Постанова № 57257886, 07.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2016 року № 826/27867/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 20.10.2015 № 13755125, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1, оскільки державному реєстратору були надані всі необхідні документи для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна є рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.06.2015 по справі № 753/2849/15-ц.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, через канцелярію суду подала письмові заперечення на позов, в яких просила відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення на позов відповідач обґрунтовує тим, що позивачем для проведення державної реєстрації прав подано рішення суду, яким право власності не визнається. Крім того, представник відповідача наголошувала, що спірну квартиру зареєстровано обтяження: договір іпотеки від 11.10.2013 № 2443, та накладено заборону на об'єкт нерухомого майна, що унеможливлює проведення державної реєстрації прав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.06.2015 по справі № 753/2849/15-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним задоволено. Визнано договір купівлі-продажу від 10 лютого 2012 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, й зареєстрований в реєстрі № 117, недійсним. Зобов'язано ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_2, на користь ОСОБА_2 56 350 (п'ятдесят шість тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 (нуль) коп., що еквівалентно 7 000 (сім тисяч) доларів 00 (нуль) центів США, - сплачених коштів за придбання квартири. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 897 (три тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 60 (шістдесят) коп. - судового збору.

12.10.2015 позивачем подано до Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації заяву для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Позивачем до заяви були додані наступні документи:

- копія паспорта громадянина України та копія коду ІПН, серія на номер: НОМЕР_3, видавник: Дарницьке РУ ГУ МВС України в м. Києві;

- технічний паспорт та його копія, видавник: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна;

- договір купівлі-продажу та його копія, серія та номер: 1359, видавник: нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4;

- рішення суду та його копія, серія та номер: 753/2849/15-ц, видавник: Дарницький районний суд м. Києва;

- інший, нотаріально засвідчена копія договору купівлі-продажу та його копія, серія та номер: 119, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

20.10.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 25427913, оскільки заявником для проведення державної реєстрації права власності подано рішення суду, яким «Дарницький районний суд міста Києва визнав договір купівлі-продажу недійсним, а право власності за заявником не визнано. Разом з тим повідомляю, що згідно консолідованого пошуку № 45973381 від 20.10.2015 року наявна інформація про державну реєстрацію на іншу особу та зареєстровано обтяження на заявлений OHM».

ОСОБА_1, не погоджуючись з такою позицією відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно із частиною п'ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна закріплена постановою КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 868 та частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно із пунктом 28 Порядку № 868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що наявність в Реєстрі запису про обтяження є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 19 травня 2015 року № 21-121а15.

Згідно із статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1, оскільки згідно консолідованого пошуку № 45973381 від 20.10.2015 року в Реєстрі наявна інформація про державну реєстрацію на іншу особу та зареєстровано обтяження на заявлений об'єкт нерухомого майна.

Матеріалами справи підтверджуються доводи відповідача про існування обтяження (заборона на нерухоме майно), накладеного на квартиру, що розташована з адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки від 11.10.2013 № 2443, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.10.2013 № 6693034, згідно якого іпотекодавець - ОСОБА_7, а іпотекодержатель - ПАТ «Дельта Банк».

Відтак, враховуючи існування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження спірної квартири, що унеможливлює проведення державної реєстрації прав, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 25427913 від 20.10.2015 винесено в межах правового поля, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, позовна вимога про зобов'язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на квартиру, що розташована з адресою: АДРЕСА_1 є похідною від першої вимоги, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов