Постанова № 57257699, 05.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року (16 год. 35 хв.)Справа № 808/2034/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

за участі секретаря судового засідання А.В. Фесик,

за участі представників сторін

від позивача: Гнідая А.В.,

від відповідача: Абаєв Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_3

до: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулась із адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що оскільки позивачем не було допущено порушень здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування то підстави для переведення на загальну систему оподаткування відсутні, а тому донараховані грошові зобов'язання є безпідставними. Просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях зазначав, що оскільки підприємцем порушено вимоги п. 293.4 ст. 293, п.п. 298.2.3.7 п. 298.2 ст. 298, п. 299.11 ст. 299 ПК України, то ФОП ОСОБА_3 за підсумками 3 кварталу 2013 року втратила право перебувати на спрощеній системі оподаткування та починаючи з 01.10.2013 повинна була перейти на загальну систему оподаткування. Просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції.

05.04.2016 у судовому засіданні відповідно до ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що на підставі службового посвідчення серії ЗП № 105709 від 03.04.2012 та наказу від 16.03.2015 № 83, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та на виконання п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, у зв'язку із отриманням постанови старшого слідчого відділу прокуратури Запорізької області від 03.03.2015 про призначення перевірки по кримінальному провадженню № 42014080000000390 від 12.11.2014 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка самозайнятої особи з питань дотримання податкового та іншого законодавства та документального підтвердження фінансово-господарських відносин із КП «Токмаксоцбуд» Токмацької міської ради за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, про що складено акт № 138/172/НОМЕР_1.

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення статтей 7, 8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 (із змінами та доповненнями) в результаті чого донараховано єдиний внесок за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 82 567, 20.

На підставі висновків акту перевірки, 09.04.2015 було прийнято рішення №74 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Не погоджуючись із застосуванням штрафних санкцій та винесення вимоги про сплату боргу, ФОП ОСОБА_3 звернулась із вказаним позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України).

Главою 1 Розділу ХІV ПК України встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Судом з'ясовано, що самозайнята особа ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування № 595 (вхід. № 1841/с від 18.01.2012), перебувала на 2 групі платників єдиного податку, ставка єдиного податку складала 12% від розміру мінімальної заробітної плати.

Питання щодо втрати права позивача перебувати на спрощеній системі оподаткування розглядалось в рамках адміністративної справи № 808/2278/15 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі 808/2278/15 від 13.07.2015 податкові повідомлення-рішення були скасовані та визнано незаконним переведення позивача за загальну систему оподаткування. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 808/2278/15 від 26.01.2016, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Оскільки судом в рамках розгляду справи 808/2278/15 спростовано висновки контролюючого органу про необхідність переходу позивачем на загальну систему оподаткування починаючи з 01.10.2013, тому і порушень вимог статтей 7, 8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 (із змінами та доповненнями) підприємець не допускав, оскільки вказані норми регулюють питання оподаткування доходів від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 та відповідно до п.3.3. «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 455 «Для платників, фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,7 відсотка суми доходи (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб».

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та є такий, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69-71, 158, 160-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2015 №Ф-123/У прийнятою Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Стягнути з Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного сузду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький