Постанова № 57257880, 19.04.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року справа № 823/241/16

м. Черкаси

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Поліщук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа - ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0001961701 від 29.09.2014 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 142354 грн 79 коп.; зняти арешт (реєстраційний номер 14645662) з майна ОСОБА_1, яке буде набуте в майбутньому.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорюване податкове повідомлення- рішення було прийняте на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, яким встановлено, що позивач не задекларував дохід, отриманий у 2012 році у вигляді додаткового блага від ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" у сумі 97889,81 грн., та не сплатив податок на доходи фізичних осіб в сумі 113747 грн. 83 коп. Однак, списаня з позивача основного боргу з відсотками за користування кредитом та пенею, що нарахована позивачеві банком за кредитним договором від 06.07.2007 № 014/5550/74/113227 не є доходом у розумінні Податкового кодексу України, у зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що актом перевірки встановлено, що позивач не подав декларацію про майновий стан та доходи громадян за 2012 рік, внаслідок чого порушив п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, та не сплатив податок на доходи фізичних осіб у сумі 113747,83 грн., чим порушив пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, а також ст. 167 Податкового кодексу України. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, а позовні вимоги про його скасування є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Судом встановлено, що 06.07.2007 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та позивачем (позичальник) був укладений кредитний договір № 014/5550/74/113227.

21.11.2012 позивачу відділенням АТ "Райффайзен Банк Аваль" вручено повідомлення, щодо анулювання заборгованості за кредитним договором № 014/5550/74/113227 від 06.07.2007 в сумі 670367,25 грн. Зокрема позивача ознойомлено зі змістом пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. (а.с. 18).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу Уманської ОДПІ від 05.08.2014 № 580 посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт від 13.08.2014 № 1733/23-05-17-01/НОМЕР_2, в якому встановлено порушення позивачем: п. 49.1, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме - платник податку не подав декларацію про майновий стан за 2012 рік при терміні подачі 30.04.2013; пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 113747 грн. 83 коп.

На підставі зазначеного акту відповідача прийняв податкове повідомлення-рішення від 29.09.2014 № 0001961701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 142354 грн. 79 коп., в тому числі 113747 грн. 83 коп. основного платежу та 28606 грн. 96 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 у справі № 823/1233/15 адміністративний позов Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 153925 грн. 28 коп. з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік задоволено повністю та видано виконавчий лист.

Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду про його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.54., пп. 14.1.56. п. 14.1. ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України передбачено, що платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.163.1. ст.163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно пп. 164.1.1., пп.164.1.2., пп.164.1.3. п.164.1., пп.164.2.9. п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У відповідності до пп."д" пп. 164.2.17 «д» Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З системного аналізу викладених норм законодавства вбачається, що сума боргу платника, анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора до закінчення строку позовної давності (в т. ч. списана за рахунок коштів сформованого банком резерву), є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними п.167.1 Податкового кодексу України (15 % та/або 17 %).

У відповідності до пп."б" п.176.2 Податкового кодексу України сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором (банком) у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, ознакою доходу " 126".

Згідно пп.49.18.4 та п.179.7 Податкового кодексу України платник податку, боржник зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку (за податковою адресою), відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації. Податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку (за податковою адресою) (п.49.1 ПК України).

Крім того, згідно п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Отже, як встановлено судом, ПАТ "Райффайзен Бан Аваль" та ОСОБА_1, сторони погодили, що анульована (прощена) частина боргу за основним договором є доходом (додатковим благом) позичальника, з якої позичальник самостійно сплачує податок з доходів фізичних осіб. Тобто, банк вчинив дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позичальника та які відповідають вказаним нормам Податкового кодексу України.

Отже, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що у даній ситуації у позивача виник обов'язок відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно сплатити податок із суми анульованого (прощеного) боргу, однак, позивач не дотримався зазначеної норми Кодексу та не здійснив самостійне декларування свого доходу (додаткового блага).

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що державна податкова інспекція правомірно відповідно до вимог п.п.54.3.2 п.54.3 Податкового кодексу України прийняла податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2016