Ухвала суду № 57264511, 11.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6578/16-ц

Провадження № 2/760/3629/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про визнання права користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

07.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (відповідач-1), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (відповідач-2) про визнання права користування житловим приміщенням

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, у позовній заяві зазначено, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_1, користується всіма правами та несе всі обов'язки, які передбачені договором найму державного чи комунального жилого приміщення, забезпечує його схоронність, здійснює оплату за надані комунальні послуги, однак відповідач-2 пред'явив до нього вимогу про звільнення вищезазначеного жилого приміщення.

Таким чином, позивач не обґрунтував свої вимоги, зокрема не зазначив підстави та умови укладення договору найму державного чи комунального жилого приміщення, з ким був укладений договір, не зазначив у зв'язку з чим відповідач-2 просить його звільнити займане приміщення, а також не зазначив докази, що підтверджують кожну з цих обставин.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд обмежений у праві витребувати докази щодо права користування позивачем займаним житловим приміщенням у судовому засіданні.

Крім цього, частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Однак, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно подати документ, який підтверджує сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 грн.

Отже, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок №31212206700010, отримувач коштів УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу:*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви та належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», про визнання права користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко