Рішення № 5726721, 16.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.09 р. Справа № 8/14пд

за позовом Приватного підприємства "Компанія Бліц Плюс", м.Макіївка, ЄДРПОУ 35833702

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка,

код НОМЕР_1

про визнання недійсним договору

Суддя Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Компанія Бліц Плюс", м.Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка, про визнання недійсним договору №1 від 10.10.2008р. оренди нежитлового приміщення загальною площею 6757,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність спірного договору оренди положенням законодавства, у зв'язку з відсутністю у відповідача права власності на предмет цього договору нежитлове приміщення площею 6757,3 кв.м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1. За таких обставин, приймаючи до уваги, що згідно із ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм належить власникові речі, за твердженням позивача, передача відповідачем в оренду нежитлового приміщення, яке не є його власністю, суперечить вимогам закону.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду Донецької області 16.03.2009р., проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність будь-яких порушень норм діючого законодавства під час укладання спірного договору.

24.02.2009р. відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача про визнання за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно будівлю торгівельного комплексу литера А, загальною площею 6757,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 24.02.2009р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на виникнення у нього права власності на нежитлове приміщення, внаслідок укладання договору від 27.12.2004р. купівлі-продажу та проведення реконструкції зазначеної нежитлової будівлі на підставі проектної документації.

Позивач у відзиві без номеру від 12.03.2009р, визнав зустрічні позовні вимоги, посилаючись на доведеність відповідачем права власності на предмет договору оренди нежитлове приміщення площею 6757,3 кв.м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Згідно п.1, ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України та ч.1 п.3 ст.174 Господарського кодексу України підставами виникнення зобовязань, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 27.12.2004р. між відповідачем (покупець) та ОСОБА_3 (продавець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі.

За умовами зазначеного договору, продавцем було передано у власність покупця нежитлову будівлю, яка розташована по АДРЕСА_1. За вказаною адресою знаходиться: А-1 критий ринок загальною площею 3164,5 кв.м; А3-2/3 адміністративної будівлі загальною площею 775,5 кв.м, що складає 3940,0 кв.м; 3-1-24 ларька, шлакоблочні загальною площею 482 кв.м; 4-1-3/5 частини будівлі зупинки “Ринок”; 5-1 столи торгові криті 1000 п.м.

Відповідно до ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п.10 договору купівлі-продажу від 27.12.2004р. сторонами встановлено, що право власності на нежитлову будівлю у відповідача виникає з моменту нотаріального посвідчення договору, державної реєстрації права власності у відповідних органах.

Згідно із п.1 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №671 від 26.05.2004р., державна реєстрація правочинів проводиться відповідно довимог Цивільного кодексу України шляхом внесення реєстратором відповідної інформації доДержавного реєстру правочинів.

При цьому, реєстратори - це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно здоговорами, укладеними задміністратором Реєстру, проводять державну реєстрацію правочинів, змін, внесених доних, відомостей про припинення їхдії, приймають запити, видають завірені витяги зРеєстру тавиконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Як встановлено судом, згідно з надписом, зробленим на другій сторінці договору купівлі-продажу від 27.12.2004р., останній був зареєстрований приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Васьковець В.В. у державному реєстрі за номером 3838.

Згідно із п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. (надалі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-теріторіальних одиниць.

Пункт 1.4 Тимчасового положення визначає, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням обєктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Положення додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення встановлює перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна. До даних документів віднесені договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу майна, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно (п. 1 Додатку 1 до п. 2.1 Типового положення).

За змістом витягу №6089430 від 29.12.2004р., судом встановлено, що 29.12.2004р. Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки” було зареєстровано право власності відповідача на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м.Макіївка, вул.Московська, буд.1 „а”.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений договором купівлі-продажу момент переходу права власності до покупця, враховуючи проведення нотаріального посвідчення договору та витяг №6089430 від 29.12.2004р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївка”, суд дійшов висновку, що відповідач набув право власності на нежитлову будівлю, яка розташована по АДРЕСА_1.

Як встановлено, рішенням Макіївської міської ради №30/81 від 22.03.2005р. вирішено питання про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки загальною площею 5,7250 га, розташованої по вул.Московській, буд.1 ”а” у Гірницькому районі м.Макіївки, для функціонування ринкового комплексу.

На підставі вищевказаного рішення, між Макіївською міською радою та Субєктом підприємницької діяльності - ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки від 01.04.2005р., посвідчений приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Сілаковою І.С. за реєстровим номером 975.

Отже, у відповідності до ст.ст. 124, 125 Земельного кодексу України відповідач набув право користування на умовах оренди вищезазначеною земельною ділянкою.

Згідно із ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому, за приписами ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Зокрема, ст.320 Цивільного кодексу України власникові надане право використовувати майно для здійснення підприємницької діяльності.

Статтею 23 Закону України «Про планування та забудову територій» передбачено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування обєктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво обєктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Як встановлено судом, на замовлення відповідача був розроблений ескізний проект реконструкції торгівельних рядів під торгівельний комплекс по АДРЕСА_1, який в подальшому затверджений 05.01.2005р. начальником Головного управління містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради, головним архітектором міста.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2005р. виконавчим комітетом Макіївської міської ради винесено рішення №906/2 про дозвіл Субєкту підприємницької діяльності - ОСОБА_2 проводити реконструкцію нежитлових будівель по АДРЕСА_1.

Як свідчать матеріали справи, на замовлення та кошти відповідача був розроблений робочий проект реконструкції нежитлових будівель під торгівельний комплекс по АДРЕСА_1, який затверджений комунальним підприємством містобудівництва, архітектури та проектування (ліцензія АБ № 104413). Одночасно, зазначений проект узгоджений з Головним управлінням містобудівництва та архітектури.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території» (в редакції, що діяла на момент видачі дозволу) дозвіл на виконання будівельних робіт це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення обєкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво обєкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

У разі здійснення реконструкції, реставрації капітального ремонту обєктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача є наявними документи, необхідні для отримання дозволу на виконання робіт з реконструкції обєкту нерухомості, а саме: договір від 27.12.2004р. купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка розташована: м.Макіївка, вул.Московська, буд.1 „а”; договір оренди земельної ділянки від 01.04.2005р.; рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради №906/2 від 17.08.2005р. „Про дозвіл Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 на проведення реконструкції нежитлових будівель по АДРЕСА_1.

У відповідності до визначеного, відповідачу, інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю виданий дозвіл №06/123 від 18.12.2006р. на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових споруджень по АДРЕСА_1 під торгівельний комплекс.

Як встановлено судом, в подальшому, на підставі отриманої погоджувальної документації, а також у відповідності до Архітектурно-планувального завдання №1 (на реконструкцію нежитлових будівель для організації торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1), на замовлення відповідача, здійснено реконструкцію спірної нежитлової будівлі.

Виходячи з наданих до матеріалів справи квитанцій, договорів підряду укладених з відповідачем, суд дійшов висновку, що реконструкція торгівельного комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, здійснена з використанням матеріалів, придбаних за рахунок Фізичної особи підприємця ОСОБА_2.

Відповідно наданого до матеріалів справи висновку фахівця будівельно-технічної експертизи №05/23/05/09 від 10.02.2009р., складеного експертом Приватного підприємства "Експерт-оцінка” Жуковим В.І. (свідоцтво НОМЕР_2 від 29.09.2000р.), встановлено, що будівля торгівельного комплексу під літерою «А» загальною площею 6757,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідає діючим будівельним нормативним правилам, є нерухомим майном та придатна для подальшої експлуатації за призначенням. Недоліків конструктивно-технічного характеру для вводу будівлі до експлуатації не встановлено.

Згідно до нормативних вимог, споруда будівлі торгівельного комплексу за літерою «А» відноситься за ступенем капітальності до першої групи та є капітальним будівництвом. За змістом висновку №05/23/05/09 від 10.02.2009р. спірні об'єкти позивача мають 100% ступінь готовності для вводу до експлуатації за призначенням.

Після проведення реконструкції, Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки» складено 09.01.2009р. технічний паспорт на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. За даними технічного паспорту, загальна площа споруди за літерою «А» становить 6757,3 кв.м.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що відповідачем на підставі рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради №906/2 від 17.08.2005р., проекту реконструкції, затвердженого висновком Головного управління містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради №316 від 20.12.2007р., дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових споруджень №06/123 від 18.12.2006р. було проведено реконструкцію нежитлових будівель під торгівельний комплекс по АДРЕСА_1, зокрема збільшено площу будівлі до 6757,3 кв.м.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Тобто, у відповідності до ст.328 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом. Правила щодо набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ встановлені ст.ст. 331, 332 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, приймаючи до уваги гарантовану законом можливість проведення власником реконструкції нерухомого майна, враховуючи відсутність будь-яких доказів порушення будівельних норм та правил при здійсненні відповідачем реконструкції нежитлової будівлі під торгівельний комплекс, за висновками суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 набула права власності на нерухоме майно будівлю торгівельного комплексу загальною площею 6757,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на спірне майно відповідач посилається на фактичне невизнання його прав позивачем.

Зокрема, позивач у позовній заяві стверджує про відсутність у відповідача права власності на спірне майно.

Як встановлено судом, у відзиві без номеру від 12.03.2009р. позивач зустрічні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За таких обставин, виходячи з того, що зустрічний позов про визнання права власності повністю доведений відповідачем, обґрунтований законодавством та фактичними матеріалами справи, вимоги про визнання права власності на нерухоме майно будівлю торгівельного комплексу під літерою А, загальною площею 6757,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Виходячи зі змісту позовної заяви, за твердженням позивача, договір №1 від 10.10.2008р. оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає вимогам закону.

Як встановлено судом, в обґрунтування факту невідповідності спірного договору оренди №1 від 10.10.2008р. вимогам закону позивач посилається, на відсутність у відповідача права власності на майно, яке є предметом цього договору.

Зокрема, як вказує позивач, у відповідності з вимогами ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Проте, згідно з висновками суду, викладеними вище, відповідач є власником нерухомого майна будівлі торгівельного комплексу загальною площею 6757,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Інших доказів невідповідності спірного договору оренди №1 від 10.10.2008р. вимогам закону позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що вимоги про визнання недійсним договору №1 від 10.10.2008р. недоведені фактичними обставинами справи, позов в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи, що спір, за висновками суду, виник внаслідок неправильних дій позивача, на останнього підлягають віднесенню судові витрати за первісним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом.

За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Компанія Бліц Плюс", м.Макіївка до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка про визнання недійсним договору №1 від 10.10.2008р. оренди нежитлового приміщення загальною площею 6757,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка до Приватного підприємства "Компанія Бліц Плюс", м.Макіївка задовольнити повністю.

Визнати право власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка на нерухоме майно будівлю торгівельного комплексу загальною площею 6757,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Бліц Плюс", м.Макіївка на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.03.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя