Постанова № 57269936, 14.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року 17:29м. ПолтаваСправа № 816/243/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Проміндустрія-2010" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29 лютого 2016 року Приватне підприємство "Проміндустрія-2010" (надалі по тексту також - ПП "Проміндустрія", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту також - ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2015 року №0000702310 та №0000712310.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є акт від 11 листопада 2015 року № 2691/16-01-22-04-12-39283622 про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Проміндустрія - 2010" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04 липня 2014 року по 05 листопада 2015 року. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення позивачем статті п. 138.1 статті 138, п.п.139.1.9 статті 139, п.198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки господарські операції з ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

15 березня 2016 року до суду надійшли письмові заперечення, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на висновки позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Проміндустрія - 2010" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04 липня 2014 року по 05 листопада 2015 року, оформленої актом від 19 листопада 2015 року №2691/16-01-22-04-12/39283622. Вважає, що господарські операції позивача з придбання товарів у ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг" є безтоварними, оскільки ПП "Проміндустрія - 2010" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

ПП "Проміндустрія - 2010", ідентифікаційний код 39283622, зареєстроване як юридична особа /а.с.41, т.1/, є платником податку на додану вартість з 01 серпня 2014 року, що підтверджується витягом №1416014500210 з реєстру платників податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с.40, т.1/, одним із видів діяльності позивача за КВЕД є виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., лиття легких кольорових металів та неспеціалізована оптова торгівля /а.с.47, т.1/.

У термін з 06 листопада 2015 року по 12 листопада 2015 року ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Проміндустрія - 2010" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04 липня 2014 року по 05 листопада 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №2691/16-01-22-04-12/39283622 від 19 листопада 2015 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.138.1 статті 138, п.п.139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 52273 грн., в тому числі у 2014 році 52273 грн та п.198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 58080,71 в тому числі у серпні 2014 року на суму 7500 грн, вересні 2014 року на суму 14334 грн та жовтні 2014 року на суму 36246,71 /а.с.51-74, т.1/

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000702310 від 03 грудня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 65341,25 грн в тому числі 52273 грн - за основним платежем, 13068,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 109, т.1/.

- №0000712310 від 03 грудня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 72601,25 грн в тому числі 58081 грн - за основним платежем, 14520,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.110, т.1/.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 03 грудня 2015 року №0000702310 та №0000712310, суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що спірне донарахування грошового зобов'язання зі сплати ПДВ контролюючим органом здійснено на підставі відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг", які є фактично безтоварними, а також пов'язується з порушенням позивачем податкового законодавства, у вигляді допущення недоліків при складанні первинних документів.

Згідно з підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок та правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено обов'язкові реквізити, які зазначаються у податковій накладній.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд також враховує, що пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Фірма Селеста» (Продавець) укладено договір поставки від 04 серпня 2014 року №04-08/14, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: алюміній АК 12 /а.с.79, т.1/.

ТОВ "Фірма Селеста" виписано позивачу податкову накладну №10 від 04 серпня 2014 року, на алюміній АК 12 без пч. на 1800 кг, на загальну суму 45000, у тому числі ПДВ - 7500 грн /а.с.107, т.1/

Податкова накладна, складена ТОВ "Фірма Селеста", відповідає вимогам п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Зауважень до оформлення податкових накладних, а також видаткових накладних в акті перевірки не зазначено.

В акті перевірки ПП "Проміндустрія - 2010" наявні посилання щодо відсутності реєстрації ТОВ "Фірма Селеста" податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу другого частини 11 підрозділу 2 розділу 10 Податкового кодексу України "Перехідні положення" (у редакцій чинній на дату спірних правовідносин) податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Оскільки, сума ПДВ у виписаній ТОВ "Фірма Селеста" складає 7500 грн і не перевищує 10 тисяч гривень, тому податкова накладна не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Фірма Селеста" згідно укладеного договору №04-08/14 від 04 серпня 2014 року позивач підтверджує видатковою накладною № 0804/01 від 04 серпня 2014 року, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с.105, т.1/.

Отриманий від ТОВ "Фірма Селеста" товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за серпень 2014 року /а.с. 131, т.2/.

На підтвердження здійснення позивачем оплати товару отриманого від ТОВ "Фірма Селеста" позивачем надано копію платіжного доручення /а.с. 108, т.1/.

Як встановлено з пояснень позивача, доставка товару від ТОВ "Фірма Селеста" здійснювалася за його рахунок, автомобілем Богдан 20, фургон-С, вантажний фургон НОМЕР_4, що підтверджується товарно-транспортною накладною /а.с.106, т.1/.

Придбаний товар - Алюміній АК 12, використовувався ПП "Проміндустрія - 2010" для виготовлення настілів ЕТК 330.10.000.018 та настілів ЕТК 330.10.000.018, які в подальшому реалізовано ТОВ «Інструментальний завод» за договором №11140/010153/з від 04 серпня 2014 року /а.с.60-61, т.2/, що підтверджується наявними в справі копіями видаткових накладних, довіреностями, товарно-транспортними накладними /а.с.60-81, т.2/.

Наявність у позивача нежитлових приміщень для здійснення господарської діяльності підтверджується договором оренди №1 від 01 серпня 2014 року та актом прийому-передачі від 01 серпня 2014 року, відповідно до якого ПП "Проміндустрія - 2010" передано компресорну площею 131,4 кв.м., підсобне приміщення 8 кв.м., кабінет площею 2 кв.м.

В якості доказів про наявність у ПП "Проміндустрія - 2010" обладнання для виготовлення настілів ЕТК 330.10.000.018 до матеріалів справи надано договір оренди №01/01 від 01 серпня 2014 року, додаток №1, в якому зазначено перелік обладнання, що передано в оренду та акт приймання-передачі обладнання за вказаним договором /а.с.197-198, т. 1/.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Проміндустрія - 2010" в період з серпня по жовтень 2014 року мало достатню кількість працівників для здійснення господарської діяльності по литтю легких кольорових металів /а.с. 211-212, т.3/.

Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та не спростовані відповідачем.

В період з вересня по жовтень 2014 року позивач мав господарські правовідносини з ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" по поставці деталей для пресформи на загальну суму 223484 грн, в тому числі ПДВ - 37247,33 грн на підставі договорів поставки:

- №9-01-2014Г від 01 вересня 2014 року з ТОВ "Емтіпрод" /а.с.78, т.1/;

- №9-10/14 від 09 жовтня 2014 року з ТОВ "Арторіум Груп" /а.с.76, т.1/;

- №0110-2014КМ від 01 жовтня 2014 року з ТОВ "Прімарі Білдінг" /а.с.77, т.1/.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ "Емтіпрод" видано позивачу рахунок-фактуру №090901 від 09 вересня 2014 року, податкову накладну № 7 від 09 вересня 2014 року, видаткову накладну № 0909/01 від 09 вересня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: плита толкателей 0542-7510А/03 - 1 шт., опора толкателей 0542-7510А/04 - 1 шт., вставка неподвижна 0542-7510А/07 - 1 шт., вставка подвижна 0542-7510А/08 - 1 шт., вставка подвижна 0542-7510А/09 - 1 шт., вставка подвижна 0542-7510А/10 - 1шт., направляюча 0542-7510А/11 - 1 шт., толкалеть 0542-7510А/13 - 25 шт., втулка литнікова 0542-7510А/14 - 1 шт., вставка 0542-7510А/19 - 4 шт., втулка 0542-7510А/21 - 1 шт., стержень 0542-7510А/24 - 1 шт., вставка 0542-7510А/26 - 1 шт., на загальну суму 86004 грн, в тому числі ПДВ - 14334 грн /а.с.99-100, 102 т.1/.

В ході виконання договору від ТОВ "Арторіум Груп" видано позивачу рахунок-фактуру №100902 від 09 жовтня 2014 року, податкову накладну №9 від 09 жовтня 2014 року, видаткову накладну № 1009/02 від 09 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: плита толкателей 0542-7511А/06 - 1 шт., опора толкателей 0542-7511А/05 - 1 шт., вставка 0542-7511А/11 - 1 шт., толкатель 0542-7511А/18 - 3 шт., втулка 0542-7511А/07 - 2 шт. на загальну суму 51480 грн, в тому числі ПДВ - 8580 грн /а.с.80-81,83 т.1/.

На підтвердження виконання умов договору ТОВ "Прімарі Білдінг" видано позивачу:

- рахунок - фактуру №100202 від 02 жовтня 2014 року, податкову накладну № 2 від 02 жовтня 2014 року, видаткову накладну № 1002/01 від 02 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: плита толкателей 0542-7510А/03 - 1 шт., опора толкателей 0542-7510А/04 - 1 шт., вставка нерухома 0542-7510А/07 - 1 шт., вставка рухома 0542-7510А/08 - 1 шт., вставка рухома 0542-7510А/09 - 1 шт., вставка рухома 0542-7510А/10 - 1шт., на загальну суму 59400 грн, в тому числі ПДВ - 9900 грн /а.с.94-95, 97 т.1/;

- рахунок - фактуру №100203 від 03 жовтня 2014 року, податкову накладну № 3 від 03 жовтня 2014 року, видаткову накладну № 1003/01 від 03 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: направляюча 0542-7510А/ - 1 шт., толкатель 0542-7510А/13 - 25 шт., втулка литнікова 0542-7510А/14 - 1 шт., вставка 0542-7510А/19 - 4 шт., втулка 0542-7510А/21 - 1 шт., стержень 0542-7510А/24 - 1шт., вставка 0542-7510А/26 - 1 шт., на загальну суму 26600 грн, в тому числі ПДВ - 4433,33 грн /а.с.89-90, 92, т.1/.

Податкові накладні, складені ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг", відповідають вимогам п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Зауважень до оформлення податкових накладних, а також видаткових накладних в акті перевірки не зазначено.

Отриманий від ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за вересень, жовтень 2014 року /а.с. 133-138, т.2/.

Розрахунок за отриманий товар позивачем проведено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи /а.с.93,98, 103,161 т.1/.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що доставка товару від зазначених контрагентів здійснювалася позивачем за допомогою автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить директору ПП "Проміндустрія - 2010" ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, і який має посвідчення водія серії НОМЕР_3 /а.с.31-32, т.2/.

Щодо зауважень відповідача, які були подані в ході судового розгляду справи, про нікчемність договору оренди автомобіля, що укладений між фізичною особою ОСОБА_3 та ПП "Провіндустрія - 2010" суд зазначає наступне.

За вимогами Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203).

Відповідно до статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Суд погоджується з доводами відповідача, що договір оренди легкового автомобіля №01/08-2014 від 01 серпня 2015 року, який наданий до матеріалів справи, підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно, наданий представником позивач договір оренди легкового автомобіля №01/08-2014 від 01 серпня 2015 року не визнається судом як належний та допустимий доказ.

Проте, з пояснень представника позивача встановлено, що перевезення товару від ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" здійснювалося директором ПП "Проміндустрія - 2010" ОСОБА_3, його власним автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1. На підтвердження права власності на автомобіль та права керування транспортним засобом надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та посвідчення водія серії НОМЕР_3, копії яких долучено до матеріалів справи /а.с.31-32, т.2/.

Відповідно до наказу №1-к від 03 липня 2014 року ОСОБА_3 є директором Приватного підприємства "Проміндустрія - 2010" /а.с.17, т.2/.

Оскільки, законодавством не передбачено заборон щодо використання власного транспортного засобу, що належить на праві власності особі, для здійснення господарської діяльності в цілях приватного підприємства, судом не ставиться під сумнів доставка товару від ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" ОСОБА_3, який одночасно є директором такого приватного підприємства.

В той же час, необхідно зазначити, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є акт перевірки, в якому фіксуються порушення.

В ході дослідження акту перевірки №2691/16-01-22-04-12/39283622 від 19 листопада 2015 року, зауважень щодо транспортування товару від спірних контрагентів до первинних документів, в тому числі до товарно-транспортних накладних відсутні, тому, суд не може взяти до уваги посилання відповідача, які надані в ході судового розгляду справи, оскільки оскаржуванні рішення сформовані та винесені на підставі висновків акту перевірки позивача, які в свою чергу не містять вказаних зауважень. Таким чином, вказані зауважені представника відповідача не є належними.

Придбаний позивачем товар у ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Прімарі Білдінг" реалізований ТОВ "Інструментальний завод" за договором №11 14/0 10 153/3 від 04 серпня 2014 року та за договором №11 14/0 10 160з від 18 серпня 2014 року, також частина товару придбана у ТОВ "Прімарі Білдінг" реалізовано ТОВ "Полтаваіндустрія" за договором поставки №15 від 01 серпня 2014 року, що підтверджується копіями документів, які наявні в матеріалах справи /а.с.53-79, 113-114, 116 - 122, т.2/.

Отже, придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства.

Посилання податкового органу в акті перевірки /а.с. 60, 61, 63 т.1/ на встановлені Системою співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжності задекларованих показників по взаємовідносинах ПП "Проміндустрія - 2010" з ТОВ "Арторіум Груп" на суму ПДВ 8580 грн та на податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Емтіпрод" та ТОВ "Прімарі Білдінг" по взаємовідносинах з позивачем /а.с. 141 (зворот) - 152, т.2/, суд оцінює критично, оскільки законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від можливих порушень чинного законодавства контрагентами платника податку на додану вартість.

Також суд враховує, що встановлення фактів ухилення контрагентом від сплати податкових зобов'язань, порушення ним норм податкового законодавства не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для притягнення його до відповідальності, адже статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Викладене вказує на надання позивачем для перевірки та суду належних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують фактичне отримання товару від ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг", що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо завищення ПП "Проміндустрія - 2010" податкового кредиту за перевіряємий період за наслідками здійснення господарських відносин з ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг".

Надаючи оцінку здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Інвест Пак" суд виходить з наступного.

20 жовтня 2014 року між ПП "Проміндустрія - 2010" (покупець) та ТОВ "Інвест Пак" (продавець) укладено договір поставки №20 - 10/Т, відповідно до умов якого, останній зобов'язується передати у власність, покупець прийняти та оплатити товар, а саме: тігель ТЧ - 250, проволока ніхром F 80 д.4,5 мм, масло ТП - 30, чугуна болванка д.100*400 (п.1.1-1.2 Договору) /а.с.75, т.1/

На виконання умов договору ТОВ "Інвест Пак" виписано позивачу рахунок-фактуру №102202 від 22 жовтня 2014 року, податкову накладну №12 від 22 жовтня 2014 року, видаткову накладну №1022/02 від 22 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: тігель ТЧ - 250 - 3 шт., проволока ніхром F 80 д.4,5 мм - 75 м, масло ТП - 30 - 600 л, чугука болванка д.100*400 30 шт., на загальну суму 80000,28 грн, в тому числі ПДВ - 13333,38 грн /а.с.84-85,87 т.1/.

Податкова накладна, складена ТОВ "Інвест Пак", відповідає вимогам п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Зауважень до оформлення податкових накладних, а також видаткових накладних в акті перевірки не зазначено.

Товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за жовтень 2014 року /а.с. 136-138, т.2/.

Матеріалами справи підтверджено, що доставка товару від ТОВ "Інвест Пак" здійснювалася за рахунок позивача, автомобілем Богдан 20, фургон-С, вантажний фургон НОМЕР_4, що підтверджується товарно-транспортною накладною /а.с.86, т.1/.

Кошти за придбаний товар позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвест Пак", що підтверджується платіжним дорученням №97 від 24 жовтня 2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с.88 т.1/.

З письмових пояснень позивача встановлено, що тігель ТЧ - 250 в кількості 3 шт., проволока ніхром F 80 д.4,5 мм - 75 м, масло ТП - 30 - 600 л, чугуна болванка д.100*400 - 30 шт., використовувались як допоміжні матеріали у технологічному процесі лиття металів, для обслуговування обладнання (ливарних машин) та після виготовлення продукції і у зв'язку зі зношеністю цього товару в процесі роботи на кінець жовтня 2014 року був списаний на залишку матеріалів, що підтверджується актом списання №3 /а.с.8, т.2/.

Крім того, доданою до матеріалів справи Інструкцією з керівництва по експлуатації машини для лиття під тиском та додатком до даного керівництва підтверджується необхідність деталей придбаних у ТОВ "Інвест Пак" /а.с.95-112, т.2/.

Наявність обладнання на якому використовувалися товари придбані в ТОВ "Інвест Пак" підтверджується договором оренди від 01 серпня 2014 року укладеним з ПП "СП - Мир", додатком №1 до договору, актом приймання - передачі обладнання, відповідно до якого передано Спеціальне обладнання, крім іншого, ливарна машина /а.с.197-198 т.1/.

Також, в матеріалах справи наявні копії договорів щодо реалізації виготовленої продукції за допомогою ливарної машини /а.с.241-248, т.1, 1-7, т.2/.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

З урахуванням наведеного, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

На думку суду, позовні вимоги позивача в цій частині знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та не спростовані відповідачем.

Доводи відповідача про те, що згідно податкової інформації складеної працівниками ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у ТОВ "Інвест ПАК" відсутні виробничі потужності, транспортні засоби, складські та торгівельні приміщення, торговельне обладнання, сировина для здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що ТОВ "Інвест ПАК" не були виробниками поставлених позивачу товарів, а виступали посередниками, такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг" зареєстровані як юридичні особи та мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не було анульовано /а.с.162-193, т.1/.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг" із своєю господарською діяльністю та наявність всіх необхідних первинних документів, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, зафіксованих вищезгаданим актом перевірки, а відтак позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів вищезазначених господарських операцій із ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг".

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем статті 138, 139, 198 Податкового кодексу України по господарським операціям з ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг" за спірний період.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від №0000702310 та №0000712310 від 03 грудня 2015 року винесені ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області без врахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Проміндустрія-2010" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 грудня 2015 року: №0000702310 та №0000712310.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Проміндустрія-2010" (ЄДРПОУ 39283622) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2756 грн (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський