Рішення № 57264020, 25.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-2010/16

у справі №760/28377/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Кучерині Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

30.12.2013 ПАТ «Банк Кіпру» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 002-83/2008 від 24.07.2008 року в розмірі 5 018 576,44 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441,00 грн. та 114,70 грн. витрати за подання заяви про забезпечення позову, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.07.2008 року між Акціонерним Банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 002-83/2008 на відкриття кредитної лінії, відповідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 947 000,00 грн. строком з 24.07.2008 року по 23.07.2018 року, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 23.07.2018 року. Відповідач порушив умови договору та свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 06.12.2013 року утворилася заборгованість відповідача перед ПАТ «Банк Кіпру» за договором № 002-83/2008 від 24.07.2008 року в загальному розмірі 5 018 576,44 грн., що змусило його звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 17.04.2014 назва ПАТ «Банк Кіпру» змінена на ПАТ «НЕОС Банк».

28.11.2014 між ПАТ «НЕОС Банк», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Банк Кіпру», та ТОВ «Дата Майнінг Груп» укладено договір факторингу №3-11/14-Ф, за яким відбулась заміна кредитора , а саме ТОВ «Дата Майнінг Груп» набуло статусу нового кредитора за договором № 002-83/2008 від 24.07.2008 року позичальником згідно з яким є ОСОБА_2

Ухвалою суду від 24.07.2015 проведено заміну позивача ПАТ «НЕОС Банк» на ТОВ «Дата Майнінг Груп».

Представник позивача, повідомлений про час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився. Подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій викладена згода на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.169 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, забезпечивши відповідачу можливість з'явитися в суд і захистити свої права.

За таких обставин, суд знаходить за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Вивчивши матеріали справи і оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК, кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі частини 2 статті 1050 ЦК, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 24.07.2008 року між Акціонерним Банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 002-83/2008 на відкриття кредитної лінії.

За даним договором Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (відповідачеві) грошові кошти у сумі 3 947 000,00 грн. строком з 24.07.2008 року по 23.07.2018 року, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 23.07.2018 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти та комісію на умовах, встановлених договором (а.с. 10-11).

11.09.2008 року між Акціонерним Банком «АвтоЗАЗбанк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору № 002-83/2008, якою внесено зміни до п. 1.1. кредитного договору, щодо збільшення суми кредитної лінії до 5 890 000,00 грн. (а.с. 14-15).

Пунктами 2.2.5 та 2.2.6 Договору та п.1.1. Додаткової угоди № 1 визначено, що Позичальник зобов'язується здійснити погашення кредиту не пізніше 23.07.2018 року, згідно встановленого графіку (а.с. а.с. 12-13,16-17).

Відповідно 1.1. та 1.5 Додаткової угоди №1 відповідач зобов'язався сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 18,5% на рік, а в разі порушення строків повернення кредиту за договором 23% на рік (а.с. 14-15).

Згідно п. 2.2.6 Договору відповідач за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Пунктом 2.2.5 Договору передбачено, що проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитором щомісячно до 30 (31) числа та по закінченні строку дії договору, але не пізніше 23.07.2018 року, шляхом внесення готівки до каси банку або перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 у безготівковій формі.

Відповідно до п. 2.3.3 договору, у випадку затримання погашення процентів та/або повернення кредиту позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором

ПАТ «Банк Кіпру» свої зобов'язання за кредитним договором № 002-83/2008 від 24.07.2008 року перед відповідачем виконав в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовому рахунку (а.с. 29-52).

Відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредиту у встановлені терміни, сплати процентів за користування кредитом та інші зобов'язання за договором і має прострочену заборгованість.

Зазначена обставина підтверджується представленими суду письмовими доказами у їх сукупності, зокрема, розрахунком заборгованості, виписками по особовому рахунку, висновком судово-економічної експертизи за №13644/15-45 від 30.11.2015.

Як вбачається з розрахунку доданому до позовної заяви (а.с. а.с. 24-28) станом на 06.12.2013 року у відповідача перед ПАТ «Банк Кіпру» по кредитному договору № 002-83/2008 від 24.07.2008 року існувала заборгованість в загальному розмірі 5 018 576,44 грн., до складу якої входить:

-заборгованість по кредиту - 3 435 840,00 грн.;

-прострочена заборгованість за кредитом - 736 046,32 грн.;

-заборгованість за відсотками - 33 171,35 грн;

-прострочені нараховані проценти за кредитом - 787 934,80 грн.

-пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 25 583,97 грн.

Висновком судово-економічної експертизи за №13644/15-45 від 30.11.2015 в цілому підтверджено представлений позивачем розрахунок. Зокрема, висновком встановлено, що розмір заборгованості ОСОБА_2 по тілу кредиту станом на 06.12.2013 становив 4171886,32 грн., розмір простроченої заборгованості ОСОБА_2 по кредиту станом на 06.12.2013 становив 736043,32 грн., розмірі заборгованості ОСОБА_2 за процентами по кредиту станом на 06.12.2013 становив 821223,21 грн., розмір заборгованості ОСОБА_2 за простроченими процентами по кредиту станом на 06.12.2013 становив 788051,86 грн.

В той же час висновком судово-економічної експертизи за №13644/15-45 від 30.11.2015 встановлено, що підстави для нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом станом на 06.12.2013 були відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, простроченої заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, прострочених нарахованих процентів за кредитом засвідчені належними та переконливими доказами, відповідають чинному законодавству і укладеному між сторонами договору, будь-яких доказів, що спростовують їх, відповідачем суду не представлено.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, то дані вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

За таких обставин, виходячи з встановленого в ході судового розгляду факту істотного порушення відповідачем умов кредитного договору, що стосуються розміру і строків погашення виданого кредиту, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 002-83/2008 від 24.07.2008 року, яка станом на 06.12.2013 складається з: заборгованості по кредиту - 3`435`840,00 грн.; простроченої заборгованості за кредитом - 736`046,32 грн.; заборгованості за відсотками - 33`171,35 грн; прострочених нарахованих процентів за кредитом - 787`934,80 грн, та складає загалом - 4`992`992,47 грн.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачені позивачем судові витрати, а саме - судовий збір в розмірі 3`441,00 грн..

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10-11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 536, 610, 611 625, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» заборгованість за кредитним договором № 002-83/2008 від 24.07.2008 року в загальному розмірі 4`992`992,47 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» витрати на оплату судового збору в сумі 3`441,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: