 2 кредитного договору № СМ-SМЕ 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 недійсним та договору поруки № SR- SME 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 припиненим, мотивуючи свої вимоги тим, що вимоги п.3 частини 1 та п.1.4 частини 2 зазначеного вище кредитного договору № СМ-SМЕ 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року, не відповідають вимогам чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, а саме ст. 1056-1 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" п.п.33. "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, а також закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг оскільки, на думку позивачів, встановлений кредитним договором прядок обчислення процентів дозволяє банку змінювати проценту ставку за кредитом за власним бажанням.

Крім того, за умовами п.1.1 Іпотечного договору (майнова порука), у ньому чітко не визначений строк припинення поруки, враховуючи те, що норма про дію цього договору до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не може розглядатися, як встановлення строку дії поруки, так як це не відповідає нормам ст. 252 ЦК України. У зв'язку з цим, є підстави вважати ці договори такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивачі подали заяву про поновлення стоку позовної давності, виходячи з того, що позивачем ОСОБА_1 проводилися оплати по кредиту у 2013 і 2014 роках, що переривало строк позовної давності. Також, оскільки строк позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а враховуючи те, що позивачу з матеріалів справи стало відомо, що строк у зобов'язанні за договором позики від травня 2008 року не визначений, отже позовна давність по вимогам про звернення стягнення на предмет іпотеки починається від моменту виникнення права пред'явлення вимоги про виконання зобовязань застави, крім того, про існування договору факторингу позивачу стало відомо у вересні 2015 року з матеріалів № 626/2502/15-ц про визнання прилюдних торгів недійсними, яка розглядається у суді.

Представник відповідача ТОВ «ОТП Факторінг Україна» надав заперечення на позов та заяву про застосування строків позовної давності, де вказується на наявність підстав для відмови в позові у звязку з пропуском строку позовної давності, так як предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання недійсними і припиненими договорів, укладених у 2008 році, тобто більше ніж 3 роки тому, більш того, у позові немає жодних поважних причин для поновлення цього строку. Щодо числених посилань позивачів та/або їх представника на норми, що регулюють правовідносини за договором іпотеки, представник відповідача зазначає, що вказані норми при вирішенні спору, застосуванню не підлягають, оскільки, оскарження предмету іпотеки не є предметом спору. Доводи позивачів та/або їх представника щодо припинення договору поруки також є безпідставними, оскільки, відповідно до п. 2.1. спірних договорів поруки, визначено, що боржник зобов'язаний сплатити відсотки за користування отриманими ним кредитними коштами, наданими згідно з Кредитним договором, в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені в кредитному договорі. Відповідно до п. 2.2. спірного договору поруки, визначено, що порукою забезпеченні боргові зобов'язання у разі зміни їх суми, відповідно до п. 2.1 цього договору. Оскільки, п. 2.1. Договору поруки передбачений обов'язок щодо сплати відсотків по кредиту і п. 2.2. Договорів чітко визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у випадку зміни (збільшення) суми процентів за користування кредитними коштами. Таким чином, оскільки, збільшення обсягу відповідальності поручителя було передбачено договорами поруки - підстави для задоволення позову в частині визнання договору поруки припиненим відсутні.

Сторони в судове засідання не зявилися.

Позивачі надали до суду клопотання про розгляд справи за їхню відсутність та у відсутність їхнього представника за дорученням, позовні вимоги та уточненні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, які просять суд задовольнити, заперечень проти прийняття заочного рішення не мають.

Представники відповідачів ЗАТ «ОТП Банк», "ОТП Факторінг Україна" до суду не з'явилися, хоча належним чином були сповіщені про час і місце проведення судових засідань, про що свідчать поштові повідомлення. Будь-яких письмових заяв про відкладення судового засідання або про поважність причин неявки, на адресу суду не надали.

Згідно ч.2 і.4 ст. 169 ЦПК України неявка представника відповідача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Зясувавши думку позивачів, ТОВ «ОТП Факторінг Україна» дослідивши письмові докази по справі, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Так, судом встановлено, що предметом спору відповідно до позовних вимог та уточненої позовної заяви є деякі положення кредитного договору № СМ-SМЕ 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, а саме п.3 частини 1 та п.1.4 частини 2, які позивачі просять визнати недійсними.

За договором поруки № SR- SME 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4, позивачі відповідають перед відповідачем ЗАТ "ОТП Банк" як солідарні боржники по виконанню боргових зобовязань. Статею 4 п.4.1 зазначеного договору передбачено, що договір поруки діє до повного виконання позивачем ОСОБА_1 боргових зобовязань за кредитним договором № СМ-SМЕ 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року. (а.с.13).

Відповідно до ст..553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином договір поруки № SR- SME 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4, який позивачі просять суд визнати припиненим, є невідємлемою частиною кредитного договору № СМ-SМЕ 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року, укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1

Однак, в якості доказу кредитний договір № СМ-SМЕ 700/131/2008 від 11 квітня 2008 року укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, позивачами в розпорядження суду не наданий, що не дає можливості суду дослідити спірні положення договору, дати їм належну правову оцінку та на підставі ст..256, 257 ЦК України вирішити питання щодо застосування строку позовної давності.

Згідно п.п.26,27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета

доказування.

Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та

враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які

вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний

доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або

заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості

доказів (статті 58, 59 ЦПК) в порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, оцінивши достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності вважає, що позивачами не доведено перед судом свого позову, що є їхнім обовязком, відповідно до ст. 10 ЦПК України, при цьому суд сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи розяснював сторонам їх права та обовязки, попереджував про вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав.

На підставі викладеного суд вважає, що позов є необґрунтований та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 209, 212, 214-218 ЦПК України, ст..ст.203, 215, 236,524, 559, 553 ЦК України, ст. ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення в м. Харкові, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторінг Україна" про визнання деяких положень кредитного договору недійсним, договору поруки припиненим та поновлення строку позовної давності залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Купянський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В.Клімова