Рішення № 57261052, 19.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2377/15-ц Головуючий у І інстанції Рева О. І.Провадження № 22-ц/780/1533/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22 19.04.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-АГРО» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-АГРО», сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом у відповідності до норм ст.ст. 759, 792 ЦК України, ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» та просив розірвати договір оренди землі від 06.12.2007 р., що був укладений між ним та СТОВ «НеВС-Агро»; розірвати договір суборенди землі від 16.04.2011 р., що був укладений між СТОВ «НеВС-Агро» та СТОВ «Кримський»; розірвати додаткову угоду від 19.06.2011 р. , що була укладена між СТОВ «НеВС-Агро» та СТОВ «Кримський»; стягнути солідарно із СТОВ «НеВС-Агро» та СТОВ «Кримський» на його користь заборгованість по орендній платі в розмірі 13722,72 грн; пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 16517,20 грн та 411,16 грн як трьох відсотків річних за несвоєчасну виплату грошового зобовязання; зобовязати відповідачів негайно передати йому належну йому земельну ділянку, в стані, придатному для її цільового використання, а також вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку йому належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 8,4380 га з цільовим призначенням для ведення товарного с/г виробництва, що розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яку згідно договору оренди землі від 06.12.2007 р., зареєстрованого 28.10.2009 р. Переяслав-Хмельницьким СВП КОРУ ДП Управління Державного земельного кадастру Київської області, передав в оренду строком на пять років СТОВ «НеВС-АГРО» в особі гр. ОСОБА_3.

16.04.2011 р. орендар належної позивачу земельної ділянки СТОВ «НеВС-АГРО» в особі директора ОСОБА_4, виступаючи в ролі орендаря, уклав договір суборенди землі із суборендарем СТОВ «Кримський» в особі директора ОСОБА_5, що зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.

Однак, з моменту укладення договору суборенди його земельної ділянки (паю) суборендарем СТОВ «Кримський» в особі директора ОСОБА_5 і до теперішнього часу позивач зовсім не отримував орендної плати за оренду своєї земельної ділянки (паю) та не отримував ніяких грошових коштів.

Позивач зазначав, що відповідачі порушили свої зобовязання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2011, 2012, 2013, 2014 роках, і відповідно нехтують термінами зазначеними в договорах оренди та суборенди землі, які є їх істотною умовою. На неодноразові усні звернення позивача до відповідачів про здійснення повного розрахунку за Договорами оренди та суборенди останні відповідали відмовою тому ОСОБА_2 просив у судовому порядку стягнути вказані коити.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Договір оренди землі від 06.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «НеВС-АГРО» розірвано.

Стягнуто із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-АГРО» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за період з 28.10.2009 р. по 28.10.2015 р. у розмірі 6 000 грн, 450 грн як три проценти річних від простроченої суми, 550,12 грн судових витрат.

Зобовязано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «НеВС-АГРО» передати ОСОБА_2 протягом 10-денного строку із дня набрання цим рішенням законної сили, належну йому земельну ділянку у стані придатному для її цільового використання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ «НеВС-АГРО» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповне зясування та неправильність встановлення судом обставин, порушення застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

При апеляційному розгляді справи представник апелянта, ОСОБА_6, доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої доводи тим, що позивач у справі, ОСОБА_2, будучи допитаним у суді першої інстанції як свідок підтвердив факт передачі своєї земельної ділянки у оренду ТОВ СП «Золотоніський» відповідно до договору від 05 березня 2008 року та отримання саме від вказаного підприємства орендної плати. Вказаний факт підтверджується також і листом ГУ Держгеокадастру в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 09 грудня 2015 року та листом Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України в Київській області від 24 грудня 2015 року. Представник апелянта вважає що суд першої інстанції вказаним обставинам належної оцінки не надав та безпідставно поклав обовязок на їх підприємство сплатити кошти на оренду земельної ділянки, яка фактично використовувалася іншим підприємством.

Заслухавши пояснення судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги.

Так суд першої інстанції вирішуючи спір у вказаній справі прийшов до висновку що між позивачем у справі ОСОБА_2 та відповідачем у справі ТОВ «НеВС Агро» виникли правовідносини, які регулюються ст. 15 Закону України «Про оренду землі» ст. 93 ЗК України, та укладеним між сторонами договором оренди земельної ділянки площею 8.4380 кадастровий номер 3223386500:02:007:0040, яка розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, Київської області та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №595742 .

Оскільки відповідач у справі, ТОВ «НЕВС АГРО», орендувало вказану земельну ділянку позивача та не сплачувало йому орендну плату за період з моменту реєстрації договору у Державному реєстрі земель за період з 29 жовтня 2009 року по час звернення до суду тому вказана орендна плата у розмірі визначеному п. 9 Договору в розмірі 6000 грн. підлягає стягнення в судовому порядку.

Крім того суд погодився із доводами позивача щодо покладення на відповідача і відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України за не своєчасне виконання грошового зобовязання та стягнув на користь позивача із відповідача 450 грн. як три відсотки річних за не своєчасне виконання грошового зобовязання, та поклав на відповідача і судові витрати по справі.

Однак погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, оскільки він не відповідає встановленим у справі обставинам справи.

Так відповідно до норм ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ст. 792 ЦК України за договором оренди землі наймодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та користуватися нею за плату визначеному у договорі.

Як вбачається з матеріалів вказаної справи позивач у справі ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 8.4380 кадастровий номер 3223386500:02:007:0040, яка розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, Київської області та належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №595742 . (а.с. 18-19).

З матеріалів справи вбачається, що дійсно 06 грудня 2007 року між ОСОБА_2 як власником вище вказаної земельної ділянки та орендодавцем з однієї сторони та відповідачем у справі ТОВ «НеВС АГРО» в особі ОСОБА_3 з іншої сторони був укладений договір оренди вище вказаної земельної ділянки. Строком на 5 років з оплатою орендарем в розмірі 1000 грн. щорічно. Цього ж дня сторонами укладено і ОСОБА_4 приймання-передачі даної земельної ділянки. ( а.с. 15-17).

Згідно до норм ст. 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час його укладення договір був 28 жовтня 2009 року зареєстрований Державному реєстрі земель за №040995100776. (а.с. 16 зв. б)

Однак як встановлено при судовому розгляді судом першої інстанції вказаної справи до реєстрації та укладення вказаного договору оренди земельної ділянки, позивач у справі належну йому земельну ділянку, яка є предметом вказаного договору оренди між ОСОБА_2 та ТОВ «НеВС Агро» передав в оренду ТОВ СП «Золотоніський» та отримував від вказаного підприємства відповідну орендну плату, і саме ТОВ «СП «Золотоніський» сплачувало за позивача відпорні земельні податки за вказану земельну ділянку.

Вказаний факт визнаний самим позивачем при допиті його в якості свідка 28 грудня 2015 року в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді, а також підтверджується і наданими відповідачами письмовими доказами , зокрема, листом ГУ Держгеокадастру в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 09 грудня 2015 року №19-1014-0.3-3869/2-15 та листом №1637/7/9/10-17-11-05-02 Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України в Київській області від 24 грудня 2015 року (а.с.80, 87,88), яким суд першої інстанції належної правової оцінки не надав, та викладені в них факти не спростував.

Відповідно до пункту 40 Договору оренди земельної ділянки укладеного 06 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «НеВС Агро» передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність, відповідно до вимог Закону та вказаного Договору.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у справі, ОСОБА_2, порушуючи умови укладеного з відповідачем, ТОВ «НеВС Агро» договору оренди землі, 05 березня 2008 року уклав інший договір оренди цієї ж земельної ділянки із ТОВ СП «Золотоніський», яке фактично дану земельну ділянку використовувало та здійснювало орендну плату позивачу та податкові платежі за позивача, що підтверджується відповідним письмовим доказом листом ГУ Держгеокадастру в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 09 грудня 2015 року №19-1014-0.3-3869/2-15, та листом №1637/7/9/10-17-11-05-02 Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України в Київській області від 24 грудня 2015 року, та визнано самим позивачем, тому колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у відповідності до п. 40 укладеного між сторонами Договору, та ч.1 ст. 615 ЦК України обґрунтовано відмовився від виконання умов договору в частині сплати орендної плати.

Суд першої інстанції вказаним обставинам належної оцінки не дав, тому рішення місцевого суду згідно до норм ст. 309 ЦПК України в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в цій частині у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду згідно до ст. 303 ЦПК України повинно бути залишено без змін, оскільки сторонами не оскаржувалося.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, ст. 615 ЦК України , колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-АГРО» задовольнити .

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

ОСОБА_8